У середу в Хорватії проходять дострокові вибори до парламенту, які визначать, чи збереже владу теперішній проукраїнський уряд.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Основне протистояння відбувається між правоцентристським Хорватським демократичним союзом (HDZ) на чолі з проукраїнським прем'єром Андреєм Пленковичем та альянсом центристських і лівих партій, який неформально очолює президент Зоран Міланович і його Соціал-демократична партія.

Якщо HDZ залишиться при владі, країна збереже відносну політичну стабільність і продовжить прозахідний курс на підтримку України у війні проти Росії. HDZ перебуває при владі з моменту здобуття Хорватією незалежності в 1991 році.

Успіх соціал-демократів похитне тривале домінування HDZ у політиці і потенційно може відкрити простір для посилення проросійського впливу, подібно до Угорщини та Словаччини.

Президент Міланович, затятий опонент Пленковича, залишається найпопулярнішим політиком в опитуваннях. Він часто висловлював проросійську позицію під час війни в Україні, виступаючи проти навчання українських солдатів у Хорватії, а також проти надсилання зброї в Україну.

Більшість передвиборчих опитувань прогнозують комфортну перемогу HDZ, але без достатньої кількості місць для одноосібного правління. Невеликі партії правого і лівого спрямування можуть стати ключовими як для HDZ, так і для соціал-демократів у їхньому прагненні мати владу.

Дострокові вибори у Хорватії є наслідком масштабних протестів, які прокотилися країною на початку року.

Національне законодавство Хорватії визначає, що депутатів може бути мінімально 100, а максимально 160. Останніми роками парламент нараховує 151 народного обранця.

Читайте також: Хорватії загрожує проросійський розворот: чому можливе падіння проукраїнського уряду.