Спецпроект "Європейської правди",
МЗС України, представництва Євросоюзу та Радіо ЄС

Маловідома історія про українських спортсменів, що підкорили Європу та й весь світ

Хто сприймає Україну, як морську країну? Думаю, тільки ті люди, що живуть у приморській місцині. Прикро, бо наша держава має славетну морську історію. Ще й таку, яку не соромно розповісти чи англійському яхтсмену, чи італійському рибалці!

Ми звикли, що Україна спортивна – це брати Клички, Ганна Безсонова, Яна Клочкова, Андрій Шевченко, сестри Семеренко, Денис Силантьєв, Ольга Харлан… Але про українських яхтсменів не знає майже ніхто. Таких, які підкорили не тільки Чорне море, а чотири океани – Атлантичний, Індійський, Тихий, Південний - та приймали участь у найпопулярніших океанських перегонах. Сталася ця подія 1993 року. Подорож тривала 9 місяців і завершилася почесним сьомим місцем (із 15-ти учасників).

Ера Платона

Все це трапилося за докличковської ери – ери Платона. Йдеться про українського тезку древньогрецького філософа. Про нього говорили на всіх континентах і, насамперед, у Європі.

У 1993- 1994 роках спортивну Україну знали у всьому світі завдяки яхтсмену Євгену Платону та його команді океанської гоночної яхти "Гетьман Сагайдачний".

Цей човен приймав участь у навколосвітніх перегонах Whitbread Round the World Race (зараз змагання мають іншу назву - Volvo Ocean Race). Щоб пояснити широкому загалу, скажу - Volvo Ocean Race, це для яхтсменів те саме, що для водіїв усіх видів та рівнів - "Формула 1". Яхту, так само як і болід, спеціально будують для перегонів. Це не катер для прогулянок під чорноморським бризом. Це справжня морська ракета – легка, із потужними вітрилами, найрозумнішою електронікою та гарними хлопцями-гонщиками-льотчиками-космонавтами на борту.

Назвіть їх як вам заманеться, але гонки на яхтах можна порівняти не те щоб із "Формулою 1", а навіть із польотом в космос – настільки серйозно підходять до приготувань. Над човном працює велика кількість фахівців, а креслення розробляє ціле конструкторське бюро. Понад 200 експертів мають одну мету – збудувати та доправити до місця спуску на воду гоночну яхту. Яхтсмени готуються так само, як і пілоти до "Формули", космонавти до виходу на орбіту Земної кулі.

…Протягом 1989-1990 років, наковтавшись солоної води, адреналіну та радянського контролю, один із учасників гонки Whitbread Round the World Race, який йшов під червоним прапором СРСР, дізнався, що СРСР вже не існує. Зваживши на цей радісний факт Євген Платон повернувся до Києва із Південної Америки і вирішив зробити український гоночний проект.

Справа в тому, що радянський номенклатурщик зняв його зі змагань за погану поведінку - розповсюдження "недобрих новин", і Євгенові не довелося долати два останніх етапа. Прикро. Але сумувати він не став. Знайшов у Києві спонсорів, у Харкові – майстрів авіаційної справи, у США – дизайнера й заходився збирати команду.

Команда була багатонаціональною. Справа в тому, що в Україні, у морській державі, не вистачало фахівців належного рівня, тому деяких із учасників довелося відправляти за кордон на стажування.

Деяких шукали за кордоном.

Адже матрос у перегонах має розбиратися у різноманітті усіляких приладів, кінців, вітрил, знати як, чому, і що з ними робити, а ще бажано вміти шити та латати. Бо вітрила іноді рвуться. Зауважу, що і сам Євген не українець, а молдаванин. А ще у команді були росіяни, новозеландці, англійці, ірландці, хорвати. Й українці, звичайно, також.

 

Коли яхту було побудовано, її трейлером доправили до Запоріжжя, де нарекли "Гетьманом Сагайдачним" та урочисто спустили на воду у супроводі війська запорізького під оплески містян та спалахи фейєрверків. Подолавши дніпровські пороги, як і належить яхтсменам-козакам, команда дісталася Чорного моря і рушила до берегів Англії, де мав відбутися старт перегонів. Тренуватися, вчитися злагоджено працювати у вахті доводилося під час ось саме цієї подорожі, а змагалися наші із найдосвідченими яхтсменами планети. І те, що "Гетьман" посів сьоме місце – велика заслуга команди і, звичайно ж, Платона.

Туманний Альбіон радо зустрів український човен із синьо-жовтим спінакером – сотні тисяч вболівальників, натовп журналістів, перші шпальти у газетах, щогодинні новини по радіо та передачі на ТБ. Там, у Саутгемптоні, гетьманці були справжніми зірками, влаштувавши шоу із козаками на конях та стріляючи з пушки. Думаю, запам’ятали цей перфоманс англійці надовго.

Під час інтерв’ю у шкіпера Євгена Платона багато питали про новостворену державу, про її шляхи розвитку, про подолання путі до демократичності, самоідентифікацію та прагнення українців як нації. Не виключаю, що саме тоді європейці почали серйозно сприймати нашу державу, ідентифікували її та відрізнили нарешті від "совієт юніон" та "Раша" - відкрили для себе, знайшли на мапі.

Гетьманська романтика

Під час перегонів було багато цікавих подій – про це Євген написав цілу книгу. Я лише розповім комічно-романтично-фінансову історію, що сталася у Новій Зеландії. Отже…

Сидить дівчина із заможної родини рано вранці у приморському ресторанчику на терасі та снідає після вчорашньої бурхливої вечірки, яка ось-ось завершилась...

Аж раптом у порт заходить яхта під синьо-жовтим яскравим вітрилом та ще із її іменем на борту! Дівчина трохи не вдавилася омлетом! На гоночній яхті написано латиницею чорним по білому її прізвище – Sahaidachny.

Дівчина, хоч і прожила все життя у США та Канаді, знала, що її род походить від славетного гетьмана Січі Запорізької Петра Конашевича Сагайдачного. Батько розповідав їй про це і навіть показував підтверджуючі документи. Її рід носив видозмінене прізвище – Сагайдак.

Отже Керол - так її  звали - йде до причалу, щоб роздивитися, хто ж це такі вдячні люди, що вшанували її пращура. Виявилося, що це українська команда гонщиків, яка приймала охочих на борт та катала на справжньому океанському боліді. Керол придбала імпровізований квиток і ось так познайомилася з нашими яхтсменами. І з одним із них навіть мала короткий бурхливий роман. Але й по всьому.

Дяка Керол за те, що вона вмовила батька купити хлопцям вітрила, бо горе-спонсори не спромоглися виділити на це гроші.

Взагалі, ситуація із фінансуванням була критичною – після другого етапу "Гетьман" залишився без грошей. І допомагали йому ось такі добрі люди.

Завдячуючи пожертвам вболівальників "Гетьман Сагайдачний" гідно проявив себе у змаганнях і посів сьоме місце. Українці нікого не лишали байдужими! Вони показали, що здатні на подвиг, і цей оптимізм, цілеспрямованість, моральна стійкість, звичайно, зворушували й захоплювали людей по всьому світі.

Монарх та шкіпер

У 1994 році в Саутгемптоні принц Ендрю, герцог Йоркский, потиснув Євгену Платону руку і висловив бажання побачити українську команду на наступних змаганнях через чотири роки. Так завершилися перегони Whitbread Round the World Race. Так почався шлях нової України у невідомий для неї світ сорту, світової політики, демократії…

Отже, коли Україна стала гідною європейської сім’ї держав? 2015-го року? Чи, може, 2013-го, 2004-го? За якого президента, за якого прем’єр-міністра, за якого міністра іноземних справ?.. Справа не в політиках (вибачте за тавтологію), їх заявах, візитах, домовленостях, зустрічах. Справа у вчинках простих українців. Деякі з них нікому й досі не відомі, про деякі говорили по всій країні та за її межами. Наприклад, Україна культурна – це картини художника Олександра Ройтбурда, Україна популярна – це перемога на Євробаченні співачки Руслани, українська свобода слова - діяльність колективу "Української правди" під керівництвом журналіста Георгія Гонгадзе, Україна спортивна – брати Клички. Не сперечатимусь.

А ще є Україна морська і Україна океанська – це Євген Платон і його проект "Гетьман Сагайдачний".

Автор допису: Ira Kerst

– Що особисто для Вас означають слова "Бути європейцем?"

– Що здивувало Вас у інших європейських державах?

– В чому Україна має зберігати самобутність в європейській родині, а де нам варто змінюватися?

Публікуйте свої історії під хештегом #BeEuropean на Фейсбуці та у Твіттері, додавайте яскраві фото або відео та обов’язково робіть у Фейсбуці тег @MFA of Ukraine або @Європейська правда, щоб ми побачили ваш допис за запросили в ефір Радіо ЄС. Детальніша інформація - за лінком.

Завітайте до сторінки нашого спецпроекту та беріть в ньому участь. Переможці отримають приз - поїздку до Брюсселя!


ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Юрій Панченко, Європейська правда

На порозі торговельної війні: Україна та ЄС вийшли на новий етап суперечки про ліс-кругляк

Днями Україні доведеться ухвалити непросте рішення. Його наслідки можуть виявитися болючими або для країни, або особисто для президента. Євросоюз вже написав до Києва листа, в якому дав кілька варіантів та попередив, що "замовчати" проблему не вийде...

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Заступниця генсека НАТО: У рішенні саміту Альянсу точно буде йтися про Україну

Роуз Геттемюллер: "У вас усі сконцентровані на обгортці, на формі! Всі питають: а чи буде у нас ПДЧ? Я взагалі не бачу для вас потреби так перейматися отриманням Плану дій щодо членства. Річні національні програми ведуть вас точно тією дорогою..."