Розповім і я, що значить для мене "бути європейцем". Мені 28 років, і я волонтер.
На початку року змінила життя у Києві на 12 місяців у віддаленому селищі центральної Португалії. Ця можливість випадає раз у житті завдяки програмі Європейської комісії Erasmus +.
Волонтерю у мистецькій резиденції для творчих людей з усього світу.
Ми приймаємо художників, танцюристів, режисерів, фотографів, котрі живуть тут і працюють, створюючи персональні чи колективні проекти та ділячись результатами із місцевим населенням.
Художник Том із Теннессі, танцюристи Домінік та Моніка із Флориди, митці Джесс з Дрездена та Шенджі із Китаю, Умід зі Стамбула, Ганна із Чикаго… Моє життя наповнене новими людьми, тісною дружбою, прекрасними творчими подіями.
Інколи видається досить дивним жити буквально in the middle of nowhere, але мати довкола маленькі часточки зі всього світу.
Кожного ранку ми вітаємося з сусідами: Olá! Tudo bem? Обідні перерви проводимо в палких дискусіях на теми, які для багатьох залишаються в катеорії "табу".
Ми п’ємо турецьку каву, український компот, португальське вино. Інколи вечері разом робимо барбекю, дивимося документальні фільми про соціальні проблеми, а на вихідних танцюємо в місцевому барі на березі річки під ритми ангольської кізомби.
Я саме в тому оточенні, про яке давно мріяла: чорношкірі, геї, вегетаріанці, євреї, мусульмани, атеїсти, радикальні феміністи, соціалісти… Всі разом, без жодних ярликів. Хіба що можна вказати єдиний спільний ярлик - "хороший друг".
#БутиЄвропейцем - це бути відкритим до нового, поважати іншу точку зору, розширювати своє розуміння норми та позбуватися упереджень.
Будувати, опираючись на спільні цінності, водночас святкуючи відмінності. Бути собою і дозволяти іншим залишатися унікальними.