Місто Тракай. Литва.
- Извините, не подскажите как проехать к Тракайскому замку? - запитую у красивої, щасливої на вигляд молодої дівчини.
- Sorry, I do not speak Russian.- відповідає та.
Здається, вона вклала в цю фразу всю свою вічливість, приязність і навіть звабливість. Важко звикнути українцеві до такого - коли це кажуть чемно і привітно.
...І увесь мій життєпис на фейсбуці, всі мої роздуми на тему гордості і самобутності, всі мої переконання Вас і схиляння до любові рідного, вся патріотична поетична творчість взагалі всіх народів світу про свою землю - полетіла коту під хвіст:)
Не коштують вони і слова з цього речення. Бо ніщо в світі більше так не переконує в думці - "хочеш жити на цій землі - вчи її мову". Ось вона, найкрутіша неперевершена зброя - мова. Бо створена Богом для нашого захисту. Найдосконаліша, бездоганна, і водночас, найбезпечніша зброя.
Всі європейці це розуміють і з нею живуть.
І жодна людська зброя і близько не стоїть біля неї, бо в цій божій зброї, від початку, закладений єдино вірний принцип захисту - запобігати проблемам, а не лікувати їх, коли проблеми вже стались.
Запобігати появі системних, фундаментальних, цінністних проблем суспільства в принципі. І якщо нація відмовляється від цього Божого обладунку, складає цю найсильнішу зброю - далі вже ніякі Гради не врятують. Нація стає беззахисною. І тоді ти або мирна рабська колонія, або країна, яку роздирають дитячі протиріччя, і країна, яка не може зрушити з місця, бодай кудись. Бо тягнуть її власні діти в різні боки. І народ буде змушений принести великі жертви, і поливати вогнем власну ж землю заради очищення.
...
- okay. how can I drive to Trakay Castle? - запитуючи це, я розтебнув куртку і поліз у внутрішню кишеню по буклетик з цим Замком, щоб їй показати. Коли вона побачила мою вишиванку, я зрозумів, що до цього спілкувався з відлюдькуватим байдужим скунсом. А справжня щирість - починається ось зараз.))
- Oооh, Ukraine?
- Yes.
- okay! - і далі пішла англо-російсько-литовська, цілком зрозуміла розповідь, як доїхати.) А далі, як в кіно - я дякую українською, а вона - "будь ласка" литовською. Чемно побувайкались і кожен пішов по своє.
#beeuropean