СОТ рятує рибу: чому це може стати проблемою для України

П'ятниця, 25 червня 2021, 08:00 — ,
Фото: Abaca/East News
Рибальське судно поблизу Стамбула, грудень 2020 року

Чи чекатиме світ повне виснаження рибних ресурсів? І чи здатні світові організації запобігти цьому?

8 червня, якраз у Міжнародний день океану, гендиректорка Світової організації торгівлі (СОТ) Нгозі Оконджо-Івеала в черговий раз закликала членів СОТ якнайшвидше укласти довгоочікувану угоду, яка повинна запобігти подальшому виснаженню морських рибних ресурсів через надмірне рибальство.

Дискусії щодо цієї угоди тривають вже близько 20 років. Проте існує цілком реальний шанс, що це станеться вже 15 липня, під час спеціальної міні-міністерської конференції СОТ, присвяченої рибним субсидіям. Або, у гіршому випадку, наприкінці листопада – на початку грудня під час роботи 12-ї Міністерської конференції СОТ.

Чого саме може стосуватися ця угода? І до чого варто готуватися Україні?

ННН-рибальство

Переговори, які на сьогоднішній день все ще тривають у СОТ, сконцентровані на таких аспектах субсидіювання морського рибальства:

(а) заборона надання субсидій суднам та/або операторам суден, що беруть участь у незаконному, непідзвітному та нерегульованому (ННН) рибальстві;

(б) заборона надання субсидій для вилову рибних ресурсів, які знаходяться у стані перелову;

(в) заборона надання субсидій, які сприяють створенню надмірних потужностей у сфері рибальства та перелову.

Окрім власне заборонених субсидій, нова угода також регулюватиме питання транспарентності надання субсидій у даній сфері, створення нового органу/комітету СОТ, який слідкуватиме за виконанням угоди, специфіку процедури вирішення спорів та особливості застосування нових правил країнами, що розвиваються, та найменш розвиненими членами СОТ.

Угода про субсидії у сфері рибальства прямо забороняє цей вид субсидій.

Факт участі судна або оператора в ННН-рибному промислі може бути встановлений прибережною державою, державою прапора або регіональними організаціями з управління рибальством. Зазначене рішення повинно ґрунтуватися на очевидних доказах ("positive evidence") і має бути доведене до відома держави, яка субсидує таке судно чи оператора (якщо така відома).

Важливо також наголосити на тому, що проєкт угоди не зобов’язує членів СОТ проводити окреме розслідування фактів ННН-рибного промислу чи приймати окреме рішення щодо встановлення таких фактів.

Майбутня угода передбачає право держави, яка субсидує судно чи оператора, які беруть участь в ННН-рибному промислі, визначати строк дії заборони субсидій, враховуючи характер, тяжкість та повторюваність участі у ННН-рибальстві.

Окрім того, майбутня угода, ймовірно, передбачатиме певні тимчасові винятки з правил щодо субсидіювання ННН-рибальства, що можуть стосуватися дрібномасштабного, низькодохідного та обмежено-ресурсного рибальства та/чи рибальства як джерела існування у територіальному морі членів СОТ, що розвиваються, та найменш розвинених членів СОТ.

Стримувати розвиток вилову

Ще одна причина заборони такого виду субсидій – намагання припинити заподіяння подальшої шкоди рибним ресурсам, стан яких вже не є сталим.

Стан перелову рибних ресурсів повинен визначатися членом СОТ, у юрисдикції якого знаходяться відповідні ресурси, або регіональними організаціями з управління рибальством. Відповідне рішення має прийматися на основі найкращих наявних і визнаних ними наукових даних.

Серед відкритих питань на даному етапі залишаються: (а) застосування особливого та диференційованого режиму, у тому числі географічних обмежень та можливих перехідних періодів; (б) особливості застосування зазначених правил до неоцінених рибних ресурсів, які згідно з базою даних RAM (www. ramlegacy.org) на даний момент становлять не менше 1/3 світових рибних ресурсів.

Останній проєкт угоди передбачає, що заборона субсидування вилову рибних ресурсів, які знаходяться в стані перелову, не буде застосовуватися до неоцінених рибних ресурсів. Однак члени СОТ повинні виявляти особливу обережність та стриманість у наданні субсидій для вилову неоціненних рибних ресурсів.

Ще одна ініціатива – заборона надання субсидій, які сприяють створенню надмірних потужностей у сфері рибальства та перелову.

Ця категорія є центральною в контексті переговорів щодо нової угоди.

Основною метою заборони є запобігання створенню нових або утриманню надлишкових потужностей у сфері рибальства, які призводять до надмірної експлуатації рибних ресурсів, у відкритому морі.

Річ у тім, що через постійне виснаження ресурсів суттєво зменшується вилов на одиницю зусиль (у багатьох регіонах – у п'ять разів у порівнянні зі статистикою 1950-х років). В результаті для того, щоб підтримувати вилов на попередньому рівні, на сьогоднішній день значні кошти вкладаються у розвиток риболовного флоту.

Очікується, що дисципліни, які стосуються надмірних потужностей у сфері рибальства, стосуватимуться як субсидій на капітальні витрати (включаючи затрати на будівництво, придбання, модернізацію, оновлення або покращення риболовних суден, на купівлю машин і обладнання для риболовних суден (у тому числі знаряддя для вилову риби, двигуни, обладнання для обробки риби, технології, що сприяють знаходженню риби, холодильників чи машин для сортування чи очищення риби)); так і субсидій на експлуатаційні витрати (включаючи вартість палива, льоду, наживки, витрати на персонал, соціальні виплати, страхування, снасті тощо).

Надання субсидій, залежних від або пов’язаних з рибальством у відкритому морі, також буде заборонено.

Розбіжності у позиціях членів СОТ у цьому сегменті переговорів стосуються загального підходу до їхньої структури дисциплін, можливих винятків з майбутніх правил і гнучкості в їх застосуванні.

Зокрема, члени СОТ все ще розходяться в думках щодо підходу – заснованого на переліку заборонених субсидій, або на оцінці ефекту кожної програми рибальського субсидування на рибні ресурси. Активні обговорення також стосуються обсягу можливих винятків з дисциплін для різних категорій членів СОТ з метою реалізації принципу особливого і диференційованого режиму для країн, що розвиваються, а також встановлення можливого переліку "нешкідливих" субсидій.

Уваги все ще потребує питання врегулювання "рибних" суперечок.

Наприклад, розглядається можливість розширення переліку можливих рекомендацій Органу з вирішення спорів СОТ з метою забезпечення належного виконання таких рекомендацій у суперечках, пов’язаних з рибними субсидіями, та позбавлення можливості подання скарг у випадках, коли не порушуються правила членів СОТ ("non-violation complaints").

Україна у "рибальських" переговорах

Окремі аспекти майбутньої угоди мають особливе значення для України, делегація якої в СОТ бере участь у переговорах, однак поки що не вносила своїх власних текстових пропозицій.

По-перше, нова угода заборонить надання субсидій у сфері рибальства щодо рибних ресурсів, які перебувають у стані перелову.

Відповідно до звіту ФАО про Стан світового рибальства та аквакультури 2020 року рибні ресурси Чорного і Азовського морів, у тому числі ті, що експлуатуються українським морським риболовним флотом, знаходяться у стані перелову.

Відповідно, нові правила можуть суттєво обмежити можливості Україні у наданні державної підтримки певним сегментам флоту.

Саме тому Україні потрібно звернути особливу увагу на можливі винятки із зазначених заборон.

Окрім того, на сьогодні не зовсім зрозуміла ситуація з оцінкою рибних ресурсів в українських територіальних водах. Принаймні інформація про результати такої оцінки не фігурує у міжнародній базі даних RAM.

Також на рибальство українського флоту у виключній економічній зоні у Чорному та Азовському морях, а також за її межами (під прапором України) можуть вплинути й інші положення угоди, зокрема досить широка заборона субсидій, які сприяють надлишковим потужностям у сфері рибальства та перелову (як по капітальних, так і по експлуатаційних витратах).

Окрім того, незважаючи на те, що чинний закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" де-юре відповідає визначенням і вимогам щодо ННН-рибного промислу, де-факто застосування відповідних положень відстає від світових стандартів.

Нарешті, все ще не зовсім зрозуміло, як нові дисципліни будуть застосовуватися до спірних вод, що для України є важливим питанням. Єдине, що наразі передбачає проєкт угоди, це те, що під час вирішення "рибних" спорів не повинні враховуватися територіальні претензії.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: