Євроінтеграція для залізниці: як збільшити обсяги вантажних перевезень до ЄС

Четвер, 27 жовтня 2022, 09:12 — , радник голови правління "Укрзалізниці"
Фото пресслужби "Укрзалізниці"

Від початку війни Україна вже отримала понад 35 млрд євро екстреної фінансової допомоги від країн Групи семи та членів Європейського Союзу.

Український уряд визнає: якщо допомога зменшиться чи припиниться, у стані війни у 2023 році країна буде неспроможна фінансувати власні бюджетні видатки. Заяви європейських партнерів, що Україна буде не в змозі самостійно впоратися зі збитками від війни, а відтак потребуватиме допомоги й навіть післявоєнного "плану Маршалла", дають сигнали, що підтримка не припиниться.

Але, комунікуючи з Європейською комісією щодо обсягів та напрямів підтримки, Україна має скористатися нагодою та попросити про іншу підтримку, яка не вимагатиме фінансових витрат, проте справить позитивний вплив на українську економіку та суттєво позначиться на економічних взаєминах із країнами ЄС.

Йдеться про розгляд Єврокомісією пропозиції від України щодо синхронізації взаємодії українських аграріїв та перевізників із європейськими перевізниками, залізницями та портами в організації зернового експорту. Це значно прискорить український експорт через західні кордони, суттєво зменшить витрати виробників та водночас дасть імпульс європейській логістичній інфраструктурі загалом.

Терміново переорієнтувавши логістичні потоки на західні кордони з початком війни,

український бізнес зіткнувся з неготовністю європейської інфраструктури до приймання великих обсягів зернових вантажів.

І питання не лише в несумісності ширини української колії з європейською, а в неможливості синхронізувати плани з відправлення вантажів зі спроможностями європейських доріг та портів їх прийняти.

Постійні невідповідності між планами української сторони та реальними логістичними вікнами для наших вантажів у країнах Європи спричинили кількамісячні затори з вагонів із зерном на кордонах та перед європейськими портами. Причина очевидна: поки в технології планування перевезень не з’явиться можливість участі в цьому процесі наших європейських колег (залізниць, терміналів, перевізників, портів), усі наші амбітні плани з налагодження експорту будуть не варті паперу, на якому вони пишуться.

Є дві перепони в залученні європейських бізнесів, залізниць та портів до спільного одномоментного планування перевезень з українською стороною.

По-перше, це відсутність у європейської сторони єдиної цифрової інфраструктури, платформи, що давала б змогу швидко приєднувати нових учасників та синхронізувати процеси.

Та якщо з подоланням першої перепони, створенням цифрової платформи, українська сторона впоралася (система наскрізного планування перевезень готова до впровадження), то для подолання другої потрібна політична воля. І української сторони, і Єврокомісії.

Це справді вражає, але в XXI столітті "інформаційна синхронізація" українських бізнесів із європейськими перевізниками відбувається… шляхом відправлення електронних листів! Наші виробники, які вже прорвалися на ту територію і здійснили відправлення вантажів через кордон та європейські порти, вельми спантеличені порівнянням швидкості українських та європейських бізнес-процесів та технічного рівня їх здійснення.

Це має об’єктивні причини – адже європейська логістична інфраструктура будувалася під іншу бізнес-модель і не передбачала таких обсягів та інтенсивності обертання вантажів, до якої ми звикли в Україні.

Зараз це поступово змінюється. У європейських бізнесів з’являється розуміння та впевненість, що оперування українськими зерновими вантажами є прибутковим перспективним напрямком, який залишиться актуальним навіть після перемоги над російським агресором та розблокування усіх портів Чорного моря.

Починаються інвестиції у транзитну інфраструктуру переміщення українського зерна через європейські порти: зокрема, лише на одному переході Дорнешти (Румунія) відбувається будівництво трьох так званих "терміналів" (місць перевантаження зерна) і незабаром очікується введення їх в експлуатацію.

Проте створення нових виробничих потужностей для поглинання українських зернових вантажів не дасть бажаних результатів, якщо не супроводжуватиметься впровадженням нових інформаційних технологій та систем, що сприятимуть швидкому і чіткому проходженню зернових вантажів через Україну та Європу.

Адже проблеми з транзитом зерна через кордони країн ЄС виявили головний недолік чинної системи залізничних перевезень та її ресурсів.

Погодження та планування операцій (навантаження, перевезення, вивантаження, перевалка) та відповідальність не прив’язані до реальних технічних спроможностей їхніх власників. Відтак про неспроможність виконати операцію чи закрите логістичне вікно для вантажу власник цього вантажу дізнається постфактум, а відсутність відповідальності демотивує власника ресурсу.

Розв’язати задачу налагодження цивілізованого експорту зерна країнами ЄС зможе впровадження вже створеної в Україні системи спільного, одномоментного наскрізного планування перевезень, де будуть залучені усі учасники логістичного ланцюжка: українські бізнеси, підприємства країн ЄС, "Укрзалізниця", європейські перевізники, їхні дороги та порти.

Ця система дозволить відкрито, прозоро, в режимі реального часу планувати всі логістичні операції (завантаження, навантаження, подача порожніх вагонів, перехід кордону).

Що важливо: застосований у системі принцип спільного планування, у тому числі з іноземними перевізниками та терміналами на рівноправних засадах, відповідає вимогам Директиви ЄС щодо надання рівноправного та недискримінаційного доступу до ресурсів стратегічної інфраструктури залізниці всім користувачам (впровадити яку Україна взяла зобов’язання ще у 2014 році з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС).

Тобто ця створена в Україні інформаційна інфраструктура певним чином уособлює ступінь виконання "домашньої роботи" з імплементації європейських норм та практик.

Підвищення ефективності внаслідок застосування системи наскрізного планування перевезень відразу призведе до радикального зменшення витрат українського виробника на логістику.

Зокрема, це зумовить конкурентність нашого зерна та завоювання втрачених ринків.

В підсумку це принесе найбільшу вигоду не лише українським аграріям та іншим виробникам, особливо з форвардними експортними контрактами, залежним від точної логістики вантажів.

Це насамперед потрібно післявоєнній економіці Європи.

Спільна європейська система наскрізного відповідального планування залізничних перевезень дозволить вивести залізничну логістику ЄС на новий рівень виконання наскрізних бізнес-процесів. Це стане вагомим внеском України у створення спільної європейської логістичної інфраструктури і нашою подякою європейським партнерам за сьогоднішню підтримку.

Зараз важливо запропонувати не тільки сам проєкт для узгодження на політичному рівні країн ЄС, аж до Єврокомісії, а також план його технічної реалізації.

Можливо, варто почати з реалізації пілотного проєкту, щоб учасники ринку переконалися в ефективності нової системи логістики, і щоб виявити ті ланки, що потребують доопрацювання.

Дуже важливий момент: впровадження системи планування не потребує і не потребуватиме жодних державних коштів.

Хотілося б якнайшвидше знайти розуміння перших осіб держави, в усіх структурах, від яких залежить політична воля на втілення проєктів такого рівня. Адже від цього залежить доля українського експорту та спільне європейське майбутнє.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: