Занепад реформ: навіщо коаліція торпедує Угоду про асоціацію

Юрій Панченко, Сергій Сидоренко, Європейська правда _ П'ятниця, 08 грудня 2017, 09:13
Версія для друку Коментарі
Фото: Влад Содель

Події цього тижня довели – навіть ризик припинення допомоги Заходу не може змусити українську владу відмовитися від звичних схем.

Відносини України із Заходом, здається, перебувають у найнижчій точці з моменту Революції гідності. Ще два тижні тому Порошенко в Брюсселі пафосно заявляв про "осінь реформ". Але календарна осінь завершилася, а замість неї до реформ прийшло "похолодання". А в деяких питаннях влада навіть спробувала відмовитися від набутих досягнень.

Ідея лідерів коаліції підпорядкувати собі всі антикорупційні органи – НАБУ, НАЗК, ДБР та САП – викликала наджорстку реакцію з Брюсселя та з Вашингтона. Погрози від МВФ та перспектива призупинення безвізового режиму з Євросоюзом виявилися ефективними. Скандальна ініціатива була знята з розгляду.

Однак "свято абсурду" в парламенті не обмежувалося цією ініціативою.

У четвер 7 грудня Рада прийняла низку рішень, що утворюють нові проблеми у відносинах із ЄС та МВФ.

Чорний четвер

Перш за все, Рада продовжила ще на один рік дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Початок роботи земельного ринку є однією з умов співпраці із МВФ, що додатково ускладнить майбутні переговори з валютним фондом.

А до того депутати ухвалили два рішення, що напряму порушують положення Угоди про асоціацію з ЄС.

Перш за все, Рада дозволила президенту тимчасово (терміном не більше ніж на три місяці), до проведення конкурсного відбору, призначати членів Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тим самим незалежність регулятора була поставлена під сумнів – тепер президент за бажання може блокувати проведення конкурсу, регулярно перепризначаючи "своїх" членів НКРЕКП.

Але найбільш скандальним голосуванням дня стало схвалення (на щастя – поки лише у першому читанні) законопроекту "Купуй українське, плати українцям".

Цей законопроект, розроблений депутатами Радикальної партії, фактично знищує систему державних тендерів ProZorro, встановлюючи пільги для компаній, чия продукція має підтвердження вітчизняного виробництва не менше ніж 20% собівартості продукції.

Такі компанії матимуть перевагу над конкурентами, навіть якщо запропонована ними вартість продукції є вищою на 43%.

"Цей закон стане реактивним двигуном нашої економіки, щоб гроші платників податків працювали на українську економіку", - заявив під час обговорення ініціативи лідер партії Олег Ляшко. За його словами, проти законопроекту виступають лише ті, "хто продає національні інтереси по всіх континентах".

Не дивно, що Ляшка підтримують далеко не всі. А в середовищі економістів спротив цій ініціативі – практично одностайний.

Принциповий момент – вперше за довгий час Мінекономрозвитку виступило із заявою щодо депутатського законопроекту, закликаючи не голосувати за нього. Досі навіть при розгляді ініціатив, що могли викликати проблеми із ЄС або у СОТ, міністерство воліло не виступати публічно проти. Як максимум, критика лунала від окремих посадовців, які підкреслювали, що висловлюють лише свою думку.

Втім, заява МЕРТ не переконала депутатів. А особисто представити свої аргументи у Раді урядовці не захотіли. Подейкують, що голосування за цей законопроект стало "платою" радикалам за підтримку ними держбюджету.

Підтримка національного корупціонера

Отже, чим небезпечний цей законопроект?

"Європейська правда" вже публікувала детальний юридичний аналіз цієї ініціативи. Висновки невтішні – вона суперечить як Угоді про асоціацію, так і угоді СОТ про держзакупівлі.

Мінекономрозвитку додає, що іноземних компаній серед учасників українських тендерів майже немає, а складова імпорту у держзакупівлях – лише 27%.

А відповідно, обіцяний економічний ефект від впровадження цієї ініціативи виглядає вкрай сумнівним. Натомість ці норми мають призвести до збільшення витрат державного бюджету.

"Найбільшої шкоди автори завдадуть тим, кого буцімто взялися захищати. Насправді законопроект №7206 суттєво ускладнює для українських виробників участь у системі державних закупівель, пропонуючи якийсь нескінченний додатковий перелік підтверджуючих документів-довідок для участі в тендерах", - вважає віце-прем'єр Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Адже, іронізує перший заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов, закон надає пільги не стільки вітчизняним виробникам, скільки тим, "хто збере 23 довідки".

"План просто скопійований із Росії – це вони там періодично представляють "російський телефон чи планшет". Звісно, що продати втридорога це можна тільки державі", - додає Нефьодов.

Хід Європи

Після надання Україні безвізу в ЄС залишилося не так багато важелів впливу на офіційний Київ. Головний інструмент нині – макрофінансова допомога, тобто довгі та дешеві кредити, які Брюссель має право надавати своїм ключовим партнерам.

Ще в листопаді, після саміту "Східного партнерства", президент Петро Порошенко заявив про домовленість із Брюсселем щодо нової програми МФД, вартість якої може сягнути 2 млрд євро.

Та не чекайте, що після Ради асоціації Гройсман привезе ці гроші в Україну. Договору про "макрофін" досі немає і ще досить довго не буде.

"Правила макрофінансової допомоги кажуть, що ми можемо домовлятися про неї лише з країною, яка має діючу програму співпраці з МВФ. А отже, доки ви не відновите роботу з МВФ, ніякого руху не буде" - зазначає співрозмовник у структурах ЄК.

Це означає, зокрема, що європейці дадуть гроші лише після створення антикорупційного суду, адже це – одна з ключових вимог МВФ.

Умовою для видачі одного з перших траншів буде також автоматична перевірка декларацій. Цього не вимагає МВФ, але це – ключовий пункт для європейців

До слова, раніше ЄС вже зробив помилку у стосунках з Україною, пішовши на поступки у видачі другого траншу – гроші були видані без виконання частини умов. Зокрема, українська влада так і не вирішила проблему з мораторієм на експорт необробленої деревини.

Тепер в ЄС шукають, як уникнути старих помилок. Як запевнили ЄвроПравду декілька співрозмовників у Брюсселі, умови видачі коштів будуть прописані вкрай детально. А от про ліс-кругляк у новому договорі можуть і не згадати. Принаймні, така ідея обговорюється в Брюсселі.

Що це було?

Чому протягом трьох днів Рада прийняла цілу низку рішень, що радикально погіршили імідж нашої країни? Причому зробивши це демонстративно напередодні Ради асоціації.

У цього питання є декілька можливих пояснень.

Перше – традиційні передноворічні бюджетні торги. Коаліція не має достатнього голосів за бюджет, а тому має залучати їх зі сторони, розплачуючись чим тільки можливо.

Це відносно оптимістичне пояснення. Принаймні, воно залишає надію, що після голосування за держбюджет-2018 (а в ніч на п’ятницю він таки був затверджений) здоровий глузд повернеться до коаліції. Можливо, це дозволить уникнути нових популістських рішень, а частину вже ухвалених – усунути чи мінімізувати.

Але є також глибша проблема.

Грудень 2017 року, по суті, дав старт передвиборчим перегонам.

Хоча до найближчих виборів – майже півтора року, напруження відчувається вже зараз. На нас чекає півтора-два роки переможного популізму, протидіяти якому буде дуже важко навіть ЄС, США та МВФ разом узятим.

Хоча навіть ці дві версії не пояснюють спробу знищити незалежність антикорупційних органів – крок, який не несе передвиборчих бонусів, натомість викликає жорстку реакцію Заходу.

Швидше за все, українська влада часом впадає в ілюзію, що підтримка ЄС та США є гарантованою, макрофінансову допомогу Україні все ж дадуть, а скасування безвізу є порожніми погрозами.

А тому, не боячись наслідків, вона "тестує" червоні лінії ЄС, одна за одною. Не вдалося "пропихнути" новації по НАБУ – спробуємо "модернізувати" систему тендерів.

Це – дуже небезпечний шлях. Як відомо, рано чи пізно соломинка ламає спину верблюдові. Останніми днями Україна була дуже близька до цього.

Автори: Юрій Панченко, Сергій Сидоренко,

редактори "Європейської правди"







Алан Райлі, Інститут державного управління, Лондон

Зупинити "Північний потік-2": чому Україна не може покладатися на ЄС та США

Україні не варто недооцінювати загрозу з боку "Північного потоку-2". А головне – не сподівайтеся, що ЄС та США зупинять його будівництво... Якщо газопровід запрацює, вартість української ГТС буде не набагато вищою за вартість металобрухту...

Cергій Власко, "mySafety Україна"

Захист персональних даних: чий досвід може стати в нагоді Україні

У питанні захисту персональних даних України спирається на міжнародний досвід. Але в державі поки немає достатньої законодавчої бази і системи, здатної ефективно працювати в сучасних умовах.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter