Перемога України "за будь-яку ціну", діалог з опозицією та дві битви Києва. Промова топдипломата ЄС

Четвер, 8 лютого 2024, 10:30 — , Європейська правда
Виступ Жозепа Борреля у пленарній залі ВР. Фото Європейського Союзу

7 лютого високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель відвідав Україну – вже вчетверте від початку великої війни з РФ.

Цього разу, окрім непублічних подій та поїздок (він, наприклад, відвідав два заводи з виробництва дронів), Боррель виступив у Верховній Раді, і його промову точно можна назвати знаковою.

Зокрема, очільник європейської дипломатії заявив про потребу Європи відмовитися від підтримки України "так довго, як знадобиться" на користь нового підходу – "перемога України за будь-яку ціну".

Також він назвав досі непублічні суми європейської безпекової підтримки.

Реклама:

А ще – досить прозоро натякнув українській владі на потребу відмовитися від тактики створення проблем для опозиції. І пояснив, що ця зміна є важливою передумовою успіху.

"Європейська правда" переклала цю промову українською і публікує її з незначними скороченнями.

* * * * *

Для мене велика честь знову бути тут з вами. Знову в Києві та поруч з прапором Євросоюзу.

Це мій шостий візит до України, четвертий з початку повномасштабної війни, до міста, яке за останні 10 років є усвідомлено більш європейським, ніж будь-яка інша столиця на континенті. Ви нещодавно відзначили 10-ту річницю Революції гідності. Але багато героїв вашої Революції пізніше загинули на фронті, борючись з російським окупантом за вашу свободу – як, наприклад, Роман Ратушний, якому не виповнилося навіть 25 років. 

Однак Путін вважав, що війна триватиме один тиждень.

Минуло два роки, а Україна досі тут!

(...) Причому ви відбили напад, маючи лише стару радянську зброю, ще без західної допомоги. Ви зробили це завдяки мотивації вашої армії і вашого народу. І тепер ви звільнили половину території, яку захопила Росія, і розблокували Чорне море. (...)

Війна забрала життя багатьох людей, чиїх імен я не знаю. Але я знаю про Вікторію Амеліну, фіналістку Літературної премії Європейського Союзу. Вона також збирала докази воєнних злочинів Росії, і замість того, щоб шукати безпеки, поїхала на Схід України, щоб увічнити історії людей, які живуть в окупації.

А там російська ракета, подібна до тих, що летіли на Київ минулої ночі, вбила її, коли вона обідала у популярній піцерії. Вона стала мішенню російської війни і пішла лише у 37 років.

Я кажу про неї, але я не можу згадати всіх жертв і героїв цієї війни. Бо таких трагедій, як трагедія Вікторії Амеліної, дуже багато, і всі вони нагадують нам, за що бореться український народ.

Українці завжди знають, за що вони воюють. Вони борються за свободу свого народу і своєї землі.

А російські солдати не знають, за що вони воюють.

У той час як солдати ЗСУ воюють за своє існування, за життя своїх родин, за майбутнє своїх дітей, за свою свободу, за свою культуру. За те, щоб українська мова не замовкла, щоб ваші книжки – як і книжки Вікторії – не залишилися недописаними. 

Сьогодні кордон України з Росією – це лінія фронту, але не лише поле битви, це лінія політичного фронту між світом, де панує право і свобода, і світом, де можновладці нав'язують свою волю і своєму суспільству, й іншим країнам.

Кордон України з Росією – це лінія фронту між демократією та авторитарним правлінням. Не менше. (…)

Як ви знаєте, Європейський Союз – це не військовий альянс. 

Євросоюз був побудований навколо економіки. Його метою було зняти конфлікт через переговори і компроміси. І це спрацювало: після двох жахливих світових воєн минулого століття на просторі ЄС встановився мир, що триває вже майже 80 років. Антагонізм між європейськими старими імперіями зник. Кордони стали невидимими. Але це призвело також до того, що багато європейців вирішили, що мир встановлюється сам собою, що це природний стан речей.

На жаль, це не так. Природний стан речей – це боротьба великих гравців, потужних держав. І Росія, яка не може позбавитися своїх імперських ілюзій, вважає саме так.

Ось чому ваша війна стала для Європи моментом пробудження.

Від 24 лютого 2022 року (…) наше світосприйняття змінилося. Але тепер нам потрібно змінити всю інституційну структуру Європейського Союзу, щоб адаптувати її до нової геостратегічної реальності. Тепер задача ЄС – не встановлення миру між його членами, а спротив викликам на його кордонах.

Два роки тому, 6 січня 2022 року, я їздив на Донбас. Росія тоді вже нарощувала свої війська на кордоні.

А у Києві я тоді зустрівся з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, і він запитав мене:

"Коли вони нападуть на нас – а вони нападуть, – чи підтримаєте ви нас?".

Ми розмовляли в його кабінеті, і він спитав: "Ви надасте нам зброю, щоб ми могли себе захистити?".

Я ніколи не забуду це питання.

Я ніколи не забуду цей момент у своєму житті, коли я почув: "Ви нам допоможете?".

Бо на той момент я не міг дати чіткої відповіді. До того Євросоюз ніколи не надавав військової допомоги країні, яка перебуває у стані війни.

Але за кілька тижнів почалося вторгнення, і ми відреагували безпрецедентно. Євросоюз досі зберігає єдність. І ми вже надали вам – я кажу про те, що вже передане, що є не обіцянкою, а реальністю, – військову підтримку на 28 мільярдів євро. А загалом – майже 90 мільярдів євро. 

Лише минулого тижня держави-члени ЄС, як ви знаєте, погодили ще один пакет на 50 мільярдів євро, щоб забезпечити вам передбачуване фінансування зарплат, пенсій та функціонування держави. Тому що перед вами стоїть задача одночасно виграти війну і водночас здобути мир.

(...) Але я знаю, що вам потрібно більше.

А нам потрібно змінити парадигму підтримки України.

Ми маємо перейти від обіцянки підтримувати вас "стільки, скільки знадобиться" до зобов'язання підтримувати Україну "хай що для цього буде потрібно".

Не "як довго", а "чим потрібно". Бо це не питання тривалості. Навпаки, чим коротше – тим краще.

А для того, щоб це потребувало менше часу, підтримка має бути міцнішою.

За будь-яку ціну – аби Україна досягла перемоги.

Ми повинні спростувати думку про те, що Україна не може перемогти. Я часто чую цей сигнал поразництва. Мовляв, "чому ви продовжуєте підтримувати Україну, вона ж не може перемогти".

Але це неправда! Росія програла багато воєн у своїй історії.

А люди, які кажуть, що "західна підтримка не втримається" – помиляються. Вони помилялися у 2022 році, вони помиляються і сьогодні. (…) 

Путінська війна спрямована проти всього Заходу. І сьогодні нам треба не шукати шлях його умиротворення, а треба пам'ятати уроки, які ми засвоїли з 2022 року Треба уникати повторення помилок і подвоїти зусилля там, де ми мали успіх. 

Погляньмо правді в очі: у 2023 році Росія практично не досягла прогресу на полі бою. Натомість ЗСУ підірвали панування Росії в повітрі над лінією фронту і прорвали блокаду чорноморських портів. Ви змусили Росію вивести більшу частину свого флоту з окупованого Криму, а експорт зерна сягнув довоєнного рівня. (...)

Український народ дав відсіч агресії з неймовірною винахідливістю.

Два роки тому Україна мала сім заводів з виробництва військових безпілотників. Сьогодні – сотні. Вчора я відвідав два з них і побачив, як старі заводи перетворилися на місце, де створюється високотехнологічне обладнання. Коли я бачу, як працюють ці заводи, як молоді інженери створюють нові інструменти – то розумію, що коли ця війна закінчиться, Україна буде серед провідних світових виробників нових засобів ведення війни.

І це досягнення вашого народу.

У той же час Росія зараз "канібалізує", знищує своє власне майбутнє. Путін мобілізував всю свою економіку, суспільство та політичну систему для ведення війни. Таланти намагаються поїхати з країни, демографічний спад поглиблюється.

Але ми повинні також визнати, що Росія пристосувалася до війни. Її економіка стійкіша, ніж очікувалося. 

Так, санкції завдають значної шкоди російській економіці та її військовому потенціалу.

Ми скоротили 60% довоєнної торгівлі з Росією. Ми покінчили з енергетичною залежністю від Росії.

Зараз пріоритет – боротьба з обходом санкцій. Це дуже непросто, але ми бачимо, що і це поступово діє. Основна увага – до моніторингу торговельних потоків та блокування реекспорту товарів подвійного призначення. Це щоденна робота.

Але найбільше нам потрібен ренесанс європейської оборонної промисловості.

Терміново.

Я знаю, що ви очікували від нас більше військової підтримки, більше снарядів, більше всього. Але протягом останніх двох років значна частина нашої військової підтримки надходила зі складів наших армій. А тепер ми стикнулися з дуже серйозним викликом – потребою одночасного поповнення цих запасів сьогодні і збільшення постачання Україні зброї та боєприпасів.

Це є викликом для нашої оборонної промисловості, яка занепала з настанням миру в Європі. Бо в мирний час Європа не потребувала озброєння.

Але ми вже переламали цю тенденцію. Виробничі потужності нашої промисловості вже зросли на 40%. Зараз ми виходимо на 1,4 млн снарядів до кінця року і наполегливо працюємо, щоб до кінця року передати вам більше 1 млн снарядів. (...) А повну цифру треба брати, складаючи пожертви та експорт – і це набагато більше, ніж те, про що інколи чує громадськість. (…)

Я знаю, що ваші потреби в боєприпасах більші.

Тому ми віддаємо пріоритет поставкам в Україну, і вже кажемо нашим збройним силам: "Ви можете почекати". Ми відповідаємо клієнтам з третіх країн, які зробили замовлення: "Ви можете почекати, тому що ви не в стані війни. Пріоритет – постачання Україні".

Між тим ми досягли вагомої суми військової підтримки, яку надали Україні – 28 мільярдів євро.

А на 2024 рік держави-члени планують надати вам ще понад 20 мільярдів євро військової допомоги – як на двосторонній основі, так і по лінії Євросоюзу.

Я знову наголошую на цих цифрах, тому що це важливо: громадська думка має розуміти обсяг нашої підтримки. 

Окрім війни на полі бою, є й інша битва з Росією. Це битва наративів.

Адже сприйняття цієї війни рештою світу буде вирішальним для того, щоб ізолювати Путіна і змусити наші санкції працювати. (...)

Для значної частини світу визначальним історичним досвідом був колоніалізм. Однак, як це не парадоксально, багато хто не сприймає Росію як імперіалістичну та колоніальну державу. Ми повинні протистояти цьому російському наративу.

Ця війна не є протистоянням "Захід проти решти світ". 

Це – війна на захист суверенітету і територіальної цілісності України, і це війна на захист принципів Статуту ООН. (...)

І йдеться про побудову світу, в якому не буде "права сили", коли потужні країни можуть змінювати кордони за власним бажанням, а слабкі стають жертвами сильних. Нам треба довести, що ця стратегія Путіна не є успішною. (...)

Путін каже: "Кордони Росії не закінчуються ніде".

Але поки Росія не позбавиться цього підходу, її політична система залишатиметься такою, якою вона є зараз: авторитарним, націоналістичним і насильницьким режимом.

Ніхто не знає це краще за українців. Століттями ви були мішенню російського імперіалізму; вас вважали "малоросами" – суто колоніалістський спосіб висловлювання; морили голодом під час Голодомору; депортували до Сибіру.

Російський імперіалізм і досі є грубою реальністю.

Саме тому ми знову бачимо в окупованій частині України депортації, репресії проти вашої мови та жахливі примусові всиновлення тисяч українських дітей, яких "русифікують", змушуючи забути своє українське коріння, своїх батьків та свої родини.

Але ви більше не є васалом жодної імперії.

Ви неодноразово демонстрували свою волю бути вільною країною.

А наступну главу вашої історії ми напишемо разом, з Україною як членом Європейського Союзу – бо це те, чого ви хочете. І це те, про що лідери Європейського Союзу домовилися в грудні минулого року. Це рішення має бути втілене в життя. (...)

Я бачу європейський вибір ваших політиків, громадянського суспільства, бізнесу. Але ви маєте його зберегти. Маєте зберегти єдність і консенсус.

Адже ваш шлях до членства вимагатиме багато зусиль і багато компромісів.

З боку депутатів Ради, уряду, але також і громадян, бізнесу, громадянського суспільства. Бо потрібна глибока та всебічна модернізація вашого врядування, економіки та суспільства.

Європейський Союз з Україною у складі також стане іншим. І Україна у складі ЄС буде іншою Україною. Це буде шлях, який вимагатиме зусиль, і ви маєте бути готові не шкодувати їх.

Ми будемо підтримувати вас на цьому шляху. Але ви – як і будь-яка інша країна-кандидат – маєте впроваджувати і виконувати всі чинні правила Європейського Союзу.

Маю відверто сказати, що протягом багатьох років корупція була вашим слабким місцем. Вона коштувала вам значного відставання у розвитку за останні 30 років. Президент Зеленський був обраний з мандатом на боротьбу з корупцією. Останнім часом ви досягли певного прогресу (...), але потрібно зробити ще більше.

Корупція суттєво підриває ефективність військових зусиль, ефективність відбудови, але вона також підриває добру волю і підтримку, яку ви отримуєте від суспільств по всій Європі.

Процес вступу до ЄС також повинен буде супроводжуватися в найближчі роки значними зусиллями з відбудови. (...) Але більш важливими, ніж мости і дороги, є інші види інфраструктури. Йдеться про невидиму оку інфраструктуру, яка підтримує демократію, верховенство права, плюралізм, політичний плюралізм.

Це має бути для вас очевидним. І це позапартійний меседж.

Поділ влади, інклюзивне управління, повага до прав людини, соціальна згуртованість і рівність – це ті невидимі елементи інфраструктури, які роблять країну вільною та об'єднаною. Ця інфраструктура лежить в основі демократії, її складніше будувати і підтримувати, ніж дороги, мости і порти, але саме вона є основою здорових суспільств.

Я знаю, що цього особливо важко досягти в країні у стані війни.

Саме тому я сказав на початку свого виступу, що ви повинні виграти обидві битви одночасно.

Не одну за одною! Ні, їх треба вести разом.

Під час війни завжди існує сильна і зрозуміла спокуса централізувати владу і обмежити свободу вираження поглядів. Однак насправді саме під час війни система стримувань і противаг важлива як ніколи.

Повага до верховенства права і сприяння демократичному діалогу між урядом і опозицією додасть вам стійкості, а країні – здатності перемогти у війні. 

Ще раз наголошуємо, що це не партійний заклик.

Бути демократичним та інклюзивним суспільством – це ваша найбільша перевага перед путінською диктатурою. Ви стикнулися з диктаторським режимом і повинні протистояти йому, демонструючи, що ви є плюралістичною державою і демократичним суспільством. 

Я знаю, що є популярна українська приказка: "на двох українців – три гетьмани". В Іспанії ми говоримо, що на кожних чотирьох іспанців, які вечеряють разом, припадає п'ять політичних діячів. 

Загалом плюралізм характерний для європейських суспільств. Це наша сила! І це те, чого Путін ніколи не зрозуміє. І нехай він це не зрозуміє, та нам, європейцям, важливо зробити це нашою абсолютною відмінністю від авторитарних режимів.

У тому числі тут, у парламенті.

Я був президентом Європейського парламенту, я знаю, що таке парламент. Ця Рада має бути місцем, де ви плекаєте цей плюралізм, цю вашу силу. Ваш парламент має бути форумом для обговорення реформ. Він має бути прозорим, і ви маєте забезпечити, щоб тут були представлені всі групи суспільства.

Потрібно працювати так, як ви це зробили, коли домовилися, що нові вибори відбудуться після закінчення воєнного стану. Це був дуже важливий сигнал для нації і для світу.

(...)

А в Європі наступного року, після європейських виборів, прийде до влади нове покоління європейських лідерів. (...) Але я впевнений, що це наступне покоління залишиться з вами на всьому шляху до вступу України до Європейського Союзу.

Тому що – і це найважливіший меседж, який я вам доношу, – ми добре знаємо, що ви захищаєте на східних кордонах Європи також нашу безпеку. І коли ми говоримо: "За нашу і вашу свободу", це означає, що ми в боргу перед вами.

Борг, який не буде сплачений жертвами та загиблими молодими людьми, ні. Він має бути сплачений тим, що ми не втомимося підтримувати Україну.

Єдині, хто мав би право втомитися від цієї війни, – це ви. А ви не втомилися. І я не бачу, щоб ви піддавалися втомі. А поки ви цього не робите – ми також не будемо.

Дякую вам.

Жозеп Боррель, високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики

Київ, Верховна Рада України,
7 лютого 2024 року

Переклад "Європейської правди"

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: