Спроби делегітимізувати виборчий процес, заклики до паралельного громадського спостереження на виборчих дільницях, інформаційна операція Китаю й активність так званих "ботів з Ольгіно" — такі виклики постали перед суспільством США напередодні проміжних виборів.

Однією з головних проблем, яка постала перед компаніями-власниками онлайн-платформ під час цьогорічних проміжних виборів в Сенат США — протидія конспірологічним теоріям щодо фальсифікації результатів виборів, зокрема кампанії "stop the steal".

Нагадаємо, що ідея щодо нелегітимності виборів у 2020 році призвела до насильницького штурму Капітолію прихильниками Дональда Трампа та викликає побоювання серед американців щодо майбутнього рівня напруги перед наступними президентськими виборами уже за два роки.

Значною мірою рішення цієї проблеми було знайдено.

Невипадково цьогорічну виборчу кампанію у США оцінюють як перемогу техгігантів над дезінформацією. 

У цьому матеріалі Громадянська мережа ОПОРА розібралася, що відбувалося в американському онлайн-просторі напередодні виборів та чи вдалося соціальним мережам придушити поширення маніпулятивного контенту.

Спроби делегітимізувати виборчий процес

Перш за все, наративи про підробку результатів виборів на користь демократів активно поширювали кандидати від Республіканської партії.

Для розуміння масштабів проблеми: згідно з аналізом Washington Post, близько половини кандидатів-республіканців у 41 штаті, де ця партія проводила праймеріз, підтримують та поширюють твердження Дональда Трампа про те, що демократи сфальсифікували результати голосування.

Випробування голосуванням: як найбільші соціальні мережі реагували на вибори у США

Як показало дослідження видання Bloomberg, для деяких кандидатів Facebook-публікації про підробку результатів волевиявлення громадян набирають значно більші охоплення, ніж дописи на інші теми. Також журналісти виявили, що кандидати на цьогорічних проміжних виборах не лише згадують про "сфальшовані" президентські вибори 2020 року, а й ставлять під питання легітимність і цих виборів, і наступних президентських виборів 2024 року.

Так республіканці формують послідовну історію руйнування одного з ключових демократичних інститутів та закладають фундамент для ще більшого зростання соціальної напруги перед наступними виборами, і для них ця стратегія працює.

Наприклад, дописи зі згадками про "вкрадені голоси" кандидатки на посаду губернатора Аризони Кері Лейк, що програла кандидатці від демократів із відривом лише у 0,6%, могли набирати в 17 разів більше охоплення, ніж публікації на інші теми. 

Попри всі додаткові заходи, введені техгігантами для підготовки до передвиборчої кампанії, американське громадянське суспільство все ж фіксувало хвилі місінформації в соціальних мережах. Зокрема, дослідження американської громадської організації Advance Democracy показало, що влітку цього року кожен восьмий твіт та кожен дванадцятий пост у Facebook на тему виборів містили дезінформацію про підробку результатів виборів. 

Своєю чергою, дослідники Інституту стратегічного діалогу (Institute for Strategic Dialogue) звернули увагу на те, що автоматичні алгоритми перевірки контенту в YouTube суттєво гірше працюють для формату Shorts.

На відміну від звичайних відео, до яких "звикли" алгоритми модерації, ролики YouTube Shorts зазвичай тривають до хвилини, тому система гірше ідентифікує "червоні прапорці", тобто слова/фрази/візуальні елементи відео, які вказують на можливе порушення.

Так дослідники Інституту доволі простим методом — через пошук за ключовими словами — виявили десятки коротких відео без маркування про маніпулятивний контент, які відсилають до конспірологічного "документального" фільму "2000 Mules", у якому "доведено", що Трамп програв вибори 2020 року через фальсифікації. 

Журналісти неприбуткової організації ProPublica також виявили у Facebook, Instagram і Twitter десятки публікацій, де з посиланням на вже згаданий псевдодокументальний фільм "2000 Mules" були вміщені фотографії людей, які буцімто брали участь у процесі викрадення бюлетенів.

Дослідники зафіксували, що дописи про "викрадачів бюлетенів" поширювали навіть місцеві законодавці.

Деякі з них навіть закликали до громадського паралельного спостереження за виборчими дільницями.

Ці дезінформаційні дописи видалили тільки після того, як журналісти ProPublica повідомили соціальні мережі про свої знахідки. 

Meta відкидає критику

Ще влітку цього року компанію Meta почали критикувати за те, що вона не приділяє достатньо уваги підготовці до цьогорічних виборів.

По-перше, критику викликає порівняння поведінки компанії та її CEO Марка Цукерберга у підготовці до виборів 2020 року і зараз. Якщо раніше компанія регулярно інформувала про свої заходи для захисту інформаційного простору під час виборчого процесу та взаємодіяла з профільними урядовими та неурядовими організаціями, то цьогоріч такої активності не було.

Також джерела New York Times повідомляють, що нині пріоритетом топменеджменту Meta є трансформація компанії у формат "метаверс" (чим і була викликана зміна назви з Facebook на Meta минулого року), а не вибори.

Крім цього, із внутрішніх джерел видання стало відомо, що Meta скоротила кількість працівників, які моніторять платформу в розрізі цілісності виборчого процесу, на 80%. Компанія спростовує цю інформацію, але водночас відмовляється назвати кількість працівників, відповідальних за ці процеси. 

Також Meta перестала підтримувати роботу Crowdtangle — аналітичного інструмента для журналістів та аналітиків.

Так, уже більше року функціонал Crowdtangle не оновлювали, а джерела видання Bloomberg повідомляють, що Meta планувала згорнути роботу інструмента ще в лютому цього року.

Втім, компанія вирішила відкласти це рішення через актуалізацію Digital Service Act на європейському порядку денному.

У відповідь на занепокоєння дослідників у Meta запевнили, що Crowdtangle буде доступний принаймні на цьогорічних виборах, а далі вони обов’язково запропонують інші аналітичні інструменти. Втім, жодної конкретної інформації про те, коли ці інструменти з’являться, як вони виглядатимуть і як довго працюватиме Crowdtangle, компанія не надає.

Під час цьогорічної передвиборчої кампанії дослідники та фактчекери звертали увагу, що інструмент працював несистемно і міг бути недоступним певний час, що перешкоджало роботі організацій, які у лайв-режимі відстежували поширення місінформації в мережі.

Також Meta позбавила доступу до Crowdtangle команду дослідників Нью-Йоркського університету за кілька годин після того, як вони оголосили про підготовку дослідження щодо поширення дезінформації на платформі перед штурмом Капітолію 6 січня 2021 року.

Джерела Associated Press повідомляють, що такі дослідження несуть суттєві репутаційні та політичні наслідки для компанії. Однак публічно Meta заявляє, що позбавила дослідників ліцензії через "порушення їхніх політик", а протидія дезінформації чи місінформації перед виборами залишається її ключовим пріоритетом. 

У відповідь на численну критику щодо поширення місінформації на платформі прессекретар Meta Корі Чембліс заявив, що цьогоріч компанія справді змінила підхід і тепер блокує значно менше такого контенту.

Частково це реакція на критику щодо надмірного обмеження свободи слова політиками компанії.

Так, більшість дописів компанія позначає попередженнями про маніпулятивність контенту і додає посилання на надійну інформацію. Блокуванню підлягає тільки небезпечний контент — той, що містить заклики до насильства та мову ненависті.

Наприкінці передвиборчої кампанії дослідники проєкту Integrity Institute опублікували оптимістичні результати дослідження, що під час передвиборчої кампанії рівень місінформації на платформах Facebook, Instagram та Twitter суттєво не відрізняється, а для Twitter навіть зменшилася кількість маніпулятивного контенту.

У медіа можна зустріти інтерпретацію цих висновків як перемогу техгігантів над дезінформацією. Втім, зарано поспішати з висновками, адже значна частка маніпулятивного контенту до передвиборчої кампанії та під час неї не дорівнює перемозі над маніпулятивним контентом у мережі.

Іноземне втручання та маніпуляції темою війни в Україні

У вересні 2022 року Meta прозвітувала, що виявила інформаційну операцію з Китаю з використанням координованих мереж сторінок, які, зокрема, намагалися впливати й на американських виборців. 

Китайська мережа складається з 81 акаунта у Facebook та двох акаунтів в Instagram, восьми публічних сторінок та однієї групи. Активність мережі була спрямована на користувачів із Чехії та США, меншою мірою — на франкомовних та китайськомовних користувачів з усього світу.

Meta називає китайську інформаційну операцію невдалою, адже їй не вдалося досягти високого рівня залучення користувачів.

Китайські фейки намагалися впливати на прихильників і Демократичної, і Республіканської партій.

Основними темами дописів ботів, що видавали себе за більш консервативних американців, були захист права на зброю, схвалення заборони абортів, критика чинного президента США Джо Байдена та інших американських політиків з обох партій.

Також ці боти поширювали дезінформацію про те, що американський уряд спонсорує виготовлення біологічної зброї в Україні.

Фейкові акаунти, спрямовані на прихильників демократів, навпаки, публікували контент щодо обмеження права на зброю, захисту прав жінок на аборт та критикували представників Республіканської партії.

Також дослідники Meta відзначають, що мережа час від часу репостила контент російських урядових сторінок і державних ЗМІ.

Дослідники також виявили активність так званих "ботів з Ольгіно" — ботоферми російського Агентства інтернет-досліджень, яке пов’язують із керівником ПВК "Вагнер" російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним.

Втім, активність цієї ботоферми значно менша, ніж під час президентських виборів 2016 року. Зараз вона зосереджена на більш маргінальних соцмережах із мінімальною модерацією контенту — Gab, Parley, Getter тощо.

Більшість цих акаунтів були публічно розкриті як елементи мережі ботів з Ольгіно у 2020 році та не проявляли активності аж до серпня-вересня цього року. І хоча діяльність цієї ботоферми доволі вузькоспрямована й менш масштабна, її не варто недооцінювати.

Значною мірою на більш маргінальні та менш модеровані платформи "переїхали" більш консервативні й радикалізовані прихильники правого крила, в тому числі трампісти, які вже є або більш схильні стати прихильниками теорій змов та з більшою ймовірністю сприймуть дезінформаційні повідомлення як "альтернативну точку зору".

Ботоферма Пригожина, окрім внутрішньополітичних проблем, активно маніпулювала питанням фінансової й технічної підтримки України у війні з РФ, критикуючи надмірні витрати коштів американських платників податків на благо далекої іноземної країни, а також висміювала президента Зеленського.

Сам Пригожин не лише не спростовує своєї причетності до втручання в американські вибори, а й заявляє про це з гордістю.

Так, він однозначно підтвердив російське втручання та заявив, що не збирається зупинятися.

Після того як безсоромні заяви Пригожина почали активно обговорювати в американських медіа, його пресслужба опублікувала ще одну заяву, де обґрунтувала "виправданість" такого втручання з боку Росії.

* * * * *

Протягом передвиборчої кампанії американська громадськість, навчена досвідом ескалації суспільних конфліктів під час президентських виборів 2020 року, активно спостерігала за соціальними мережами.

Майже за пів року до виборів почали з’являтися дослідження про поширення дезінформації щодо фальсифікації виборів у соцмережах як від прихильників теорій змови, так і від публічних осіб та кандидатів на виборні посади.

Цьогоріч техногіганти змінили свій підхід до боротьби з дезінформацією, спрямовуючи зусилля на просвіту, а не на блокування маніпулятивного контенту.

Це дало свій результат: як показують результати виборів і відсутність активних протестних рухів, дезінформаційні конспірологічні наративи в американському суспільстві не масштабувалися.

Втім, важливо пам’ятати, що ці вибори є важливими, але не вирішальними для Сполучених Штатів, і стали "майданчиком" для підготовки до президентських виборів 2024 року.

Саме тому американські фактчекери залишаються занепокоєними тим, чи залишить Meta доступ до інструментів аналізу контенту на платформі для журналістів та дослідників і наскільки активно компанії перевірятимуть свої платформи на предмет мови ворожнечі та мобілізації екстремістських рухів.

Автор: Анастасія Романюк,

фахівчиня з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА