Як зберегти мораторій? Чи можна захистити ліс, не порушуючи угод з ЄС

Ігор Гужва, CMD-Ukraine _ Середа, 19 квітня 2017, 09:50
Версія для друку Коментарі

Минулого тижня "Європейська правда" опублікувала статтю "Заборонити, не забороняючи. Нова спроба вирішити проблему експорту деревини", присвячену спробам усунути порушення Україною положень СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС, створені мораторієм на експорт необробленої деревини. 

Ця тема викликає активні дискусії як серед політиків, так і в експертному середовищі. Тому пропонуємо альтернативний погляд на вирішення цієї проблеми. 

* * * * *

Протекціонізм у всьому світі сприймається не дуже охоче – це відома істина. Водночас офіційна статистика останніх років свідчить про стрімке зростання протекціоністських заходів.

І це має своє підґрунтя, адже світ не стоїть на місці. Змінюються державні політики, умови ведення бізнесу, формуються нові тенденції, що в цілому обумовлює необхідність періодичного перегляду окремими країнами зовнішніх зобов’язань.

Звичайно, цей процес не є хаотичним – відповідні зміни в зобов’язаннях відбуваються за певних умов, обставин та згідно із встановленими процедурами.

Яскравий приклад – запровадження Україною тимчасового мораторію на експорт лісу-кругляка. Це рішення ухвалювалось в умовах хижацької вирубки понад 2,5 млн га лісу на експорт та відсутності сировини для добросовісних вітчизняних деревообробних підприємств, які були на межі закриття. Відповідно, мораторій мав як екологічне, так і соціально-економічне підґрунтя.

Водночас деякими експертами таке рішення було сприйнято критично, якщо навіть не вороже. Основна аргументація зводилась до положень економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС, якими передбачено, що жодна зі сторін не повинна запроваджувати або зберігати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони або експорту будь-якого товару.

Але є й інший бік медалі:

відповідно до положень системи угод СОТ існує щонайменше 3-4 механізми запровадження цього заходу.  

Критична ситуація у лісовій галузі – скорочення рівня лісистості до 11% у 2015 році при оптимальному для України 20% – є більш ніж достатньою підставою для ухвалення закону про тимчасове обмеження експорту лісу. Така позиція ґрунтується на положеннях ГАТТ 1994, зокрема статей:

- XI:2(а) щодо можливості запровадження країнами-членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни-експортера;

- XX(g) щодо можливості країн-членів СОТ вживати заходів, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання.

Як відомо, положення угод про вільну торгівлю насамперед ґрунтуються на угодах СОТ. Відповідно, за сторонами зберігається право на запровадження обмежувальних заходів в торгівлі з міркувань безпеки, загрози життю та здоров'ю населення, екології, культури тощо.

З іншого боку, слід визнати, що процедура запровадження цього заходу, на жаль, проходила з грубим порушенням принципу транспарентності.

Так, країни-члени СОТ зобов'язані завчасно інформувати міжнародну спільноту про ухвалення нових законів чи будь-яких змін до існуючих нормативно-правових актів, що істотно впливають на торгівлю. До цього зазвичай додається відповідна аргументація щодо мотивів та причин запровадження таких заходів, а також проводяться відповідні консультації та переговори з метою переконати партнерів у безальтернативності та легітимності таких заходів.

Незважаючи на неодноразові звернення парламенту до уряду з проханням офіційно поінформувати СОТ і торгово-економічних партнерів України про суть і цілі запровадження мораторію, профільні урядові структури грубо порушили дотримання принципу транспарентності.

Внаслідок цього завдано відчутного удару по міжнародному іміджу України як надійного і передбачуваного торговельного партнера, а іноземні ділова й урядова спільноти залишилися в інформаційному вакуумі. На превеликий жаль,

відсутність внутрішньодержавного консенсусу щодо дії мораторію створює передумови для зовнішніх партнерів ставити під сумнів легітимність та доцільність його запровадження.

Більше того, окремі високопосадовці вживають неабияких заходів для скасування мораторію, авторитетно запевняючи західних партнерів, що це невдовзі станеться. І це в парламентсько-президентській республіці, де парламент винаймає уряд за кошти платників податків для забезпечення сумлінного виконання законів.

При цьому, на мою думку, має місце й ігнорування Конституції України. Нагадаю, що згідно з Основним Законом, природні ресурси, у тому числі ліси, є об'єктами права власності українського народу. Відповідно, державі українським народом делегується повноваження на забезпечення реалізації цього права.

Тому питання досягнення компромісу з європейськими та іншими зовнішніми партнерами наразі лишається відкритим.

Враховуючи, що аналогічні заборони діють у понад 30 країнах світу, Україна не є новатором. Навпаки, ми стали черговою жертвою глобалізації.

Тому хотілось би закликати владу все-таки спробувати знайти політичні та дипломатичні ресурси для пошуку компромісу щодо збереження дії мораторію на експорт лісу-кругляка та зосередити зусилля на відновленні лісового фонду та вирішенні інших важливих питань галузі, як то подолання страшенної корупції в системі лісгоспів тощо.

Що ж до подальшого розвитку взаємовідносин з ЄС, то необхідно сідати за стіл переговорів і запропонувати низку компенсаційних заходів з боку України.

Одним із них може виступати дострокове скасування Україною ввізних мит на обладнання походженням з країн ЄС, щодо яких в рамках ЗВТ з боку України по окремих товарних позиціях передбачена поступова тарифна лібералізація терміном до 10 років.

Навіть за грубими підрахунками така ініціатива матиме взаємний позитивний ефект, який у випадку ЄС в рази перекриє незначні втрати від скорочення поставок лісу-кругляка з України.

 

Автор: Ігор Гужва,

експерт CMD-Ukraine 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.







Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.

Метін Гюркан, Стамбульський центр політичних досліджень

Геть з НАТО: хто налаштовує Анкару на вихід з Альянсу

Поки найгіршим сценарієм може стати широка дискусія в Туреччині про вихід з інтегрованої структури командування силами НАТО, як це сталося у Франції 1967 року. Втім, нові скандали можуть істотно змінити ці розклади.

Наталія Дугінова, Правовий альянс

Криваве питання: чи впровадять в Україні норми ЄС по донорству

Регулювання безпечності крові – одне із зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію. Однак перші кроки з імплементації права ЄС призвели до колізії – діяльність по переробці донорської крові була виключена з переліку обов'язкової до ліцензування.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter