Вільна торгівля з Туреччиною. Чому поспіх може зашкодити Україні

Ігор Гужва, CMD-Ukraine _ Четвер, 16 березня 2017, 14:26
Версія для друку Коментарі
Фото kmu.gov.ua

Під час візиту до Туреччини прем’єр-міністра Володимира Гройсмана вкотре підняли тему укладення угоди про вільну торгівлю між нашими країнами. В черговий раз сторони домовилися завершити переговори до кінця року. 

Тут варто нагадати, що це не перша така обіцянка. Взагалі питання ЗСТ з Анкарою стоїть на порядку денному вже більше 10 років.

То чому ж країни досі не підписали угоду про ЗВТ?

Як показала переговорна практика, сторонам вкрай важливо і важко узгодити умови доступу до ринків товарів обох країн.

Рівень тарифного захисту Туреччини в рази перевищує український – середньоарифметична ставка чинного ввізного мита Туреччини становить 10,8% (аграрна продукція – 42,7%; промислові товари – 3,7%), в той час, як в Україні аналогічні показники становлять 4,5% (агро – 9,2%; промислові товари 5,5%).

Також, згідно із зобов’язаннями Туреччини в рамках СОТ, 50,3% тарифних ставок є незв’язаними. Тобто, на хвилинку, – можуть підвищуватись в односторонньому порядку без обмежень.

На додачу за багатьма товарними позиціями Туреччина застосовує так звані заборонні ставки ввізного мити на рівні 50, 100 і навіть 225% митної вартості!

І це стосується переважною мірою переробленої продукції. Звідси й сировинна структура українського експорту до Туреччини, і актуальність питання укладення угоди про вільну торгівлю. 

Проте турецька делегація професійно та наполегливо відстоює максимальний рівень тарифного захисту в рамках майбутньої Угоди про вільну торгівлю. Турки надають лише незначні поступки на окремі товарні позиції, наприклад скорочення ввізного мита на 25% або 50% протягом трьох, п’яти або десяти років.

Відверто кажучи, навіть якщо Туреччина надасть миттєве скорочення ввізного мита на 20%, наприклад, на м'ясо та м’ясні продукти (діюче – 114,3%), навряд чи вітчизняний виробник експортуватиме продукцію, яка обкладатиметься митом в 91,3%. І таких прикладів – близько тисячі.

За таких умов марно і мріяти про диверсифікацію структури експорту до Туреччини. Навіть у межах так званої угоди про вільну торгівлю.

Щодо сировини – Welcome! Нульова ставка з першого дня дії ЗВТ, а також для збільшення обсягів торгівлі (дуже актуальний підхід) наполегливо вимагається від України для цілей угоди про вільну торгівлю скасувати експортні мита на брухт чорних та кольорових металів, насіння соняшника тощо, а також максимально знизити ввізні мита. Бажано – до нуля.

І робить це турецька делегація професійно та якісно! Реально є чому повчитись.

Звідси і стурбованість, що нинішній топ-менеджмент переговорної команди продасть доступ до ринку України за турецькі солодощі та невеличкий проект технічної допомоги, як це відбулось з Канадою. Але Канада далеко, та й обсяг двосторонньої торгівлі є незначним.

Натомість Туреччина традиційно входила до трійки країн за обсягами зовнішньої торгівлі України. Крім цього, в цій країні широко застосовується різноманітна державна підтримка як виробництва, так і експорту.

Невигідні для нас умови режиму вільної торгівлі стануть могилою для нашого виробника.

Звичайно, є й альтернативний сценарій розвитку переговорного процесу. Він передбачає досягнення компромісу насамперед на рівні бізнесу.

Але для цього потрібна неабияка робота. Проте й результат заслуговує на увагу, адже збалансований доступ до ринку товарів обох країн може забезпечити зростання двосторонньої торгівлі у середньостроковій перспективі до $14 млрд.

І це не критична межа, адже Туреччина може слугувати трампліном на інші ринки Близького Сходу.

 

Автор: Ігор Гужва,

експерт CMD-Ukraine 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ПУБЛІКАЦІЇ
Дарія Гайдай, Центр "Нова Європа"

Новий балканський виклик: територіальна суперечка, що може заблокувати розширення ЄС

Територіальна суперечка між Хорватією та Словенією стала загрозою для всієї балканської політики ЄС. Якщо вже Словенія та Хорватія не можуть домовитися десятиліттями, то якими будуть переговори між Хорватією і Сербією?

Cергій Сидоренко, Європейська правда

Чи скасують безвіз Україні: що не так у боротьбі Брюсселя за антикорупційний суд

"Європейська правда" має підстави стверджувати, що реальної загрози безвізу через антикорупційний суд немає. Чим можна це підтвердити та що може втратити Україна, якщо ігноруватиме вимоги партнерів – читайте у нашій статті...







Мар'яна Каганяк, Офіс із просування експорту

Експортери в пошуках підтримки: як допомогти виходу на нові ринки

Українські компанії впевненіше розглядають експорт як більш вигідний спосіб збільшення продажів продукції та послуг. Упевненість експортувати виникає тоді, коли є знання, вміння, а також перевірені контакти в країні експорту та експертна підтримка.

Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження"

ЄС на порозі змін: чому цей рік є вирішальним для євроамбіцій України

Цей рік – ідеальний для формування нового змісту наших відносин з ЄС. Внутрішні дискусії в Євросоюзі про своє майбутнє – найкраща для цього нагода. Адже незабаром порядок денний ЄС буде сформовано на десятиліття.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter