Шкода, що перевагу було надано односторонній політичній оцінці подій, а не фаховим міжнародним чи хоча б українсько-польським експертним дослідженням та відповідним правовим висновкам того, що сталося.

Звичайно, що на таке рішення польського парламенту буде відповідь українських політиків та парламентарів, які на свій розсуд і кожен по-своєму слушно будуть доказувати, що був геноцид і українців з боку поляків.

Тому напевно нас чекає період взаємних звинувачень та заяв.

І дай нам Боже всім мудрості, щоб це залишилося лише в площині політичних дебатів.

Без сумніву, нам самим потрібно відповідно оцінити свою історію і осудити ті дії та ті військові підрозділи, які відповідальні за злочини перед мирним населенням. Тим самим ми справедливо відмежуємо їх від загального героїчного процесу боротьби за незалежність та державність України.

І в наших інтересах зробити це якнайшвидше.

Однак найбільше, чого потрібно зараз тим, хто загинув, як полякам, так і українцям - це християнського вшанування їх пам'яті.

І крок в цьому напрямку, гідний наслідування, нещодавно у Варшаві зробив Президент України Петро Порошенко, поклавши вінок до пам'ятника та схиливши голову перед загиблими поляками на Волині. Таких кроків нам потрібно значно більше і з обох сторін.

І на таких, власне, жестах, взаємних пробаченнях і на спільних діях нам потрібно будувати наші відносини та йти далі.

Стратегічно важлива формула взаємозначимості незалежності України та Польщі як для кожної з держав, так і для стабільності і безпеки регіону, неодноразово доказала себе.

Тепер це наш обов'язок - довести майбутнім поколінням українців та поляків, як рівно ж і світовому співтовариству, що ми вищі перед спробами нас роз'єднати та сильні духом настільки, щоб зберегти мир, єдність, взаємоповагу та солідарність між нашими народами.

Автор: Андрій Дещиця,
посол України у Польщі

Початково текст було оприлюднено на сторінці посла у Facebook

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора