Головні теми дня – вибухи на російських аеродромах та ракетні удари Росії по Україні. 

У Єврокомісії відмовилися надати оцінку вибухам на російських аеродромах, посилаючись на утримання від коментарів щодо ходу бойових дій. 

Кореспондент, який у Брюсселі ставив питання речнику зовнішньополітичної служби ЄС, використав фразу "новий виток війни".

Сьогодні вдень міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров знову заговорив про ризик конфлікту між ядерними державами, заявивши, що західні держави буцімто "взяли лінію на воєнну конфронтацію" з РФ. 

Сьогодні ж пішов і сигнал від Сполучених Штатів про те, що вони намагаються уникати ескалації. Видання The Wall Street Journal, зокрема, написало про те, що США таємно модифікували передані Україні пускові установки HIMARS, щоб вони не могли бути використані для запуску ракет великої дальності по території Росії. Так Вашингтон намагався уникнути ескалації війни.

Поки Україна б’є по військовій інфраструктурі окупанта, подалі від своїх кордонів, Росія продовжує використовувати терористичні методі і б’є по цивільній інфстрактурі України. 

В обід окупанти здійснили черговий масований удар по Україні.

Надходила інформація про екстрені відключення світла на Миколаївщині, Сумщині, в Одесі було відсутнє водопостачання. 

Через обстріли України у Молдові почалися перебої з електропостачанням.

Крім того, після обстрілу РФ на територію Молдови знов впала ракета. 

Посол США в Україні пообіцяла, що Сполучені Штати продовжуватимуть забезпечувати протиповітряну оборону та підтримку енергетичної інфраструктури України.

Всі важливі і цікаві новини 5 грудня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Ракетні удари

У понеділок вранці стало відомо, що на аеродромі під російською Рязанню вибухнув бензовоз, внаслідок чого загинуло щонайменше 3 людей, а на аеродромі в Саратовській області безпілотник впав на бомбардувальники. 

На брифінгу у Брюсселі один з кореспондентів попросив речника зовнішньополітичної служби ЄС Петера Стано надати оцінку вибухам на російських аеродромах, назвавши це новим витком у війні.

Однак речник утримався від коментарів. Разом з тим він підкреслив, що Україна має повне право на оборону у незаконній агресивній війні, яку проти неї веде Росія.

"Україна веде законну оборонну війну. Україна переживає жорстоку незаконну атаку. Україна має абсолютне право, що зафіксовано також у міжнародному праві, захищатись від цієї агресії, захищати свій народ та свої території. Тому Євросоюз та держави-члени підтримують Україну різними засобами: фінансовими, економічними та військовими", - сказав Стано.

Надвечір російське Міноборони заявило, що Україною вранці 5 грудня "були здійснені спроби нанесення ударів реактивними безпілотними літальними апаратами радянського виробництва по військових аеродромах "Дягилево" в Рязанській області та "Енгельс" Саратовської області".

Там заявили, що російська ППО начебто перехопила українські БПЛА, що летіли на малій висоті.

Водночас, Міноборони РФ повідомило, що "у результаті падіння і вибуху на російських аеродромах уламків реактивних безпілотників було незначно пошкоджено обшивку корпусу двох літаків", а також "троє російських військовослужбовців технічного складу, які перебували на аеродромі, отримали смертельні поранення".

В обід Росія завдала чергового терористичного ракетного удару по цивільній інфраструктурі України.

Надходила інформація про екстрені відключення світла на Миколаївщині, Сумщині, в Одесі було відсутнє водопостачання. 

Посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк відзначила, що цілями ударів знову є цивільна інфраструктура.

"Нашим українським друзям: ми з вами, і ми продовжуватимемо забезпечувати протиповітряну оборону та підтримку енергетичної інфраструктури, яка вам потрібна для перемоги", – написала у Twitter Бріджит Брінк. 

Через обстріли України у Молдові почалися перебої з електропостачанням.

Крім того, після обстрілу РФ на територію Молдови знов впала ракета. 

Нагадаємо, попередній такий інцидент стався вранці 31 жовтня - на територію Молдови впали фрагменти ракети, збитої українською зенітною системою після атаки безпілотника на Дністровську греблю на українській території

Речник міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко заявив, що падіння ракети на території Молдови вкотре доводить, що російський ракетний терор несе величезні загрози не лише безпеці України, але і безпеці сусідніх країн.

"Україна має якнайшвидше отримати сучасні системи протиракетної та протиповітряної оборони, які рятуватимуть життя людей, захищатимуть критичну інфраструктуру та унеможливлять подальші ракетні обстріли з боку РФ", – наголосив він.

Президентка Молдови після ракетної атаки на Україну закликала посилити тиск на РФ.

"Ми рішуче засуджуємо неодноразові напади Росії на громадян України, цивільні об'єкти та критичну інфраструктуру. Міжнародне співтовариство має посилити тиск на Росію з метою припинення війни. Лише таким чином ми зможемо покласти край стражданням та загибелі людей" - написала у Twitter Мая Санду.

Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Молдови "найрішучішим чином" засудило ракетні обстріли Російською Федерацією України. 

"Ці невиправдані дії призводять до драматичних наслідків в Україні, залишаючи людей без електрики, опалення, а в деяких випадках і води. Дипломатичні установи Республіки Молдова в Україні уважно стежать за розвитком безпекової ситуації", – йдеться в заяві відомства.

Погрози щодо ескалації

Сьогодні вдень, на тлі ранкових вибухів на російських аеродромах, міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров знову заговорив про ризик конфлікту між ядерними державами, заявивши, що західні держави буцімто "взяли лінію на воєнну конфронтацію" з РФ. 

Сьогодні ж пішов і сигнал від Сполучених Штатів про те, що вони намагаються уникати ескалації. Видання The Wall Street Journal, зокрема, написало про те, що США таємно модифікували передані Україні пускові установки HIMARS таким чином, щоб вони не могли бути використані для запуску ракет великої дальності по території Росії – так Вашингтон намагався уникнути ескалації війни.

Війна з РФ 

Британська розвідка вважає, що російська авіація через погану погоду взимку та кілька інших проблем зберігатиме низький рівень атак по українських наземних цілях.

У зведенні відзначається, що останніми місяцями кількість вильотів російських тактичних бойових літаків над Україною значно скоротилася. Сьогодні російські літаки, ймовірно, здійснюють десятки вильотів на день, тоді як у березні 2022 їх кількість досягала 300 на день.

"Росія втратила вже понад 60 літаків у ході конфлікту, включаючи, ймовірно, додаткові винищувач-бомбардувальник Су-24М та штурмовик Су-25 минулого тижня.

Скорочення кількості вильотів, ймовірно, є результатом триваючої високої загрози з боку українських сил ППО, обмеження кількості льотних годин, доступних для російських літаків, і погіршення погоди", - йдеться у огляді.

Нідерландська судово-слідча група, яка розслідувала воєнні злочини в Україні протягом останніх кількох тижнів, повернулася додому з доказами, які будуть передані прокуратурі Міжнародного кримінального суду.

Серед іншого, вони зібрали докази, опитали свідків та провели ДНК-експертизи. Крім того, забезпечили захист цифрової інформації, наприклад, з камер та комп'ютерів. 

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв розповів, що українська сторону веде роботу для того, щоби Берлін підтримав ідею створення спецтрибуналу за злочин агресії проти України.

Як відомо, Київ опрацьовує кілька варіантів створення спеціального трибуналу для покарання РФ за злочин агресії, один із них – на основі угоди між Україною та ООН, яка може ухвалити відповідну резолюцію.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС пропонує створити спеціалізований суд за підтримки ООН для розслідування та судового переслідування злочину агресії Росії.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан Хан проти створення спецтрибуналу щодо агресії РФ. Він вважає за доцільне фокусуватись на вже існуючих інституціях, а не на створенні нових. 

Макрон та Путін

Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що російського лідера Владіміра Путіна необхідно переслідувати за воєнні злочини, скоєні в Україні.

На запитання журналіста CBS News, чи повинен Путін бути притягнутися до відповідальності за ці злочини, Макрон відповів: "Ми маємо зібрати всі докази воєнних злочинів. І це те, що ми робимо, відправляючи в Україну поліцейських та експертів… Ми маємо запустити всі юридичні ініціативи. Тому моя відповідь – так".

Також президент Франції продовжує наполягати на необхідності підтримувати відкритий діалог з президентом РФ Владіміром Путіним.

"Я завжди підтримую регулярні дискусії та прямий контакт з президентом Путіним, тому що я вважаю, що найкращий спосіб відновити взаємодію - це зберегти цей прямий канал. Ізоляція - це найгірша річ, особливо для такого лідера", - сказав Макрон.

Раніше Макрон заявив, що Захід повинен розглянути, як задовольнити потребу Росії в гарантіях безпеки, якщо Путін погодиться на переговори про припинення війни в Україні.

В МЗС Польщі критично поставились до заяв президента Франції Еммануеля Макрона, що нова архітектура безпеки має передбачати гарантії для РФ.

"Росія є агресором, є порушником порядку, порушником миру, який використовує старі радянські методи. Це Росія нападає на інші держави, це Росія є ревізіоністичною державою, це Росія сьогодні становить загрозу для безпеки. Якщо хтось і потребує гарантій безпеки, то це Україна і держави Центрально-Східної Європи перед лицем російської агресивної політики", – сказав глава МЗС Польщі Марцин Пшидач.

Глава міністерства закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто не підтримав заяву президента Франції Еммануеля Макрона про гарантії безпеки для Росії.

"У ситуації, що склалася, нам потрібні гарантії саме проти Росії. Це стосується як України, так і інших країн", – заявив Хаавісто.

За його словами, зараз Росія діє проти міжнародного порядку і виступає в ролі загарбника територій інших країн. Як приклад він навів конфлікт у Грузії, анексію Криму та захоплення Східної України.

Прем’єрка Естонії Кая Каллас зазначила, що не хоче відповідати Макрону "через ЗМІ", оскільки Париж і Таллінн регулярно підтримують контакти. 

"Втім, як загальний коментар маю сказати, що позиція Естонії з приводу європейської безпеки висловлена давно і вона чітка: фокус вільного світу нині має бути на тому, як допомогти Україні перемогти і гарантувати її безпеку у довгостроковій перспективі. Воєнні злочинці мають бути притягнені до відповідальності, а завдана шкода компенсована. Лише це є шляхом до тривалого миру й запобігання новій агресії", – зазначила прем’єрка Естонії.

Заяви Шольца

Канцлер Німеччини Олаф Шольц зробив доволі гучну заяву про вирішальну роль Німеччини у протистоянні імперським претензіям Путіна в Європі.

"Світ не повинен дозволити Путіну домогтися свого; реваншистський імперіалізм Росії має бути зупинений. Вирішальна роль Німеччини в цей момент полягає в тому, щоб стати одним з головних постачальників безпеки в Європі, інвестуючи в нашу армію, зміцнюючи європейську оборонну промисловість, посилюючи нашу військову присутність на східному фланзі НАТО, а також тренуючи і оснащуючи збройні сили України", - заявив він.

А ще Німеччина обіцяє збільшити оборонні витрати до рівня НАТО до 2025 року.

Серед інших новин дня

У Швеції вбили критика Кадирова, на якого вже скоювали замах два роки тому.

В Італії правозахисники виявили найбільше неофіційних "поліцейських відділків" Китаю.

Нафтові санкції ЄС проти Росії набули чинності.

В Іспанії вилучили нові конверти з очима тварин, адресовані українським дипломатам – МЗС.

Уряд Фінляндії подав до парламенту пропозицію про вступ у НАТО.

У Празі поставили скульптуру Путіна-гобліна – на кошти з продажу куплять Україні зброї.