У четвер 18 вересня має відбутися референдум щодо незалежності Шотландії (про її вихід зі складу Сполученого Королівства).

В очікуванні цієї події незаконна "президія державної ради Республіки Крим" висловила щиру підтримку шотландському народу.

… Річ у тім, що після анексії Криму, яка була засуджена всіма впливовими міжнародними організаціями включно з ООН, "власники російських паспортів" у Криму фактично опинились в ізоляції: без можливості подорожувати за кордон, без західних інвестицій, без міжнародного авіасполучення (окрім декількох російських рейсів) та судноплавства.

З Криму пішов не лише американський "Макдональдз", але й усі серйозні іноземні банки.

Сьогодні окупаційна влада докладає усіх можливих зусиль, щоб продемонструвати світу свою "нормальність".

Саме тому окупанти схопилися за референдум у Шотландії, намагаючись притягнути за вуха "паралелі" між європейським плебісцитом та обставинами кримської окупації. Кримінальний авторитет та одночасно виконуючий обов'язки "голови Криму" Аксьонов дійшов навіть до того, що зробив дві сенсаційні заяви:

1) "Визнання результатів референдуму про незалежність Шотландії означатиме також визнання кримського референдуму про незалежність";

2) "У випадку визнання референдуму у Шотландії це означатиме, що і Крим має бути визнаний ними (країнами ЄС) автоматично, без  будь-яких питань і без жодних сумнівів".

Подібне порівняння та самонавіювання має ряд логічних вад.

По-перше, шотландці голосуватимуть не за приєднання до іншої держави, а за державну самостійність.

І можна впевнено сказати, що незалежно від результатів референдуму їхній уряд був і залишатиметься виразником їхньої волі, а не волі іншої країни, як це має місце в анексованому Криму (і, так само, на територіях заморожених Москвою конфліктів).

По-друге, ініціатива шотландців базується на беззаперечному факті їхнього існування як окремого народу, як самобутньої нації з багатовіковою історією.

Цей факт є фундаментом легітимності самовизначення шотландського народу.

Натомість та частка росіян у Криму, що були на момент референдуму "палкими поборниками" приєднання до Росії, такого підґрунтя не мала.

Адже не існує того кримського народу, про який люблять говорити в Росії. На відміну від шотландців, росіяни завжди мають альтернативу: повернутися на свою етнічну батьківщину.

Водночас такої альтернативи не мають, наприклад, кримські татари, які і є корінним народом півострову.

По-третє, право Великої Британії дозволяє Шотландії проведення місцевого референдуму з питання самостійності. А ст. 73 Конституції України дає право зміни територіального устрою виключно всеукраїнському референдуму.

Я вже не кажу про відсутність законних списків виборців у Криму напередодні незаконного плебісциту.

Зрештою, в Шотландії запеклі дискусії про доцільність створення незалежного державного утворення точаться вже сотні років.

Підготовка ж до вересневого референдуму почалася ще восени 2012 року, тобто два роки тому – за обопільної згоди Единбурга та Лондона (згадаємо про блискавичну "підготовку" до "референдуму" в Криму!).

Більше того, угода з центральною владою Британії про референдум, підписана в Единбурзі, визначила умови проведення такого голосування.

Натомість у Криму усе пройшло швидко, "тихо і спокійно", під контролем і наглядом "ввічливих зелених чоловічків".

Чи не є це яскравою демонстрацією відмінності у цивілізованій реалізації суверенного права нації на самовизначення у порівнянні із загарбанням території іншої держави?

Референдум має бути інструментом волевиявлення, а у нас у виконанні маріонеток Кремля його використали для прикриття політики експансіонізму.

Демонстрація надмірної симпатії до сьогоднішньої Шотландії з боку російського керівництва виглядає навіть курйозно з огляду на те, що прем'єр-міністр Шотландії Алекс Салмонд вже пообіцяв:

в разі отримання незалежності Шотландія підтримуватиме європейські економічні санкції проти Москви.

Автор:
Олег Панькевич, заступник голови комітету Верховної ради з питань європейської інтеграції, заступник голови ВО "Свобода"

P.S. Реагуючи ще на перші співставлення шотландського та кримського референдумів, МЗС Британії підготував красномовну порівняльну таблицю (наводжу переклад українською).