Проти Європи, але з Росією. Місце України в дискусії щодо змін клімату

Ірина Ставчук, Національний екологічний центр України _ П'ятниця, 25 вересня 2015, 10:57
Версія для друку Коментарі

Коли в Україні відбувався Майдан, ми всі озиралися на західні країни – допоможіть, зробіть щось, не стійте осторонь. І нам допомагали.

Зараз також продовжують допомагати багато країн ЄС та США, і ми це сприймаємо як належне. Ми ж у біді, "сильніші" мають нас підтримувати.

Однак чи готова Україна так само відповідально оцінювати міжнародні глобальні виклики і вносити свою частку допомоги для їх подолання?

Наразі найбільша реальна загроза життю на планеті – зміна клімату.

Вчені б’ють на сполох, що якщо викиди парникових газів не скорочувати, то на Землю чекають жахливі посухи, затоплення величезних територій, нестача питної води для сотень мільйонів людей. Найбільше постраждають найбідніші країни.

У грудні 2015 року 198 країн світу планують підписати нову глобальну міжнародну угоду зі зміни клімату. Ця угода має замінити Кіотський протокол. Захід відбудеться у Парижі. До участі у кліматичній конференції запрошено і Україну.

Формат нової угоди простий – кожна країна подає свою позицію, в якій вказує, що вона готова зробити для збереження клімату.

Перш за все йдеться про скорочення викидів парникових газів та  допомогу бідним країнам енергозберігаючими технологіями, які також скорочують кількість викидів.  До 1 жовтня Україна має подати до Секретаріату конвенції ООН зі зміни клімату свою пропозицію.

Документ, в якому розписано позицію України, вже було погоджено на рівні профільних міністерств і зараз він перебуває на розгляді Кабміну.

Що ж планує подати Україна? Іншими словами, ніж "шок" і "непорозуміння", важко описати погоджену позицію нашої держави. 

Відповідно до неї Україна на конференції ООН з подолання зміни клімату запропонує збільшити кількість викидів парникових газів!

Наявна редакція позиції України передбачає, що кількість викидів в країні від сьогоднішнього рівня збільшиться на 40%. Також у цій позиції не закладено жодного (!) заходу енергозбереження, жодного (!) плану розвитку відновлюваних джерел енергії, жодного (!) нового законодавства в цій сфері.  

З цього випливає, що внесок України у подолання глобальної катастрофи нульовий.

Сумно також і те, що у цій ситуації ми не одні, а на одній позиції з Росією.

Всі країни світу подали внески, в яких є хоча б мінімальні дії з енергозбереження та розвитку зеленої енергетики. Країни, що розвиваються, подають цілі у вигляді скорочення викидів від сценарію "бізнес як звичайно". Так, Мексика готова на скорочення на 25%, Габон – на 50%, Кенія – на 30%, Македонія – на 30% від своїх сценаріїв "бізнес як звичайно". Нагадаю, показник України – 0%.

Здавалося б, ситуація вже не може бути ще більш неприємною. Аж ні!

Актуальна позиція України щодо клімату суперечить вже взятим на себе зобов’язанням у рамках Енергетичного Співтовариства.

Згідно з цими зобов’язаннями, Україна має збільшити частку відновлюваних джерел енергії до 11% та скоротити загальне енергоспоживання на 9% від рівня 2005-2009 р. до 2020 року.

За останні роки більшість українських чиновників настільки професійно навчились уникати відповідальності, що все, що виходить за рамки зобов’язань Угоди про асоціацію з ЄС, взагалі серйозно не розглядають. Політики впевнено захищають позицію "нічого не робити".

Це нагадує анекдот про політиків у програмуванні: "Я нічого не змінюватиму в коді і спробую запустити програму ще раз. Може, запрацює?".

Ні, панове урядовці, не запрацює! Якщо ваша мета – потрапити в нікуди, то ви туди впевнено дістанетесь!

 

Автор: Ірина Ставчук,

голова відділу зі зміни клімату

Національного екологічного центру України

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Анатолій Марциновський, "Європейська правда"

Митниця проти "євроблях": чи допоможе Вільнюс вирішити проблему литовських авто

Податкова має інформацію про 239 литовських компаній, які видають доручення на право користування своїми автівками громадянам України, причому деякі компанії видали понад 200 таких доручень. У більшості випадків керівниками цих литовських компаній також є громадяни України.

Євген Приходько, для Європейської правди

Санкції ЄС проти Польщі: до чого призведе жорстке рішення Європарламенту

Голосування в Європарламенті акурат випало на день відзначання другої річниці правління партії "Право та справедливість". Варшаві загрожує позбавлення права голоса у ЄС. Анонсувавши введення санкцій, Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років "добрих змін" від польської правлячої партії.







Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter