23 червня може стати визначною датою в історії Великої Британії та всієї Європи.

На національному референдумі британці вирішуватимуть, чи хочуть вони, щоб їхня країна залишилась в Європейському Союзі, чи щоб вона вийшла з блоку. Це дійсно історичний момент, адже після попереднього референдуму, який відбувся більше 40 років тому, у 1975 році, та на якому британці підтримали членство в ЄС, вони не мали можливості висловити своє ставлення до Евросоюзу.

Референдум викликав завзяті суперечки як в Британії, так і за її межами.

По-перше, тому що результат голосування матиме нетривіальні наслідки для внутрішньої політики Сполученого Королівства, економіки цієї країни та інших членів ЄС, а також може вплинути на баланс влади в регіоні.

По-друге, тому що за декілька днів до проведення референдуму його результат складно передбачити.

Останні опитування свідчать про те, що населення Великої Британії розділилось приблизно навпіл. 44% підтримують вихід Британії з ЄС (Brexit) і схожа частка підтримує подальше членство в ЄС.

Оскільки методики опитувань відрізняються, тривають дискусії щодо їхньої точності та можливих помилок.

Прихильники варіанту "Залишитись в ЄС" сподіваються на тих, хто ще не визначився, що переважно належать до консервативної частини населення, яка віддає перевагу збереженню статус кво.

Однак існує ймовірність того, що більшість британців проголосує за вихід країни з ЄС, хоча багато економістів згодні, що це призведе до негативних наслідків для британської економіки.

Три найбільших незалежних дослідницьких інститути з питань економіки в країні випустили спільне звернення на основі власних досліджень, стверджуючи, що членство в ЄС є більш вигідним фінансово для Великої Британії, ніж вихід із Союзу. Згідно з деякими оцінками,

вихід із ЄС спричинить рецесію британської економіки з падінням реального ВВП на 1% наступного року, а негативний вплив відчуватиметься до 2020 року.

Основні чинники негативного впливу – період невизначеності під час тривалого процесу виходу з ЄС, який може потребувати двох років або більше, та падіння обсягів торгівлі з Євросоюзом.

Економічні наслідки для нас – негативні, але стерпні

Чому українцям слід звернути увагу на референдум у країні, що розташована на відстані 2400 км та має незначні економічні зв’язки з Україною? Адже частка Британії у товарообороті України з іншими країнами у 2015 році становила лише 1,2%, та й фінансові зв’язки також дуже слабкі.  

Для занепокоєння дійсно є певні причини.

Якщо говорити про економіку, то Brexit матиме негативні наслідки не лише для цієї країни, а й для решти ЄС.

Згідно з оцінками JPMorgan, економічне зростання в єврозоні може сповільнитись на 0,2-0,3%, порівняно з нинішніми вже й так скромними 1,8-1,9%, які прогнозує МВФ.

Сповільнення росту в ЄС – найбільшому торговельному партнері України, частка якого в експорті товарів у 2015 році склала 34% ($13 млрд), – послабить економічне відновлення України і зробить малоймовірним досягнення росту економіки на 4,0% в рік в середньостроковій перспективі, як прогнозує МВФ.

Втім, варто зазначити: деякі спостерігачі стверджують, що Brexit допоможе прискорити процес прийняття рішень в ЄС та пришвидшити необхідні реформи самого Євросоюзу.

Фокус на геополітичних наслідках

Більш важливими є можливі геополітичні наслідки виходу Сполученого Королівства з ЄС.

На тлі зростання євроскептичних настроїв таке рішення може викликати ефект доміно серед країн-членів Євросоюзу, що загрожуватиме загальній стабільності блоку. Нещодавнє опитування, проведене в 10 країнах, в яких проживає 80% населення ЄС та які виробляють 82% ВВП блоку, свідчить про те, що євроскептичні настрої в Євросоюзі зростають. Найбільш скептично щодо ЄС налаштовано населення Франції та Греції.

Навіть у Німеччині – одній із найвпливовіших країн Євросоюзу – чисельність опонентів та прихильників ЄС майже однакова.

Ці країни, разом зі Швецією, Данією та Нідерландами, можуть піти слідом за Британією та призначити референдуми щодо питання виходу з ЄС.

Без сумніву, Brexit створить багато внутріполітичних проблем для країн-лідерів ЄС, що означатиме, що Україна може зникнути з радарів своїх європейських партнерів.

Перспектива інтеграції в ЄС була важливим зовнішнім стимулом для країн Центрально-Східної Європи на шляху їхньої трансформації, допомагаючи проєвропейським лідерам реалізувати амбітні програми реформ та утримати високі рівні підтримки серед населення своїх країн.

Українці підтримують інтеграцію з ЄС, на противагу союзу з Росією, яка вторглася в Україну та підштовхнула її до глибокої фінансової та економічної кризи.

Згідно з опитуванням КМІС, проведеним у травні 2016 року, 49% українців підтримують інтеграцію України з ЄС, тоді як лише 16% підтримує Митний союз під керівництвом Росії.

Але Brexit може значно послабити позиції Євросоюзу та посилити позиції Росії на глобальній геополітичній арені.

В свою чергу, це може завдати удару по євроінтеграційних прагненнях українців, рівень життя яких різко знизився внаслідок економічної кризи та негайних наслідків болючих реформ, таких як підвищення внутрішніх цін на газ до рівня ціни імпорту.

Нинішнє керівництво України має добре поміркувати над тим, що вони можуть запропонувати населенню на заміну зовнішньому якорю, крім повільного темпу реформ та непереконливих спроб подолати корупцію.  

Автор: Олена Білан,

головний економіст Dragon Capital,

голова редакційної колегії Vox Ukraine

Стаття підготовлена Vox Ukraine спеціально для "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора