Без консультацій: навіщо Україна розпочинає торговельний конфлікт із Білоруссю

Четвер, 22 квітня 2021, 10:00 — , ЮФ "Ілляшев та Партнери"
Фото: belaz.by

Україна та Білорусь вже стоять на межі торговельної війни. При цьому цей конфлікт ініціює наша держава.

22 квітня в газеті "Урядовий кур’єр" опубліковано повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про визнання дій Республіки Білорусь дискримінаційними та недружніми щодо українських суб’єктів ЗЕД.

Комісія вважає, що уряд Республіки Білорусь створив штучні бар’єри щодо імпортованих з України колісних транспортних засобів у вигляді утилізаційного збору та нерівних умов участі у державних закупівлях, внаслідок чого ускладнився доступ продукції українських підприємств на ринок Республіки Білорусь.

Замість того, щоб оскаржити такі дії через доступні правові механізми або провести міждержавні консультації для урегулювання питання, як вимагає міжнародне право, Комісія вирішила застосувати адекватний захід у вигляді спеціального мита на рівні 35% щодо імпорту в Україну автобусів, тролейбусів, вантажних автомобілів, самоскидів, автомобілів спеціального призначення походженням із Республіки Білорусь загальною вартістю близько 100 млн доларів на рік.

Заходи Комісії були прийняті в порушення положень статей 2 та 19 Договору про зону вільної торгівлі від 18.11.2011 року та ймовірно є результатом розгляду звернення асоціації "Укравтопром".

Чому це напевно викличе обурення Білорусі?

По-перше, спосіб і механізм застосування заходів.

Заходи Комісії прямо суперечать чинному Договору про зону вільної торгівлі від 18.11.2011 року. Відповідно до статті 2 Договору сторони не мають права застосовувати та підвищувати мита, окрім встановлених винятків.

До таких винятків належать антидемпінгові, компенсаційні (антисубсидиційні) та спеціальні захисні заходи, що ухвалюються за результатом розслідувань, які тривають рік. У таких процесах сторони беруть участь у слуханнях, ознайомлюються з матеріалами справи, надають докази, захищають свої права та інтереси, проводять консультації та мають право на перевірку економічного обґрунтування розрахованого мита.

Рішення Комісії та застосовані заходи у зв’язку з дискримінаційними та недружніми діями не належать до таких винятків, визначених Договором.

Окрім того, прийняті заходи Комісії прямо суперечать частині 2 статті 19 Договору, відповідно до якої Україна (МЗС та Мінекономіки) була зобов’язана провести консультації для врегулювання спірного питання.

Комісія, нехтуючи частиною 3 ст. 275 Митного кодексу України, застосувала заходи на підставі лише статті 29 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Варто нагадати, що саме остання лягла в основу широкомасштабного торговельного ембарго стосовно товарів, що походять з Росії як країни-агресора. 

По-друге, звертає на себе увагу відсутність відкритості процесу щодо застосування заходів.

Комісія визнала факт дискримінації та недружності у максимально прихованому режимі, без повідомлення сторін, без міждержавних консультацій, переговорів і можливості повернути ситуацію у мирне русло. Тобто Республіка Білорусь дізнається про торгові обмеження з офіційного повідомлення в газеті та зможе отримати інформацію щодо обставин справи, а саме суті дискримінації та недружності, у кращому разі через декілька днів. У міждержавних відносинах такі дії є неприйнятними.

Погіршує ситуацію той факт, що заходи набувають чинності в найкоротші терміни – за 10 днів. Для прикладу, антидемпінгові заходи зазвичай застосовуються через 30 днів, що надає можливість імпортерам та споживачам прилаштуватись до нових реалій торгівлі.

Ймовірно, це зроблено, щоби сторони не встигли провести консультації та зняти напруженість у ході переговорів.

Однозначно у Білорусі виникне непорозуміння щодо адекватності заходу та розрахунків 35% спеціального мита, адже в повідомленні Комісії нічого про це не зазначено, а матеріали не надходили від Мінекономіки, яка пропонувала Комісії ухвалити рішення.

До того ж викликає подив, що рішення Комісії прийнято як адекватні заходи у відповідь на дії Республіки Білорусь, вчинені в 2012 та 2013 роках. Виникає питання: чому Україна не реагувала на такі дії останні 8-9 років?

Яку реакцію варто очікувати від білоруської сторони?

Варто нагадати, що нещодавно Комісія застосувала подібний захід, а саме спеціальне мито на рівні 16,08% на імпорт сталевих прутків з Білорусі (на суму 45,7 млн доларів). Щоб не допустити ескалації торговельного конфлікту, білоруська сторона обмежилася консультаціями та висловленням глибокого занепокоєння.

Разом із цим насторожує виданий у Білорусі 30 березня президентський указ "Про застосування спеціальних заходів", яким передбачається запровадження заборони на ввезення в країну окремих категорій товарів, а також на імпорт робіт (послуг), які виконуються юридичними і фізичними особами держав, що застосували спеціальні заходи (санкції) щодо білоруських юридичних або фізичних осіб.

До того ж нещодавно посол Республіки Білорусь звертався до прем’єр-міністра України та заступника глави Офісу президента України з проханням звернути увагу на неправовий механізм, що використовується Комісією, який може суттєво ускладнити двосторонні торговельні відносини та спровокує білоруську сторону застосувати зустрічні обмеження доступу на білоруський ринок українських товарів за найбільш чутливими товарними позиціями.

Навряд чи білоруська сторона знову обмежиться глибоким занепокоєнням. Швидше за все, у Мінську вбачатимуть в українських діях системність і, щоб не допустити безконтрольного використання механізму, який суперечить міжнародному договору, вирішать застосувати у відповідь заходи проти українського експорту.

Виглядає дуже схожим на те, що Україна стоїть на порозі масштабної торговельної війни з Білоруссю. Проте досі невідомо, чи планувала українська влада такий розвиток подій, чи це стане для неї неприємним сюрпризом.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: