Голова антикорупційної ініціативи ЄС: В системі корупції вже виникають проломи, їх треба розширювати

Анатолій Марциновський, Європейська правда _ Четвер, 16 березня 2017, 12:45
Версія для друку Коментарі

У 2004-2012 роках Ека Ткешелашвілі була членом грузинської команди реформ. Її послужний список вражає: міністр закордонних справ, генпрокурор, заступник міністра внутрішніх справ, голова апеляційного суду, міністр юстиції.

Віднедавна вона очолює проект "Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні". Євросоюз виділив на нього 15 млн євро, ще 1,54 млн надала Данія.

Проект стартував у лютому.

Він – далеко не перший, спрямований на боротьбу з корупцією в Україні. Після Революції гідності Євросоюз профінансував або фінансує з десяток проектів і програм, які так чи інакше стосуються однієї з головних українських проблем. Про те, якими є подальші перспективи у цій царині, "Європейська правда" поспілкувалася з Екою Ткешелашвілі.

– Боротьба з корупцією є топ-темою для України та її відносин з ЄС, однак поліпшення ситуації люди не відчувають. Що не так і що потрібно робити?

– З одного боку, зрозуміло, що всі чекають на швидкі й відчутні результати. Тим більше, що відлік антикорупційних очікувань в суспільстві почався не з 2014 року, а набагато раніше. Дійсно, важко вимагати від суспільства чекати ще і ще.

З іншого боку, важко очікувати запаморочливих успіхів і рішень протягом 2-3 років. Тим більше, у такій великій та складній країні, як Україна.

Головне зараз – забезпечити безповоротність антикорупційних процесів.

У системі корупції створюються проломи. Їх потрібно розширювати.

Якщо систему не виходить зруйнувати швидко – а вона дуже стійка, – потрібно її поступово добивати.

Тому ситуація з боротьбою з корупцією – не чорно-біла, як це іноді хочеться показати критикам України. Не варто забувати про ту роботу, яку проводять у новостворених антикорупційних інституціях, наприклад в НАБУ. Не хочу вживати слово "героїзм", але ці люди реально борються з корупцією і вже показують результати. Це професіонали, які ставляться до своєї справи з патріотизмом. Ми своїм проектом намагатимемося посилити антикорупційні структури.

– Які саме завдання ставить проект?

– Загальна філософія ЄС і уряду Данії в рамках проекту є такою.

Ми повинні збільшити можливості новостворених антикорупційних інституцій, у тому числі технічні. Домогтися підвищення якості їхньої роботи і незалежності.

Ширшою метою є створення нової реальності – невідворотності покарання за корупційні дії. Щоб тих, хто залучений в корупцію, карали незалежно від статусу чи зв'язків. Має бути ефективне розслідування і, в разі доведення вини, – покарання.

Невідворотність покарання повинна, в свою чергу, служити попередженню корупційних дій. Тобто важлива не тільки каральна функція нових антикорупційних органів, але й превентивна.

Всі вони є бенефіціарами нашого проекту. В тому числі нещодавно створене Агентство з пошуку та управління незаконними активами. Воно також дуже важливе. Адже коли ми говоримо про ефективність покарання за корупцію, то тут важливо й те, що відбувається потім з  нажитим коштом держави. Врешті-решт, гроші мають повернутися до держскарбниці.

Ми допомагатимемо антикорупційним структурам шляхом розвитку їх людського потенціалу і менеджменту, а також через покращення матеріальної бази, оснащеність новітніми технологіями.

– Ви згадали про незалежність антикорупційних структур – але ж це питання більше політичне. Як проект технічної допомоги може цьому сприяти?

– Незалежність антикорупційних структур – це ж не тільки розмір зарплати їхніх працівників. Незалежність набагато легше відстоювати, коли ти робиш свою роботу професійно, якісно. Коли, так би мовити, нема до чого причепитися.

Тобто ми сприймаємо незалежність і як професійне зростання структури. Це робить її більш стійкою і сильною – і саме це можна протиставити різним спробам встановлення контролю. А також – наріканням з боку суспільства або розчаруванню.

Віра в те, що антикорупційні органи виконують свою функцію, їхня затребуваність у суспільстві важливі, ця допомога відчутна. Вже є приклади, коли громадська підтримка зіграла позитивну роль в роботі деяких антикорупційних інституцій.

– Ви маєте на увазі справу Насірова?

– Так. І головне тут те, що суспільство повірило – дії НАБУ є обґрунтованими. І, відповідно, сформувало свою думку і підтримало агентство.

– Тим часом у суспільстві має місце досить скептичне ставлення до НАЗК. Воно зможе повернути довіру?

– Я думаю, що вже сам факт впровадження системи електронних декларацій дуже важливий. І як інструмент прозорості, і як превентивний захід, що зменшує ризики корупції.

Потрібен час, щоб запрацювала перевірка електронних декларацій і почалися відповідні дії при виникненні питань щодо легітимності доходів держслужбовця або політика.

Будемо сподіватися, що тепер, коли прийнято порядок перевірки декларацій, система почне працювати.

Міжнародні організації спільно з НАЗК націлені на те, щоб зробити роботу агентства більш ефективною. Наші перші зустрічі з його представниками були дуже відкритими, ми домовилися підготувати стратегічний план розвитку НАЗК.

В тому числі це стосується і сфери електронного декларування. Ми хочемо допомогти, у нас є для цього ресурси. Звісно, ми, як проект ЄС, не можемо замінити держоргани у виконанні тих чи інших їхніх функцій. Але у нас є абсолютна готовність допомогти в разі надходження запиту від агентства – а такий запит вже є.

– Чим саме проект може допомогти НАЗК?

– В реалізації норм, прописаних у порядку перевірки електронних декларацій. В тому числі в тому, що стосується технічних моментів. Декларації автоматично перевірятимуть електронні модулі згідно із закладеними в них критеріями – це великий обсяг інформації, вручну повноцінно зробити це неможливо.

Зараз визначаються технологічні потреби НАЗК.

Це лише початок робочого процесу. Гадаю, більше визначеності щодо нашої співпраці буде до кінця квітня.

– Повертаючись до НАБУ – справа Насірова справді вселяє оптимізм, але як ви вважаєте: чи не спричинить це ще більше бажання певних сил обмежити можливості НАБУ і впливати на нього? Наприклад, за допомогою майбутніх аудиторів?

– Міжнародні партнери України пильно стежать за тим, як проходить процес визначення аудиторів.

Він сприймається як важлива складова розвитку всього агентства, в тому числі його незалежності. Чіткий сигнал дано в спільній заяві посольства США та представництва Євросоюзу. Це був недвозначний вияв підтримки незалежності НАБУ, всього процесу боротьби з корупцією в Україні. Те, наскільки прозоро і відкрито буде проведено аудит НАБУ, є частиною цього процесу.

– Як гадаєте, адресати почули цей сигнал?

– Хотіла би припустити, що так. Тому що сигнал дуже чіткий.

– Пригадується, НАБУ, САП і НАЗК створювалися за очевидних спроб спочатку взяти їх під політичний контроль. Чи варто очікувати повторення чогось подібного при створенні антикорупційного суду?

– Перш за все слід нагадати, що створення цього суду чітко вимагає українське суспільство, це також позиція міжнародного співтовариства, та й вимога українського законодавства.

Вже є відповідний законопроект, поданий кількома народними депутатами.

Тобто процес іде. Створення антикорупційного суду має закрити ланцюжок антикорупційних інституцій.

Протистояння, звісно, буде – навіть в разі добрих намірів. Коли щось ґрунтовно змінюється, завжди є опір. І нагорі, і на середньому й нижньому рівнях.

Треба мати змогу вистояти в таких протистояннях і посилювати агентів змін, готових за них боротися. Інституційно розвивати державні органи і завдяки реальним результатам збільшувати підтримку і потребу суспільства в них. Позитив з того, що зараз відбувається – людям ніколи не досить вже зробленого, вони вимагають більшого. Це двигун розвитку.

– Наскільки згаданий вами законопроект про антикорупційний суд є якісним і відповідає міжнародній практиці?

– Я не хочу давати оцінки до того, як буде оприлюднено спільну оцінку міжнародних партнерів України.

Відбувається робочий процес, ми співпрацюємо з тими, хто виробляє ідеї. Головне, щоб ці ідеї матеріалізувалися і був результат. Щоб те ж НАБУ не побоювалося відсилати справу в суд через те, що той з різних причин – в тому числі корупційних – ухвалить необ'єктивне рішення.

– Вища рада юстиції та низка суддівських організацій розкритикували законопроект про антикорупційний суд і не рекомендували його приймати. Багато хто вважає це проявом боротьби за вплив над майбутнім органом.

– Це лише підкреслює важливість цієї структури.

Можна припустити, що процес створення суду спочатку буде конфронтаційним, а згодом перейде в конструктивне русло. Головне, щоб усе не затягувалося – і щоб суд зрештою був незалежним і добре підготовленим технічно.

– Які можна назвати реалістичні строки створення антикорупційного суду?

– Буде добре, якщо протягом 2017 року закінчиться законотворча робота. Тоді й ми будемо розуміти, як саме зможемо допомагати новоствореному суду.

– Одним із компонентів вашого проекту є співпраця з громадськими організаціями. Це є визнанням того, що нинішня діяльність антикорупційних НУО є успішною і корисною?

– Це дійсно означає, що вони виконують дуже важливу роль, хорошу роботу. У нашому проекті буде приділено увагу регіональному рівню. Там громадські організації теж активні, але більше потребують допомоги для ефективнішої роботи.

– Генпрокурор Юрій Луценко нещодавно обізвав антикорупційних громадських активістів "скунс-активістами"...

– І у мене коли виникало відчуття ніби нечесного ставлення до себе. Ти працюєш в державній структурі, вважаєш, що робиш свою роботу добре – але чуєш на свою адресу критику. І думаєш: як вони можуть не усвідомлювати, скільки ми робимо для суспільства!

Ми в Грузії дійсно багато працювали, змінювали країну – але і критики вистачало. Адже ніхто не може працювати без помилок.

– Ви нагороджували своїх критиків такими "епітетами", коли були генпрокурором?

– Я не люблю вживати, як ви кажете, "епітети", в тому числі у приватному житті. Може, тому що я жінка. Та й сама прийшла свого часу на держслужбу з неурядової організації.

Після того, як повернулася до неурядової сфери і ретроспективно можу проаналізувати минулі помилки, усвідомлюю: бракували або часу, або розуміння важливості того, що з громадськими організаціями треба більше працювати.

Вони роблять багато корисного для держорганів. Ми теж часом вважали, що всі й так мають розуміти і сприймати те, що ти робиш. А критика – це особисто проти тебе чи твоєї структури.

Насправді організована частина суспільства допомагає держорганам зрозуміти, де є проблемні пункти, краще побачити, що слід робити.

Інтерв'ю підготовлено у співпраці з вісником Представництва ЄС в Україні – https://euukrainecoop.net/

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Олена Бабакова, для Європейської правди

Біженці, які сплачують податки. Українські мігранти в Польщі очима влади та бізнесу

Польща відмовляється прийняти біженців з Сирії, бо "переобтяжена втікачами з України". Такі заяви польських урядовців лише блокують дискусію про інтеграцію українських мігрантів. А дискутувати є про що – місцевий бізнес потребує до 5 млн іноземних робітників, бажано з України.

Юрій Панченко, Європейська правда

Вільну торгівлю послали на чотири літери. Навіщо у Києві відновили роботу ГУАМ

Маючи режим вільної торгівлі між собою та з ЄС, а також будучи членами Пан-Євро-Мед, Україна, Грузія та Молдова можуть активніше використовувати сировину одна одної, продаючи кінцевий продукт в Європейському Союзі. Однак навіщо для цього було "відроджувати" ГУАМ?



Ульріх Шторк, Фонд імені Фрідріха Еберта

Не при своєму розумі. Чому англійські політики бояться говорити про шкоду Brexit

Майже половина населення Британії, що пов'язує своє майбутнє з членством в ЄС, позбавлена політичного представництва. Найбільший парадокс – це підтримка Brexit лейбористами, дві третини виборців яких голосували за збереження членства в ЄС.

Кястутіс Ланчінскас, Консультативна місія ЄС

Як реформувати безпековий сектор за часів війни: відповідь місії ЄС на критику

ЄС виділив близько 371 млн євро на гуманітарну допомогу українському народу – отже, "непомічання конфлікту" на Сході з нашого боку точно немає... Наше завдання – сприяння реформуванню установ сектора цивільної безпеки на стратегічному рівні.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter