Владислава Рутицька: "Найближчим часом ми почнемо консультації про перегляд квот ЄС"

Юрій Панченко, Європейська правда _ Вівторок, 27 січня 2015, 10:06
Версія для друку Коментарі

Український бізнес не зумів повною мірою скористатися можливостями від введення ЄС режиму автономних преференцій. Як буде у 2015 році, значною мірою залежить від роботи, що проводитиме Мінагрополітики. Перш за все, від його активності залежатиме відкриття ринку ЄС для української м'ясної та молочної продукції, а головне - умови отримання вітчизняними виробниками європейських сертифікатів відповідності.

Без них навіть найкращі умови залишаться лише на папері. Доказ цього - використання у 2014 році квот на на безмитний експорт до ЄС. За багатьма позиціями такий експорт навіть не почався.

Заступник міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька обіцяє вирішити більшість цих проблем ще у 2015 році. Але найголовніше - за її словами, уряд вже найближчим часом почне консультації зі збільшення квот по тих позиціях, які у 2014 році були використані повністю. Може відбутися збільшення квот на експорт меду, яблучного та виноградного соку, а також курятини.

– Перш за все, які напрямки належать до ваших обов’язків?

– Структуру міністерства затверджено лише зараз. Відповідно до неї, у моїй зоні відповідальності – три блоки. Перший – департамент зовнішньоекономічної діяльності, а відповідно це не лише європейський ринок, а й ринки всіх інших країн. Це, зокрема, питання розширення ринків збуту вітчизняної продукції та супроводження проектів закордонних інвесторів.

– Включно з ринками Митного союзу та, зокрема, РФ?

– Так, і з цими ринками також.

Друга частина моїх повноважень – адаптація української системи оцінки якості до європейської. Ще один напрям – взаємодія міністерства з громадськими організаціями та профільними організаціями виробників. Також мені доручено представляти міністерство в аграрному комітеті Верховної ради – насамперед у питаннях, що пов’язані із гармонізацією нашого аграрного законодавства до європейського.

– Щодо цієї адаптації. Від наступного року Україна відкриває свій ринок перед товарами із ЄС. Наскільки українські виробники готові до такої конкуренції?

– Значною мірою про таку готовність можна говорити вже зараз. Однак, що дуже важливо, наразі українські виробники експортують в основному сировину. Зауважу – сировину високої якості, що визнано світом. Однак наше завдання – сприяти розвитку експорту продукції з більшою вагою доданої вартості. Питання нашої конкуренції можна описати таким порівнянням. Ви вмієте їздити на велосипеді, але тепер вам необхідно навчитися маневрувати на більшій швидкості. Інакше вас будуть переганяти.

Те саме і з українськими виробниками. Угода з ЄС для них – це збільшення відповідальності і за безпечність продукції, і за її якість.

Асоціація дає аграріям нові можливості, зокрема – вийти на нові ринки та взяти участь у боротьбі за смаки місцевих споживачів.

Відповідно, українським компаніям необхідно міняти систему свого виробництва та модернізувати його так, щоб унеможливити випуск неякісної продукції. Насамперед від цього виграє вітчизняний споживач.

– Який відсоток українських виробників вже зараз пройшов всю необхідну сертифікацію, а який буде готовий до кінця року?

– Ситуація дуже різниться залежно від сектора. Якщо ми розглядаємо сектор, який вже отримав можливість експорту в Європу, наприклад виробництво курятини, то там небагато підприємств, але майже всі вони вже експортують свою продукцію до ЄС. Аналогічна ситуація із виробництвом меду, де минулорічну квоту на експорт до ЄС було використано достроково. У цьому секторі підприємства теж вже підтвердили свою відповідність вимогам ЄС.

– Але в більшості секторів ситуація значно гірша! Хто в цьому більше винний: сам бізнес чи уряд?

– Можу відповісти відповідно до свого досвіду. Незважаючи на складності, переваги сертифікації очевидні.

Якщо ти виробляєш дуже якісний цукор, то маєш відповідні сертифікати, можеш продавати його для кондитерської галузі. Або сертифікат НАССP на крохмаль дозволяє продавати його міжнародним корпораціям для виробництва майонезу. Але проблема в тому, що ця сертифікація вимагає не лише якісної сировини, але й сучасного обладнання на виробництві, а також сучасних технологій.

Саме тому питання "хто більше винний" не можна ставити в принципі. Питання в тому, що відповідність названим мною вимогам вимагає інвестицій. Від модернізації виробництва до інвестування у кваліфікацію персоналу.

Ці затрати будуть компенсовані набагато вищою ціною на продукцію, набагато стабільнішими та прогнозованими контрактами, тривалими відносинами із покупцями, а також стабільнішою валютою цих контрактів.

Але ці інвестиції треба вкласти і вони часто є завеликими для компаній.

– Що тоді пропонує міністерство?

– Ще минулого року ми збирали разом бізнес та банки та шукали можливі інструменти підтримки. Безумовно, для міністерства зараз пріоритет №1 – посівна-2015. Для її забезпечення ми ведемо переговори із банками як світового, так і національного рівня. Щодо НАССР – те саме. Більш того - ми бачимо, що таке вкладення коштів цікаве фінустановам. Вони влаштовують освітні семінари для бізнесу, шукаючи собі потенційних клієнтів. Звичайно, що насамперед це стосується середніх підприємств, які вже мають сучасне виробництва, а тому без особливих витрат можуть отримати сертифікати та розпочати експорт до ЄС.

Як свідчить практика, банкам найбільш цікаве фінансування сертифікації компаній, що виробляють нішеві продукти, які мають стабільний попит.

Ці компанії не на слуху, а тому складається враження, що процес отримання сертифікатів українським бізнесом майже не рухається.

– Але це не стосується малого бізнесу!

– Тут складніше. Часто таким компаніям треба об’єднуватися, щоб отримати сертифікати. У нас є проект, який фінансує ОЕСД, з розвитку кооперації. Це дозволить компаніям отримати більш гнучкий доступ до лізингу чи купівлі сільськогосподарської техніки, насіння чи засобів захисту рослин. Але разом з тим таким коопераціям буде простіше разом отримати необхідну сертифікацію для експорту до ЄС.

– Минулого року українські експортери достроково використали річні квоти з ряду позицій. Чи планується почати переговори з ЄС про збільшення цих квот?

– Як ви знаєте, говорити про збільшення квот можна лише щодо тих позицій, де наявне їхнє повне використання. Використання квот означає, що у країнах ЄС є попит на українську продукцію.

Це питання вже зараз опрацьовується. Зараз ми проводимо попередні переговори із профільним єврокомісаром і міністрами сільського господарства країн ЄС та обговорюємо цю проблему. Ми переконуємо, що підтримка України може бути не лише фінансовою – тим більше, що вона обмежена, – але й у вигляді розширення квот.

– Якими є результати таких перемовин?

– Наразі ми одержали підтримку таких планів від єврокомісара, а також від міністрів Німеччини, Швеції, Литви та Латвії. Це має створити ефект підтримки української заявки.

– А коли можна очікувати офіційного подання такої заявки і якими будуть українські пропозиції?

– Зараз це питання перебуває на фінальній стадії обговорення під особистим контролем голови міністерства Олексія Павленка. Основні позицій на перегляд: мед, яблучний та виноградний сік, а також курятина.

Разом із профільними асоціаціями буде визначено обґрунтований обсяг квот, що пропонується, після чого ми почнемо консультації.

Але все це – питання вже найближчого часу.

– Але водночас по ряду позицій Україна так і не розпочала експорт…

– Так, і це також об’єкт нашої уваги. Є низка позицій, за якими ми маємо нульовий експорт.

Ми маємо визначити причини цього. Це може означати наступне: або ми продаємо продукцію на інших ринках за більшу ціну, або логістичні шляхи занадто складні. Інші можливі причини: ми не виробляємо такого обсягу продукції, щоб імпортувати, або національний виробник просто не знає про існуючі можливості. Зараз ведеться робота з визначення причин за кожною товарною групою, де ми не використовуємо квоти.

– Коли Україна може отримати дозвіл на експорт до ЄС молочної та м’ясної продукції?

– Минулого року відбулася перевірка стану вітчизняної молочної галузі. Зараз йде фіналізація звітів, і можу запевнити – цей звіт дуже добрий. Тому ми виходимо на ситуацію , коли цей звіт буде підтверджено всіма країнами ЄС, після чого ми можемо розпочинати експорт.

Очевидно, що наразі ринок не є сприятливим. Різке скорочення експорту до Росії призвело до перенасичення ринку в Європі, який і до впровадження санкцій не був дефіцитним,  і відповідного зниження цін на молочну продукцію; надмірне виробництво молока поки що до певної міри компенсується "утилізацією" в сухе молоко і масло, але це має свої обмеження. Зниження споживання в Україні також не дозволяє цінам на молоко наздогнати рівень загальної інфляції.

Девальвація гривні суттєво погіршує фінансову звітність українських виробників та тисне на їхні зобов’язання у валюті.

Та умови для виробництва молока в Україні є дуже сприятливими. Нам треба багато чого зробити для нарощування потужностей з переробки і створення додаткової вартості для внутрішнього і зовнішніх ринків. Тобто перспективи яскраві – треба працювати.

– Часто говорять, що це – досить оптимістичні заяви. Для порівняння, Хорватія витратила декілька років на отримання дозволу експортувати молочні продукти до ЄС.

– Ми чудово розуміємо всі складності цього завдання. Але також розуміємо, що не маємо можливостей зволікати декілька років. Тому стоїть завдання зробити все можливе, але забезпечити найшвидше відкриття європейського ринку для українських молочних продуктів.

– А як щодо м'ясної галузі? Її перевірка теж мала відбутися ще 2014 року?

– Візит було перенесено у зв’язку з епідемічною ситуацією.

Щойно ситуація із африканським вірусом буде вирішена, візит комісії ЄС одразу відбудеться.

Відповідні домовленості вже існують.

– Насамкінець розкажіть про минулорічну ситуацію, коли ви були відсторонені від виконання обов’язків одразу після призначення на посаду…

– Відсторонення тривало близько місяця. Ключових обов'язків з мене ніхто не знімав навіть тоді. Консультації з посадовцями ЄС щодо імплементації норм Угоди про асоціацію тривали постійно.

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування для України: як повторити успіх естонської реформи

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...

Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...







Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter