"План Б" та мовчанка Орбана: як ЄС розблокував рух України до вступу та що буде далі

Рівно 20 днів лишилося до формального завершення головування Данії в ЄС. Ще менше, лише шість днів – до заключного саміту року, після якого жодні змістовні рішення не будуть можливі на практиці.

Київ покладав на Данію величезні надії, адже прем'єрка Метте Фредеріксен особисто обіцяла знайти шлях обійти вето угорського прем’єра Віктора Орбана, який блокує рух України до ЄС. Утім, за пів року жодна з ідей обходу угорського вето "не злетіла". А усі спроби переконати угорського лідера зняти блокаду з України очікувано провалилися.

Все це загрожувало перетворити головування Данії на історію провалу – адже вона зробила українське питання своїм ключовим пріоритетом у ЄС і могла не мати тут жодних результатів.

Утім, диво таки сталося.

Восени, усвідомивши провал усіх спроб відкрити кластери для України, данці та Єврокомісія почали працювати над ініціативою, що отримала назву "фронтлоудинг" (Frontloading). "ЄвроПравда" розповіла про це у статті "Завантаження в обхід Орбана".

А 11 грудня, на спеціально скликаній зустрічі у Львові, ця ідея перетворилася на реальність. Причому – що особливо показово – угорці не стали ігнорувати це засідання і теж поїхали до Львова.

Що це означає на практиці?

Попри те, що формально кластери залишаться у статусі "не відкритих", технічно вступні переговори розблоковані. У Львові Україні офіційно передали так звану переговорну позицію ЄС за трьома кластерами, і далі буде тривати те, що відбувається на переговорах зазвичай. Вже є домовленість із кіпрським головуванням, що на початку 2026 року відбудеться аналогічне "гібридне відкриття" решти трьох кластерів.

Понад те, Київ може навіть завершити переговори ще до подолання вето Орбана. А далі, коли угорська проблема буде вирішена – відкриття кластера та закриття його глав може бути навіть одночасним. І це відкриває шлях до швидкої готовності до вступу – але тільки у разі, якщо Україна втілить реформи за тим дороговказом, який отримала сьогодні.

Пояснюємо ці домовленості у деталях.

Рішення ЄС про вступ України: хто та що ухвалив

Новина, що прийшла у четвер зі Львова, пролунала справжньою сенсацією.

Хоча сама по собі ідея про те, щоб в обхід угорського вето розблокувати рух України до вступу, точно не є несподіванкою. Про неї навіть публічно вже понад пів року говорять у Києві та Брюсселі, а непублічна робота над цим триває ще довше. Втім, досі – без практичних результатів.

Саме це – те, що ЄС так довго не міг зважитися на ці кроки і відкидав одну ідею за іншою – створило у багатьох відчуття того, що перспектив немає, і лишається тільки чекати, поки Орбан піде.

Утім, Данія працювала над тим, щоби встигнути до кінця свого головування – і зрештою встигла. Без перебільшення, в останній можливий момент.

Марі Б'єр, відповідальна за розширення у данському уряді, не стримувала радості. "Я дуже пишаюся тим, що данське головування створило новий підхід до розширення", – заявила вона ще перед початком засідання, на якому це рішення мало бути оголошене.

У ЄС питанням розширення опікується спеціальний формат Ради Євросоюзу, що має назву "Рада із загальних справ". У ній беруть участь представники усіх 27 держав-членів ЄС, і зазвичай будь-яке рішення у цій царині має отримати одностайну підтримку, але нова "данська схема" обійшла цю вимогу. Суть у тому, що вирішили обійтися взагалі без формальних рішень Ради ЄС. Лише одноосібне рішення данського головування, підтримане Єврокомісією.

А щоб офіційно повідомити про нього усім іншим держав, Данія скликала неформальну зустріч Ради.

А щоби підкреслити символізм – цю зустріч призначили у Львові.

Звісно, для інших держав-членів це не було несподіванкою.

Нова схема для України стала результатом дискусій з усіма членами Євросоюзу, і навіть Угорщина про неї знала – але була нездатна заблокувати. Утім, бюрократія ЄС потребує офіційних кроків. А Рада ЄС – найбільш відповідний орган, де цей крок можна здійснити.

Утім, поведінка угорців у цій ситуації – дуже примітна. 

У Орбана могли почати "грати ображених" і не приїхати до Львова взагалі. Тим більше що Будапешт має такий досвід. Це, звісно, не зупинило би рішення, але ж це не єдина мета угорського уряду.

Орбан також мав варіант зробити ставку на політичну делегітимізацію, публічне неприйняття нової схеми. Утім Будапешт не став обирати цей шлях. До Львова попрямував угорський посол, який своєї притуністю "благословив" новий підхід до переговорів. І є всі підстави вважати, що у технічному процесі передвступних зустрічей з Україною, які проходитимуть без журналістів – угорські дипломати та посадовці будуть брати участь.

Бо лозунги то одне, а реальне життя в ЄС – то інше.

Отже, головуюча країна разом з Єврокомісією повідомили усіх, що беруть на озброєння нову систему, що отримала у Брюсселі назву "фронтлоудинг" (Frontloading). "Європейська правда" ще у жовтні розповідала про роботу над нею у статті "Завантаження в обхід Орбана".

І найголовніше: Марі Б'єр оголосила, що у рамках цього "фронтлоудингу" передає Україні всі дані, які необхідні Києву для подальших технічних переговорів з Комісією відразу по трьох кластерах: №1 ("Основи" – сюди ходять питання щодо демократичних процедур, верховенства права тощо), №2 ("Внутрішній ринок" – це найбільш об'ємний кластер) та №6 ("Зовнішні справи" – це найпростіший кластер, де Україна прагне швидко досягти успіху).

Зокрема, Б'єр зачитала з голосу, а також передала Україні критичний для переговорів документ – переговорні позиції ЄС по кожному з цих кластерів. У термінології ЄС це має назву Draft common position (DCP).

Досі у ЄС діяла жорстка заборона на те, щоб комунікувати державам-кандидатам європейські DCP до того, як переговори за відповідними кластерами офіційно розпочнуться. Тепер, за наполяганням данців, це табу зламане.

Які наслідки це має для України

Б'єр, коли вийшла до журналістів, мала дві головні тези, пов'язані з угорським вето.

По-перше, вона критикувала угорців, які є абсолютно неконструктивними, і тому їх довелося обійти (для ЄС це дійсно важливий крок, тому це доводиться підкреслювати). "Процедура розширення вимагає одностайності для відкриття переговорних кластерів. Угорщина все ще блокує цей формальний крок. Ми не змогли зняти це блокування, але ми обрали інший підхід", – пояснювала данка.

А по-друге, міністерка підкреслювала, що

тепер в Угорщини немає можливості блокувати переговорний процес.

"Навіть якщо формально кластер все ще заблокований, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку необхідно виконати у рамках переговорів", – заявила вона.

Вже після того, як урочисте засідання відбулося, єврокомісарка Марта Кос, відповідальна за розширення, підкреслила, що Угорщина не матиме змоги блокувати подальші технічні кроки. "Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрямок роботи (українській стороні)... Є перелік реформ і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ", – заявила вона.

Також варто додати, що "фронтлоудинг" не обмежиться трьома кластерами, щодо яких процес запустили у Львові. Вже є неформальна домовленість із кіпрським головуванням про те, що вони на початку року аналогічним чином передадуть Україні DCP за рештою трьома секторами. Щоправда, нового засідання у Львові для цього не проводитимуть; та й у цьому немає потреби.

Для українського уряду цянова реальність несе і можливості, і виклики.

З одного боку, Київ і сам прагнув перевести переговори на суто технічний рівень, без політичного впливу та постійної "угорської загрози".

З іншого боку, Києву тепер немає на кого кивати, якщо Україна не зможе виконати необхідний перелік задач.

Тарас Качка у Львові підтвердив, що офіційний Київ це визнає.

"Тепер усе залежить від України. Зараз це на 100% стосується українських реформ, і це буде залежати від того, як швидко ми зможемо рухатися", – визнав він.

Втім, закрити очі на існування Орбана також не вийде.

Правила ЄС не змінилися, і норму про те, що розширення Євросоюзу потребує одностайності – лишається у договорі ЄС. Понад те, лишається без змін і прописане у переговорній рамці положення, що відкриття і закриття глав теж потребує одностайних голосувань.  

Тому нинішній технічний процес, що розпочався не позбавляє потреби домовитися в урядом Угорщини – очевидно, вже не нинішнім, а наступним, який буде сформований за результатами виборів у квітні 2026 року (хай хто його очолюватиме).

Але тут є ще одна добра новина.

Експрес-переговори про вступ до ЄС

"Ми не знижуємо планку. Країни-кандидати мають виконати вимоги", – підкреслила у Львові Марі Б’єр. І це правда. Уникнути адаптації права ЄС в українське законодавство – точно не вийде. 

Та й на проблеми у сфері демократії, або антикорупції, або верховенства права – ніхто не заплющуватиме очі. Понад те, у Львові, паралельно з усім цим процесом, Україна та ЄС узгодили пріоритетний план реформ з питань протидії корупції та судочинства. А в уряді визнали, що це необхідно, щоби відновити довіру до реформ в Україні.

Але для України украй важливим ресурсом є час. І у Брюсселі це розуміють. 

Тому данська схема передбачає не поблажки, а пришвидшення. 

Щоби не втрачати час Україна і Єврокомісія вже зараз, поки Орбан формально зберігає своє вето – хочуть довести переговорний процес хоч до завершення.

А коли угорське вето впаде – на одному засіданні відкрити переговори і закрити їх.

Пояснюємо, як це працює.

Частиною DCP – документа, переданого українському уряду у Львові – є так звані проміжні та кінцеві індикатори для переговорів по кожній главі (interim benchmarks / closing benchmarks).

По суті, Україні повідомили, що саме вона має виконати, щоби закрити переговори за кожною з глав. Ці індикатори були розроблені і узгоджені за участі всіх 27 держав-членів; у традиції ЄС, ці "бенчмарки" лишаються незмінними, якщо не стається якихось карколомних змін; таким чином офіційний Київ має передбачуваність вимог ЄС і може будувати на цьому свою роботу.

Понад те, Єврокомісія отримала на засіданні вказівку про те, щоби вести з Україною постійну роботу з оцінювання проробленої роботи і руху до досягнення цих індикаторів.

Це – саме те, з чого складався би переговорний процес у разі його відкриття кластерів. І тут дійсно усе залежить від України.

Причому в ЄС підтверджують, що намір є саме таким.

"Коли угорська блокада буде знята – а я абсолютно впевнена, що це станеться – ми зможемо дуже швидко відкрити ці переговорні кластери і закрити їх, підтвердивши, що Україна готова до вступу в ЄС", – заявила у Львові Марі Б'єр.

Звісно, поки це існує у теорії. Нам ще належить зрозуміти, як працюватиме нова схема. Такого досвіду ЄС ще не мав, його першовідкривачами будуть Україна та Молдова – У Львові про це не йшлося, але для Кишинева відкривають рівно такі самі можливості "фронтлоудингу" – адже  Україна та Молдова лишаються, на щастя, у "пакеті" держав-кандидатів.

Але це – найкращий можливий результат за цих умов.

І найголовніше – що вся відповідальність перейшла на бік України. Чи зможуть парламент, президент та уряд провести реформи – залежить виключно від них.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"