Від того, хто і як фінансує політичні сили, частково залежить саме функціонування парламентської демократії.

Це правило добре засвоїли в сусідній Польщі. Якщо традиційно бюджети польських партій формуються з членських внесків, пожертвувань, спадщин, доходів від активів, то в 2001 році парламент прийняв історично важливе рішення – відтоді політичні сили можуть розраховувати також на дотації від держави.

Хто відмовився від бюджетної допомоги

Саме бюджетні субсидії допомагають партіям стати більш незалежними, діяти перш за все в інтересах держави та її громадян, обмежуючи вплив на політику великих фінансово-промислових груп.

Для того щоб отримати фінансування, партії потрібно набрати на парламентських виборах мінімум 3% голосів. Для партійних блоків бар'єр становить 6%, при цьому учасники коаліції повинні спочатку прописати в договорі, як вони розділять бюджетні гроші. Інакше навіть якщо блок набере необхідну для дотацій кількість голосів, гроші він не отримає.

Розмір фінансування розраховують на базі формули, прописаної в законі: фактично партія отримує гроші за кожного виборця, який за неї проголосував.

Чим вище підтримка, тим дешевший голос.

Залежно від результату, "галочка" в бюлетені може принести від 5 злотих 77 грошів (1,4 євро) до 87 грошів (0,2 євро).

Протягом парламентського терміну гроші надходять на банківський рахунок партії рівними траншами чотири рази на рік. Цікаво, що від 5% до 15% отриманих бюджетних коштів політична сила повинна направити в створений нею ж експертний фонд – свого роду партійний аналітичний центр.

Стара влада та друзі Кремля: яку небезпеку несуть Україні результати польських виборів

Від 2002 року дотації стали одним з найголовніших джерел доходів для партій. За перші п'ять років після нововведення держава перерахувала їм понад 380 мільйонів злотих (близько 90,5 мільйонів євро). У 2010 році парламент проголосував за скорочення бюджетних субсидій для політичних партій на 50%. Після парламентських виборів 2015 року бюджетні гроші отримують десять польських партій; загальна сума становить понад 58 мільйонів злотих на рік (близько 13,8 мільйона євро).

А оскільки на виборах 2019 року явка виявилася рекордно високою, зросте і сума бюджетних виплат партіям – до 70,4 мільйона злотих. 

Керівна партія "Право і справедливість" зуміла поліпшити свій результат – відповідно, обсяг її бюджетного фінансування збільшиться з 18,5 до 23,5 мільйонів злотих (5,5 мільйона євро) на рік. Інша ситуація з опозиційною "Громадянською платформою", яка і на минулих, і на останніх виборах займала друге місце. Хоча формально результат партії знизився, за неї проголосувало більше виборців, ніж у 2015 році. А отже, зросте і обсяг бюджетних виплат: з 15,4 до 19,8 мільйона злотих (4,6 мільйона євро).

Бюджетне фінансування отримає і "Лівиця" – блок лівих партій, які після довгої перерви пройшли до парламенту. Щороку вони отримуватимуть 11,5 мільйонів злотих (2,6 мільйона євро). Ще 8,3 мільйона злотих (1,9 мільйона євро) на рік отримуватиме Польська селянська партія і 6,9 мільйона злотих (1,6 мільйона євро) – ультраправа "Конфедерація".

Інша ситуація зі ще одними правими популістами – антисистемним рухом "Kukiz'15", який на минулих виборах посів третє місце. Ця політична сила не отримувала державних коштів: щорічно вона втрачала 7 мільйонів злотих (1,7 мільйона євро) через те, що офіційно не є партією.

Це свідомий вибір лідера руху, популярного в 1990-х рок-музиканта Павла Кукіза, і його соратників. Вони виступають проти державного фінансування для партій, оскільки вважають, що політичні сили повинні існувати в першу чергу за рахунок добровільних внесків громадян.

Втім, чим ближче до виборів, тим більше в рядах руху говорили про необхідність переформування в повноцінну партію для можливості використання державних коштів.

Хто контролює витрати

Державні дотації – це не тільки величезна перевага, але й велика відповідальність.

Щорічно партії звітують про витрачені гроші в Національну виборчу комісію. Політична сила може на рік втратити право на отримання субсидії, якщо вчасно не подасть фінансовий звіт або якщо комісія його відхилить. Така доля спіткала 2016 року ліберальну партію "Новочесна" (в перекладі – "Сучасна").

Виборча комісія не прийняла її фінансовий звіт через порушення Виборчого кодексу: "Новочесна" перераховувала гроші з основного рахунку партії прямо на рахунок свого виборчого штабу, в той час як за законом гроші повинні були спершу надійти на рахунок виборчого фонду партії і тільки звідти – на рахунок штабу.

Тому партія щороку втрачала 75% дотації – 4,5 мільйона злотих (понад 1 мільйон євро).

Крім виборчої комісії, партії перебувають ще й під наглядом Верховної контрольної палати та Центрального антикорупційного бюро.

Серед поляків багато тих, хто висловлюється проти бюджетної підтримки політичних сил. Як свідчать опитування, 2016 року таких було аж 67%. Крім традиційного аргументу, що партії повинні піклуватися про свої фінанси самостійно, велику роль відіграє і психологія.

Середньостатистичний громадянин швидше негативно ставитися до політики загалом і недолюблює партії – звідси й небажання їх спонсорувати. На цих настроях грає, наприклад, "Kukiz'15" (хоча це не допомогло їм утримати свій рейтинг).

Крім того, між першим і другим туром президентських виборів 2015 року тодішній президент Броніслав Коморовський ініціював загальнонаціональний референдум. На голосування виносилося три питання, серед яких було і про фінансування політичних партій з державного бюджету.

Це рішення мало винятково політичний підтекст: Коморовський як кандидат від правлячої тоді "Громадянської платформи" намагався таким чином переманити електорат Кукіза, який не пройшов у другий тур.

Голосувати тоді прийшли лише 7,8% громадян – це була найнижча явка в Європі після 1945 року. Референдум був визнаний недійсним, однак з тих кількох мільйонів людей, які брали в ньому участь, 82% висловилися проти бюджетної підтримки партій.

Протягом усіх 18 років питання про фінансування партій залишається відкритим. Не було ще жодного скликання польського парламенту, яке б не спробувало або скасувати цю норму закону, або переглянути механізми бюджетних дотацій.

Автор: Євген Приходько,

журналіст (Польща)

Стаття була опублікована на порталі "Нова Польща". Републіковано за згодою власника авторських прав