Вибух на президентському літаку: до чого призведе розслідування польського Міноборони

Юрій Панченко, Європейська правда _ П'ятниця, 11 серпня 2017, 09:00
Версія для друку Коментарі
Фото: wyborcza.pl

Версія про невипадковість катастрофи президентського літака під Смоленськом отримала у Польщі офіційний статус.

9 серпня речниця підкомісії з розслідування Смоленської катастрофи польського Міноборони Марта Пальонек заявила, що розслідування остаточно узгодило два важливих факти, що стосуються обставин загибелі президента Леха Качинського у 2010 році.

"На останньому пленарному засіданні комісії 25 липня була узгоджена позиція щодо термінів та основних причин руйнування лівого крила Ту-154М", – заявила Пальонек.

На думку комісії, "знищення лівого крила Ту-154М не було спричинено зіткненням з березою".

"Руйнування крила розпочалося перед березою, численні руйнування лівого крила літака Ту-154М мають сліди вибуху", – заявили у комісії.

Не можна сказати, що ця інформація є сенсаційною – про можливість вибуху на президентському літаку у підкомісії заявили у квітні, напередодні чергової річниці Смоленської катастрофи.

Однак досі вибух був лише однією з версій. Натомість тепер підкомісія Міноборони остаточно надала їй статус провідної.

Варто відзначити: повідомлення речниці не містить конкретики, як саме експерти дійшли таких висновків. Це важливо, адже уламки президентського літака досі залишаються у РФ – російська сторона проводить власне розслідування та заявляє про готовність видати ці уламки лише після його закінчення.

За відсутності уламків комісія оперувала лише даними на підставі відтворення подій. Звичайно, це вагоме джерело, але без аналізу уламків саме президентського літака юридичної ваги ці докази не матимуть.

Втім, висновки Міноборони мають якнайменше два наслідки.

Польща отримала вагомий аргумент вимагати термінового повернення уламків з Росії. Адже тепер будь-які аргументи росіян будуть апріорі вважатися намаганням приховати істину. Зрештою, у РФ було 7 років на розслідування…

Втім, ця заява має ще внутрішньополітичний вимір. І він здається навіть більш важливим.

Йдеться про спроби нинішньої польської влади звинуватити у приховуванні справжньої причини цієї катастрофи нинішнього очільника Європейської ради Дональда Туска.

Сам Туск вже декілька разів літав з Брюсселя до Варшави за викликом прокуратури у смоленській справі. Нові обставини напевно вимагатимуть від нього нових і нових свідчень.

Тут треба нагадати, що боротьба за розслідування гибелі Леха Качинського стала особистим хрестовим походом для його брата Ярослава – нинішнього голови правлячої партії "Право та справедливість" (ПіС) та де-факто першої особи у країні.

І в цій боротьбі Дональду Туску відведена роль зрадника.

Але до особистих підстав додається й політична доцільність.

Наразі Дональд Туск є найбільш рейтинговим кандидатом від опозиції на майбутніх президентських виборах. І хоча опитування показували, що поки він програє чинному президенту Анджею Дуді, до 2020 року багато чого може змінитися.

Наприклад, досі важко прогнозувати, як завершиться конфлікт Дуди з Ярославом Качинським. У ПіС кажуть, що колишньої довіри до президента вже не повернути. А відповідно, партії доведеться шукати нового кандидата у президенти, що створює нові ризики для них.

У такій ситуації доцільно створити для провідного кандидата від опозиції тавро "агента Путіна". Людини, що не наполягала на поверненні уламків літака до Польщі, тим самим гальмуючи слідство, а відповідно – допомагаючи приховати сліди злочину.

Звісно, що для послідовного прихильника ПіС Туск завжди був зрадником. Але, знов-таки, вперше подібні звинувачення отримали офіційно визнане підгрунтя.

Зрештою, польська політика останніх тижнів відзначалася генеруванням гучних скандалів.

З Україною та Литвою – через нові паспорти, з Німеччиною – у зв’язку з можливою вимогою репарацій за Другу світову війну. Ці скандали мають відволікти увагу від проблем всередині правлячої партії, що виникли після ветування президентом законопроектів про судову реформу.

Швидше за все, за зовнішньополітичними скандалами має настати черга внутрішніх. А відповідно, ця історія лише починається. 

  

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Віталій Галицьких, для Європейської правди

Закон для Uber: Естонія запропонувала вирішення глобальної проблеми

Uber і Airbnb вже стали серйозними конкурентами для існуючих готелів і таксофірм. Уряди європейських країн шукають способи переведення діяльності таких компаній у правове русло. І всі вони досліджують досвід Естонії.

Вікторія Вдовиченко, для Європейської правди

Референдум без розлучення: що змінить рішення про автономію північних регіонів Італії

Результати голосування більше ніж переконливі. В Ломбардії понад 95% з тих, хто прийшли на дільниці, проголосували за збільшення автономії регіону, у Венето їх частка сягнула 98%. Перш за все, предметом суперечки між регіоном та центром є фінансове питання...





Наталія Андрусевич, "Суспільство і довкілля"

Три кроки до європейського довкілля: як перейти на екологічні стандарти ЄС

Адаптуючи екологічні стандарти ЄС, Україні варто впровадити механізм, який дав би відповідь на питання "що працює, а що не працює". Це дасть цілісну картину про імплементацію та підвищить ефективність використання підтримки ЄС.

Барбара Тот, Falter

Гібридна стратегія Себастьяна Курца: основні уроки австрійських виборів

Всі, хто вважав, що Курцу вдасться зупинити правих популістів, помилилися. У своїй передвиборчій кампанії він зробив ставку на теми безпеки та міграції, взявши на озброєння основні аргументи правих популістів.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter