Як зберегти мораторій? Чи можна захистити ліс, не порушуючи угод з ЄС

Ігор Гужва, CMD-Ukraine _ Середа, 19 квітня 2017, 09:50
Версія для друку Коментарі

Минулого тижня "Європейська правда" опублікувала статтю "Заборонити, не забороняючи. Нова спроба вирішити проблему експорту деревини", присвячену спробам усунути порушення Україною положень СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС, створені мораторієм на експорт необробленої деревини. 

Ця тема викликає активні дискусії як серед політиків, так і в експертному середовищі. Тому пропонуємо альтернативний погляд на вирішення цієї проблеми. 

* * * * *

Протекціонізм у всьому світі сприймається не дуже охоче – це відома істина. Водночас офіційна статистика останніх років свідчить про стрімке зростання протекціоністських заходів.

І це має своє підґрунтя, адже світ не стоїть на місці. Змінюються державні політики, умови ведення бізнесу, формуються нові тенденції, що в цілому обумовлює необхідність періодичного перегляду окремими країнами зовнішніх зобов’язань.

Звичайно, цей процес не є хаотичним – відповідні зміни в зобов’язаннях відбуваються за певних умов, обставин та згідно із встановленими процедурами.

Яскравий приклад – запровадження Україною тимчасового мораторію на експорт лісу-кругляка. Це рішення ухвалювалось в умовах хижацької вирубки понад 2,5 млн га лісу на експорт та відсутності сировини для добросовісних вітчизняних деревообробних підприємств, які були на межі закриття. Відповідно, мораторій мав як екологічне, так і соціально-економічне підґрунтя.

Водночас деякими експертами таке рішення було сприйнято критично, якщо навіть не вороже. Основна аргументація зводилась до положень економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС, якими передбачено, що жодна зі сторін не повинна запроваджувати або зберігати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони або експорту будь-якого товару.

Але є й інший бік медалі:

відповідно до положень системи угод СОТ існує щонайменше 3-4 механізми запровадження цього заходу.  

Критична ситуація у лісовій галузі – скорочення рівня лісистості до 11% у 2015 році при оптимальному для України 20% – є більш ніж достатньою підставою для ухвалення закону про тимчасове обмеження експорту лісу. Така позиція ґрунтується на положеннях ГАТТ 1994, зокрема статей:

- XI:2(а) щодо можливості запровадження країнами-членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни-експортера;

- XX(g) щодо можливості країн-членів СОТ вживати заходів, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання.

Як відомо, положення угод про вільну торгівлю насамперед ґрунтуються на угодах СОТ. Відповідно, за сторонами зберігається право на запровадження обмежувальних заходів в торгівлі з міркувань безпеки, загрози життю та здоров'ю населення, екології, культури тощо.

З іншого боку, слід визнати, що процедура запровадження цього заходу, на жаль, проходила з грубим порушенням принципу транспарентності.

Так, країни-члени СОТ зобов'язані завчасно інформувати міжнародну спільноту про ухвалення нових законів чи будь-яких змін до існуючих нормативно-правових актів, що істотно впливають на торгівлю. До цього зазвичай додається відповідна аргументація щодо мотивів та причин запровадження таких заходів, а також проводяться відповідні консультації та переговори з метою переконати партнерів у безальтернативності та легітимності таких заходів.

Незважаючи на неодноразові звернення парламенту до уряду з проханням офіційно поінформувати СОТ і торгово-економічних партнерів України про суть і цілі запровадження мораторію, профільні урядові структури грубо порушили дотримання принципу транспарентності.

Внаслідок цього завдано відчутного удару по міжнародному іміджу України як надійного і передбачуваного торговельного партнера, а іноземні ділова й урядова спільноти залишилися в інформаційному вакуумі. На превеликий жаль,

відсутність внутрішньодержавного консенсусу щодо дії мораторію створює передумови для зовнішніх партнерів ставити під сумнів легітимність та доцільність його запровадження.

Більше того, окремі високопосадовці вживають неабияких заходів для скасування мораторію, авторитетно запевняючи західних партнерів, що це невдовзі станеться. І це в парламентсько-президентській республіці, де парламент винаймає уряд за кошти платників податків для забезпечення сумлінного виконання законів.

При цьому, на мою думку, має місце й ігнорування Конституції України. Нагадаю, що згідно з Основним Законом, природні ресурси, у тому числі ліси, є об'єктами права власності українського народу. Відповідно, державі українським народом делегується повноваження на забезпечення реалізації цього права.

Тому питання досягнення компромісу з європейськими та іншими зовнішніми партнерами наразі лишається відкритим.

Враховуючи, що аналогічні заборони діють у понад 30 країнах світу, Україна не є новатором. Навпаки, ми стали черговою жертвою глобалізації.

Тому хотілось би закликати владу все-таки спробувати знайти політичні та дипломатичні ресурси для пошуку компромісу щодо збереження дії мораторію на експорт лісу-кругляка та зосередити зусилля на відновленні лісового фонду та вирішенні інших важливих питань галузі, як то подолання страшенної корупції в системі лісгоспів тощо.

Що ж до подальшого розвитку взаємовідносин з ЄС, то необхідно сідати за стіл переговорів і запропонувати низку компенсаційних заходів з боку України.

Одним із них може виступати дострокове скасування Україною ввізних мит на обладнання походженням з країн ЄС, щодо яких в рамках ЗВТ з боку України по окремих товарних позиціях передбачена поступова тарифна лібералізація терміном до 10 років.

Навіть за грубими підрахунками така ініціатива матиме взаємний позитивний ефект, який у випадку ЄС в рази перекриє незначні втрати від скорочення поставок лісу-кругляка з України.

 

Автор: Ігор Гужва,

експерт CMD-Ukraine 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
11:37
Посол України в Чехії вимагає реакції газети, чий журналіст вихваляв бойовиків "ЛДНР"
11:30
Саміт НАТО замінили "робочою вечерею", щоб уникнути підсумкового рішення – журналіст
11:27
Місію України при НАТО очолить кадровий дипломат, кандидатура узгоджена з альянсом
11:06
За кілька днів до теракту манчестерський терорист був у Німеччині
11:03
ЄС хоче затвердити нові квоти для України до липня, низка країн – проти
10:39
Британія припинила надавати США розвідувальні дані про теракт у Манчестері
10:38
Столтенберг: рішення про приєднання НАТО до коаліції проти ІДІЛ вже узгоджене
10:33
Глава МЗС Німеччини категорично проти участі НАТО в бойових діях проти ІДІЛ
10:22
НАТО обговорить російське питання та агресію проти України
10:14
Україні варто зосередитись на переході до стандартів ЄС, а не боротись за квоти - Мінгареллі
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Європейська правда, Брюссель

НАТО Дональда Трампа: як "скасований" саміт Альянсу стане перемогою президента США

Звісно, слово "шантаж" на зустрічах з американцями не звучить і не звучало. Але дипломати зізнаються: важко позбутися враження, що Вашингтон тестує партнерів – як далеко вони готові зайти у своїх поступках американській стороні. Наразі межу гнучкості точно не досягнуто...

Микола Капітоненко, для Європейської правди

"Реалізм із принципами": нова політика Трампа щодо України та світу

Американський "реалізм із принципами" надає можливості Вашингтону маневрувати та обирати союзників залежно від обставин. Нам же доведеться готуватися до того, що брак демократії або слабкість держави можуть стати приводами для зменшення американської підтримки.



Єгор Божок, в.о. глави місії України при НАТО

НАТО за доби змін: на що розраховує та що має робити Україна

Ми з НАТО не говоримо про отримання "Джавелінів", а спільно робимо все можливе для того, щоби виробляти "Джавеліни" в Україні. Ми прагнемо здійснити реформи, після яких український безпековий сектор вже не зможе стати таким, яким був у минулому...

Марі Педак, EGOV4UKRAINE

Україна без довідок: як створити європейську систему е-урядування

До кінця 2020 року Україна має досягти європейського рівня електронного уряду. Технічна частина системи надання електронних послуг – це лише 20% справи. Решта 80% – це керівництво процесом, організація, навчання.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter