Вибух на президентському літаку: до чого призведе розслідування польського Міноборони

Юрій Панченко, Європейська правда _ П'ятниця, 11 серпня 2017, 09:00
Версія для друку Коментарі
Фото: wyborcza.pl

Версія про невипадковість катастрофи президентського літака під Смоленськом отримала у Польщі офіційний статус.

9 серпня речниця підкомісії з розслідування Смоленської катастрофи польського Міноборони Марта Пальонек заявила, що розслідування остаточно узгодило два важливих факти, що стосуються обставин загибелі президента Леха Качинського у 2010 році.

"На останньому пленарному засіданні комісії 25 липня була узгоджена позиція щодо термінів та основних причин руйнування лівого крила Ту-154М", – заявила Пальонек.

На думку комісії, "знищення лівого крила Ту-154М не було спричинено зіткненням з березою".

"Руйнування крила розпочалося перед березою, численні руйнування лівого крила літака Ту-154М мають сліди вибуху", – заявили у комісії.

Не можна сказати, що ця інформація є сенсаційною – про можливість вибуху на президентському літаку у підкомісії заявили у квітні, напередодні чергової річниці Смоленської катастрофи.

Однак досі вибух був лише однією з версій. Натомість тепер підкомісія Міноборони остаточно надала їй статус провідної.

Варто відзначити: повідомлення речниці не містить конкретики, як саме експерти дійшли таких висновків. Це важливо, адже уламки президентського літака досі залишаються у РФ – російська сторона проводить власне розслідування та заявляє про готовність видати ці уламки лише після його закінчення.

За відсутності уламків комісія оперувала лише даними на підставі відтворення подій. Звичайно, це вагоме джерело, але без аналізу уламків саме президентського літака юридичної ваги ці докази не матимуть.

Втім, висновки Міноборони мають якнайменше два наслідки.

Польща отримала вагомий аргумент вимагати термінового повернення уламків з Росії. Адже тепер будь-які аргументи росіян будуть апріорі вважатися намаганням приховати істину. Зрештою, у РФ було 7 років на розслідування…

Втім, ця заява має ще внутрішньополітичний вимір. І він здається навіть більш важливим.

Йдеться про спроби нинішньої польської влади звинуватити у приховуванні справжньої причини цієї катастрофи нинішнього очільника Європейської ради Дональда Туска.

Сам Туск вже декілька разів літав з Брюсселя до Варшави за викликом прокуратури у смоленській справі. Нові обставини напевно вимагатимуть від нього нових і нових свідчень.

Тут треба нагадати, що боротьба за розслідування гибелі Леха Качинського стала особистим хрестовим походом для його брата Ярослава – нинішнього голови правлячої партії "Право та справедливість" (ПіС) та де-факто першої особи у країні.

І в цій боротьбі Дональду Туску відведена роль зрадника.

Але до особистих підстав додається й політична доцільність.

Наразі Дональд Туск є найбільш рейтинговим кандидатом від опозиції на майбутніх президентських виборах. І хоча опитування показували, що поки він програє чинному президенту Анджею Дуді, до 2020 року багато чого може змінитися.

Наприклад, досі важко прогнозувати, як завершиться конфлікт Дуди з Ярославом Качинським. У ПіС кажуть, що колишньої довіри до президента вже не повернути. А відповідно, партії доведеться шукати нового кандидата у президенти, що створює нові ризики для них.

У такій ситуації доцільно створити для провідного кандидата від опозиції тавро "агента Путіна". Людини, що не наполягала на поверненні уламків літака до Польщі, тим самим гальмуючи слідство, а відповідно – допомагаючи приховати сліди злочину.

Звісно, що для послідовного прихильника ПіС Туск завжди був зрадником. Але, знов-таки, вперше подібні звинувачення отримали офіційно визнане підгрунтя.

Зрештою, польська політика останніх тижнів відзначалася генеруванням гучних скандалів.

З Україною та Литвою – через нові паспорти, з Німеччиною – у зв’язку з можливою вимогою репарацій за Другу світову війну. Ці скандали мають відволікти увагу від проблем всередині правлячої партії, що виникли після ветування президентом законопроектів про судову реформу.

Швидше за все, за зовнішньополітичними скандалами має настати черга внутрішніх. А відповідно, ця історія лише починається. 

  

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Дарія Гайдай, Центр "Нова Європа"

Новий балканський виклик: територіальна суперечка, що може заблокувати розширення ЄС

Територіальна суперечка між Хорватією та Словенією стала загрозою для всієї балканської політики ЄС. Якщо вже Словенія та Хорватія не можуть домовитися десятиліттями, то якими будуть переговори між Хорватією і Сербією?

Cергій Сидоренко, Європейська правда

Чи скасують безвіз Україні: що не так у боротьбі Брюсселя за антикорупційний суд

"Європейська правда" має підстави стверджувати, що реальної загрози безвізу через антикорупційний суд немає. Чим можна це підтвердити та що може втратити Україна, якщо ігноруватиме вимоги партнерів – читайте у нашій статті...







Мар'яна Каганяк, Офіс із просування експорту

Експортери в пошуках підтримки: як допомогти виходу на нові ринки

Українські компанії впевненіше розглядають експорт як більш вигідний спосіб збільшення продажів продукції та послуг. Упевненість експортувати виникає тоді, коли є знання, вміння, а також перевірені контакти в країні експорту та експертна підтримка.

Тарас Качка, Міжнародний фонд "Відродження"

ЄС на порозі змін: чому цей рік є вирішальним для євроамбіцій України

Цей рік – ідеальний для формування нового змісту наших відносин з ЄС. Внутрішні дискусії в Євросоюзі про своє майбутнє – найкраща для цього нагода. Адже незабаром порядок денний ЄС буде сформовано на десятиліття.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter