Девід Кемерон: Ми готові зберігати санкції проти РФ, скільки знадобиться

Юрій Онищенко, Європейська правда _ Четвер, 30 березня 2017, 12:00
Версія для друку Коментарі
Фото Сергія Ілліна, фонд Пінчука

Велика Британія 29 березня офіційно розпочала процес виходу з Євросоюзу, запустивши механізм тривалого розлучення з ЄС.

Колишній британський прем’єр-міністр Девід Кемерон, під час керівництва якого був проведений референдум про Brexit і якому це коштувало посади, цього дня був у Києві і читав лекцію для студентів на запрошення Фонду Віктора Пінчука.

Кемерон запевнив, що Британія після Brexit не залишить Україну самотужки боротися з російською загрозою. Після лекції Кемерон дав "Європейській правді" коротке інтерв'ю, яке - стверджують у команді політика - стало для нього першим після відставки.

І перш за все – заявив, що він і досі вважає правильним рішення про проведення референдуму.

* * * * *

– Я вважав правильним провести референдум про членство Британії в ЄС, оскільки це питання отруювало політику країни роками. Референдуми обіцяли, але їх не проводили. ЄС змінювався, набував більше повноважень, але людей про це не питали. Саме тому я пообіцяв провести референдум.

І я досі вважаю, що це було правильно.

Звісно, результат виявився не тим, якого я прагнув, але ми маємо його поважати. Саме тому сьогодні (29 березня) Тереза Мей робить наступний крок, виконуючи волю народу.

Ми були в ЄС з практичних міркувань, ми мали торгівлю і співпрацю. Але Британія завжди вагалася і виступала проти ідеї глибшого і більш інтегрованого союзу. Нам ніколи не подобався прапор ЄС. У нас є свій прапор і нам подобається наш прапор.

– Існує думка, що Британія після виходу з ЄС може скоротити обсяг міжнародної фінансової допомоги, в тому числі для України.

– Я так не думаю. Очевидно, британський уряд сам робитиме свій вибір, але за межами Євросоюзу ми маємо один з найбільших бюджетів допомоги у світі.

Ми, як і раніше, зацікавлені в наданні допомоги країнам, таким як Україна, у вдосконаленні управління, судової системи, боротьбі з корупцією.

І я вірю тому, що почув від Терези Мей – що ми збережемо нашу глобальну роль у цій сфері.

– Як мають діяти українські лідери, щоб не втратити увагу Заходу?

– Найкращий шлях – нагадувати Заходу про важливість суверенної природи України як повноправного члена ООН, що має право на самовизначення.

Друге, що потрібно зробити – нагадати людям, що, інвестуючи в Україну, вони інвестують в успіх. Країна, яка розвивається та проводить реформи, може перетворитися на історію успіху.

І третє: вам потрібні приклади того, що вже було зроблено – вжиті заходи, здійснені зміни – щоб дати людям впевненість у тому, що історія успіху продовжуватиметься.

– В Україні побоюються, що Європа за останні три роки конфлікту на Донбасі "втомилася". Чи справді Захід може "забути" про Україну?

– Така небезпека є, тому що в міжнародних справах втомлюються від певних проблем.

Але якщо врахувати, скільки крові ми колись пролили в Європі через зміни кордонів за допомогою сили, через насильство, то Європа не повинна забувати про те, що з вами сталося. І я впевнений, що європейські лідери і країни, на чолі з Терезою Мей, Ангелою Меркель і Дональдом Туском, серйозно дбають про майбутнє України і будуть продовжувати це робити.

– Яким є ваше ставлення до Мінських угод? Чи залишаються вони і досі хорошим інструментом для врегулювання ситуації на Донбасі?

– Угода має недоліки, але все ж це керівний документ і в ньому містяться перші два кроки, необхідні для будь-якого мирного процесу. Це – припинення вогню і відведення важких озброєнь. Який би напрямок руху ми не обрали, ми повинні почати з цього.

– Британія після виходу з Євросоюзу продовжить приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії?

– Я дуже на це сподіваюся. Я не бачу жодних причин, чому цього не має статися.

Ми були провідним голосом на користь запровадження санкцій. І я дуже сподіваюся, що після Brexit ми продовжимо дуже тісно співпрацювати з Європою з цього питання.

– На вашу думку, Європа повинна збільшити тиск на Росію? Чи збереження поточних санкцій достатньо?

– Я думаю, необхідно продовжувати чинити тиск на Росію, зберігаючи санкції. Є країни, які виступають за санкції з меншим ентузіазмом, але це лише нагадує, наскільки такі заходи важливі.

– Як довго Лондон готовий зберігати санкції проти РФ?

– Стільки, скільки знадобиться.

Я сподіваюся, що санкції триватимуть так довго, як це необхідно.

Ви знаєте, що єдиний шлях для Росії скасувати санкції – це виконати Мінські угоди. Ми поки що не бачимо прогресу щодо виконання "Мінська" та відновлення контролю Україною над своїм східним кордоном. Конфлікт досі триває. Але я думаю, що санкції демонструють, що Захід не терпітиме таких дій. І вони вплинули на економіку Росії.

Кемерон на публічній лекції в Києві. Фото Сергія Ілліна, фонд Пінчука

– Як ви оцінюєте здатність НАТО реагувати на російські гібридні загрози?

– Потрібно робити більше, щоб протистояти їм. Останні кібератаки були направлені на різні сфери – політичні партії, бізнес, засоби масової інформації.

Я вважаю, що Європа дуже повільно реагує на деякі речі. НАТО також має робити більше.

Ми здатні реагувати, але ми повинні використовувати свої можливості.

– Які конкретно кроки НАТО має вживати вже зараз?

– Частково це має відбуватися через тіснішу співпрацю країн і стратегічні комунікації. Ви знаєте, що проблема з російськими фейковими новинами – дуже актуальна, і прикладом цього є те, що звучало після катастрофи малайзійського "Боїнга" або і щодо подій у Східній Україні.

Російська брехня встигає обійти увесь світ, поки ми лише вдягаємо чоботи.

Нам треба діяти швидше, нам треба збирати інформацію про те, що відбувається, потім використати її і стратегічно взаємодіяти, щоб продемонструвати, які фейки створюють у Росії.

– На вашу думку, Путін може наважитись на застосування сили проти країн Балтії?

– Ні, я так не думаю. НАТО збільшує сили на східному фланзі. Британія відіграє значну роль у цьому посиленні, очолює новий батальйон в Естонії. Так само, як США і Франція роблять в інших країнах Балтії.

І Росія бачить мультинаціональні війська в цих країнах, що дуже важливо.

Я думаю, що зараз головне – не проблема фізичного вторгнення, а загроза дестабілізації і підривної діяльності, гібридної війни, кібератак тощо.

– Якими ви бачите відносини Британії та нової адміністрації США?

– Це буде міцний союз. Тереза Мей правильно вчинила, швидко поїхавши до США для зустрічі з Дональдом Трампом. Між двома країнами існують особливі відносини, я бачив це на власні очі.

Британія після виходу з ЄС буде намагатися, де це можливо, поліпшити ці відносини.

Британія буде розглядати торговельні та інші угоди з Америкою.

Я вважаю, що ми маємо достатній вплив, щоб передавати до США інформацію про ситуацію в Україні, про амбіції Росії у Східній та Центральній Європі, і ця інформація буде вивчатися американськими друзями.

– Ваша думка з приводу останніх поправок, внесених українською владою до закону про декларування?

– Я думаю, що це помилка. Звичайно, громадські і благодійні організації зобов'язані пояснювати надходження коштів і все інше, але ставити їх на той самий рівень, що й політиків, які приймають рішення, що мають фінансові наслідки – це я вважаю неправильним.

Інтерв'ю взяв Юрій Онищенко,

"Європейська правда"

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Віталій Шапран, для Європейської правди

Скільки коштує Brexit: Лондон і Брюссель не можуть узгодити умови розлучення

Консервативна партія негласно розкололася, і частина впливових членів парламенту намагалася тиснути на уряд, виступаючи за м'який сценарій розлучення з ЄС. Але їхня атака була відбита, і прем'єр-міністр, як і раніше, виглядає непохитним консерватором у питанні Brexit.

Тамара Марценюк, для Європейської правди

Навчання в Європі: що потрібно знати насамперед

Освіта та стажування за кордоном, зокрема в країнах Євросоюзу, стають дедалі популярнішими серед українських студентів та науковців. Певні додаткові можливості надає для цього і безвіз, полегшуючи безпосереднє знайомство з європейськими університетами та налагодження контактів.



Софія Лінн, Світовий банк

ЖКГ додали відповідальності: що гальмувало європейські реформи в галузі

Ухвалення закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" знімає перешкоду для реформування ЖКГ. Боротьба за європейські оселі для українців ще не виграна. Однак ми тепер на крок ближче до перемоги.

Мейсон Річі, Університет Ханкук (Сеул)

Корейська угода: чи може ЄС допомогти уникнути війни з КНДР

Однією з найреальніших можливостей уникнути війни з КНДР є угода на кшталт договору про замороження іранської ядерної програми. Однак така угода вимагає залучення ЄС до переговорного процесу.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter