Вільна торгівля з Туреччиною. Чому поспіх може зашкодити Україні

Ігор Гужва, CMD-Ukraine _ Четвер, 16 березня 2017, 14:26
Версія для друку Коментарі
Фото kmu.gov.ua

Під час візиту до Туреччини прем’єр-міністра Володимира Гройсмана вкотре підняли тему укладення угоди про вільну торгівлю між нашими країнами. В черговий раз сторони домовилися завершити переговори до кінця року. 

Тут варто нагадати, що це не перша така обіцянка. Взагалі питання ЗСТ з Анкарою стоїть на порядку денному вже більше 10 років.

То чому ж країни досі не підписали угоду про ЗВТ?

Як показала переговорна практика, сторонам вкрай важливо і важко узгодити умови доступу до ринків товарів обох країн.

Рівень тарифного захисту Туреччини в рази перевищує український – середньоарифметична ставка чинного ввізного мита Туреччини становить 10,8% (аграрна продукція – 42,7%; промислові товари – 3,7%), в той час, як в Україні аналогічні показники становлять 4,5% (агро – 9,2%; промислові товари 5,5%).

Також, згідно із зобов’язаннями Туреччини в рамках СОТ, 50,3% тарифних ставок є незв’язаними. Тобто, на хвилинку, – можуть підвищуватись в односторонньому порядку без обмежень.

На додачу за багатьма товарними позиціями Туреччина застосовує так звані заборонні ставки ввізного мити на рівні 50, 100 і навіть 225% митної вартості!

І це стосується переважною мірою переробленої продукції. Звідси й сировинна структура українського експорту до Туреччини, і актуальність питання укладення угоди про вільну торгівлю. 

Проте турецька делегація професійно та наполегливо відстоює максимальний рівень тарифного захисту в рамках майбутньої Угоди про вільну торгівлю. Турки надають лише незначні поступки на окремі товарні позиції, наприклад скорочення ввізного мита на 25% або 50% протягом трьох, п’яти або десяти років.

Відверто кажучи, навіть якщо Туреччина надасть миттєве скорочення ввізного мита на 20%, наприклад, на м'ясо та м’ясні продукти (діюче – 114,3%), навряд чи вітчизняний виробник експортуватиме продукцію, яка обкладатиметься митом в 91,3%. І таких прикладів – близько тисячі.

За таких умов марно і мріяти про диверсифікацію структури експорту до Туреччини. Навіть у межах так званої угоди про вільну торгівлю.

Щодо сировини – Welcome! Нульова ставка з першого дня дії ЗВТ, а також для збільшення обсягів торгівлі (дуже актуальний підхід) наполегливо вимагається від України для цілей угоди про вільну торгівлю скасувати експортні мита на брухт чорних та кольорових металів, насіння соняшника тощо, а також максимально знизити ввізні мита. Бажано – до нуля.

І робить це турецька делегація професійно та якісно! Реально є чому повчитись.

Звідси і стурбованість, що нинішній топ-менеджмент переговорної команди продасть доступ до ринку України за турецькі солодощі та невеличкий проект технічної допомоги, як це відбулось з Канадою. Але Канада далеко, та й обсяг двосторонньої торгівлі є незначним.

Натомість Туреччина традиційно входила до трійки країн за обсягами зовнішньої торгівлі України. Крім цього, в цій країні широко застосовується різноманітна державна підтримка як виробництва, так і експорту.

Невигідні для нас умови режиму вільної торгівлі стануть могилою для нашого виробника.

Звичайно, є й альтернативний сценарій розвитку переговорного процесу. Він передбачає досягнення компромісу насамперед на рівні бізнесу.

Але для цього потрібна неабияка робота. Проте й результат заслуговує на увагу, адже збалансований доступ до ринку товарів обох країн може забезпечити зростання двосторонньої торгівлі у середньостроковій перспективі до $14 млрд.

І це не критична межа, адже Туреччина може слугувати трампліном на інші ринки Близького Сходу.

 

Автор: Ігор Гужва,

експерт CMD-Ukraine 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Анатолій Марциновський, "Європейська правда"

Митниця проти "євроблях": чи допоможе Вільнюс вирішити проблему литовських авто

Податкова має інформацію про 239 литовських компаній, які видають доручення на право користування своїми автівками громадянам України, причому деякі компанії видали понад 200 таких доручень. У більшості випадків керівниками цих литовських компаній також є громадяни України.

Євген Приходько, для Європейської правди

Санкції ЄС проти Польщі: до чого призведе жорстке рішення Європарламенту

Голосування в Європарламенті акурат випало на день відзначання другої річниці правління партії "Право та справедливість". Варшаві загрожує позбавлення права голоса у ЄС. Анонсувавши введення санкцій, Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років "добрих змін" від польської правлячої партії.







Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter