Посилення в команді "друзів Путіна": які зміни можуть принести нові вибори у Болгарії
Минулого тижня стало відомо, що наступного року на Болгарію чекають не лише президентські, а й (щонайменше) ще одні дострокові парламентські вибори.
Тривалі масові антиурядові протести в Болгарії кінця листопада та початку грудня об’єднали сотні тисяч громадян країни проти запропонованого урядовою коаліцією бюджету, що міг погіршити фіскальну ситуацію в країні та підвищити оподаткування громадян і бізнесу.
За результатами цих протестів уряд подав у відставку.
Про це 11 грудня заявив прем’єр-міністр Росен Желязков. А вже 12 грудня таке рішення одноголосно прийняли депутати болгарського парламенту, тим самим повертаючи країну на передвиборчі рейки.
Така ситуація несе для України як ризики, так і можливості.
Існує ймовірність формування нового уряду проєвропейськими силами "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія" ("ПП-ДБ"). Проте одночасно вибори стають шансом для проросійських сил – і цього разу конкуренцію партії "Відродження" може скласти нова політична сила, сформована чинним президентом Руменом Радевим.
Всі за нові вибори
За конституцією Болгарії, перш ніж переходити безпосередньо до парламентських виборів та формування тимчасового уряду, президент має провести консультації з політичними силами теперішнього скликання парламенту та надати право сформувати мандат двом найбільшим політичним силам.
Тобто – або керівній партії "ГЕРБ" ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії"), або опозиційному блоку "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія".
І лише якщо ці спроби не матимуть успіху, глава держави може доручити третій мандат іншій політичній силі – тепер на власний розсуд.
При цьому президент може як пришвидшувати такі консультації, так і пригальмовувати цю процедуру. Румен Радев обрав перший варіант та провів консультації протягом тижня, розпочавши 15 та завершивши 19 грудня. А вже формувати новий уряд президент планує після Нового року.
За результатами консультацій стало зрозуміло:
1. Керівна партія "ГЕРБ" більше не формуватиме уряд у нинішньому скликанні парламенту, проте працюватиме над пролонгацією бюджету 2025 року на 2026 рік.
Представники партії також попросили президента призначити дату дострокових виборів; та через підтримку антиурядових протестів президентом вони провокативно закликали його створити власну політичну партію (про цю опцію мова піде далі).
2. Прозахідна опозиція з "ПП-ДБ" так само підтримує ідею пролонгації бюджету та повторно заявила про наміри відмовитись від формування уряду в нинішній конфігурації парламенту.
3. На консультаціях з проросійською партією "Відродження" її очільник Костадин Костадинов декілька разів запитував офіційну думку президента щодо вступу Болгарії до єврозони, яке має відбутися вже з 1 січня 2026 року. Показово, що президент Радев нейтрально відповів, їм що виступає за народний референдум з цього приводу.
При цьому болгарські "друзі Путіна" підтримують ідею якнайшвидшого проведення дострокових виборів.
Тобто – вже на початку весни.
Крім того, проведені консультації показали, що більшість парламентських політичних сил наразі підтримують запровадження машинного голосування, яке передбачає безпаперове волевиявлення із застосуванням спеціального електронного обладнання.
Таке обладнання зчитує ідентифікаційний документ виборця, дає йому можливість обрати кандидатів та на основі вибору друкує унікальний бюлетень.
В теорії це має зменшити випадки фальсифікації та неправильного підрахунку бюлетенів. Водночас деякі болгарські експерти та консультанти ЦВК, серед яких є доцент Златогор Мінчев, називають шанси на впровадження цієї технології до кінця березня амбітними та малоймовірними через потрібний час для імпорту, сертифікації та тестування апаратів.
"Політичний експеримент"
Попри формальну єдність влади та опозиції у питанні пролонгації бюджету на 2026 рік, в цій сфері відбувся дуже гучний скандал.
Як і планувалося, чинний уряд оперативно сформував законопроєкт про пролонгацію бюджету-2025 на наступні три місяці та подав його до парламентського бюджетного комітету. Нічого не віщувало скандалу, адже бюджетний комітет погодив цей законопроєкт з деякими поправками.
Проте зранку 17 грудня, коли прийнятий комітетом законопроєкт потрапив до порядку денного парламенту, урядові сили додатково внесли в порядок денний прийнятий в першому читанні бюджет на 2026 рік, який в минулому став причиною для масових протестів і зрештою призвів до падіння уряду.
Це викликало обурення та вимушену перерву в парламенті, якою скористалися представники "ПП-ДБ", щоб анонсувати новий протест 18 грудня та покласти край спробам прийняти старий бюджет.
Тим часом представники "ГЕРБ" та їхні коаліційні партнери з партії "Є такий народ" ("ІТН") виступили перед журналістами й повідомили, що це був "політичний експеримент", який мав на меті продемонструвати, до якого хаосу призведуть протести "ПП-ДБ", що обмежили збільшення соцвиплат та зарплат у 2026 році.
Після перерви парламентарі прийняли пролонгацію бюджету та вилучили з порядку денного старий бюджет. Залишається тільки очікувати новітніх соціологічних опитувань, щоб дізнатись наслідки цього "політичного експерименту" для урядових сил.
Прозахідні сили та "друзі Путіна"
Дві головні опозиційні партії: прозахідний блок "ПП-ДБ" та пропутінська партія "Відродження" – активно працюють над тим, щоб підсилити власні шанси на перемогу в дострокових виборах.
Євроатлантична коаліція "ПП-ДБ" заявляє, що не бачить можливості сформувати коаліцію з будь-якою політичною силою, наразі присутньою в парламенті. Тому вони поставили собі за мету здобути одноосібну більшість.
На думку коаліції, досягнення ними простої більшості (121/240 місць у парламенті) є цілком можливим за умови високої явки та унеможливлення фальсифікацій. Серед головних обіцянок вони пропонують проведення судових та антикорупційних реформ, повалення олігополії партій "ГЕРБ" та ДПС (Рух за права і свободи), продовження євроатлантичного курсу та покращення стандартів життя в країні.
Чи є реалістичним цей план?
Гіпотетично, "ПП-ДБ" може підвищити власну частку в парламенті внаслідок підвищення явки зумерів та міленіалів, які сукупно представляють понад третину виборців. Однак шанси на здобуття простої більшості є малоймовірним навіть за найсприятливіших обставин через існування усталених ідеологічних та етнічних прошарків населення, які лояльні до конкретних політичних сил.
Зокрема, ДПС покладається на діаспору етнічних турків, а "ГЕРБ" – на консервативне населення та прикордонні громади.
Зі свого боку, проросійська партія "Відродження" використовує загальнопопулярну риторику боротьби проти корупції моделі чинної влади, але при цьому додаючи аспект провини Євросоюзу та Єврокомісії у проблемах в Болгарії. На додачу вони активно виступають проти фінансування допомоги Україні, бо це "іде проти інтересів болгар" у контексті ситуації з бюджетом.
Їхні декларації можна звести всього до декількох пунктів: повернення до болгарського лева, поступовий вихід з ЄС та НАТО, зближення з РФ та БРІКС. Політична сила зацікавлена у здобутті якнайбільшої кількості голосів, проте на відміну від "ПП-ДБ", вони публічно не відмовлялись від кооперації з іншими партіями.
Більше того, як показувала практика попередніх вотумів недовіри, "Відродження" чудово співпрацює з проросійськими партіями "МЕЧ" та "Велич".
Найбільшою загрозою безпосередньо для "Відродження" є потенціал створення політичної партії президентом Руменом Радевим, який є досить популярним серед проросійського електорату.
Це гіпотетичне політичне утворення поки що офіційно не оголошувалось, але вже давно обговорюється болгарськими експертами як логічне продовження політичної кар’єри президента після закінчення терміну його повноважень восени 2026 року.
Справдження такого сценарію означатиме втрату великої кількості виборців усіма правопопулістськими та консервативними партіями Болгарії на користь нової політичної сили президента.
Втім, за відсутності партії Радева "Відродження" матиме шанси збільшити своє представництво в парламенті.
Насамперед через перетягування виборців від інших проросійських сил – партій "МЕЧ" та "Велич" – а також дуже ймовірний програш партії "АПС" на наступних виборах, що зменшить фрагментацію парламенту.
Відповідно до даних опитування агенції "Алфа Рисърч", яке проходило з 5 по 12 грудня, вказані три партії або впали нижче прохідного бар’єра, або небезпечно близькі до нього.
Коаліція втрачає молодших партнерів
Наразі коаліційні сили обрали своїм головним опонентом проєвропейську опозицію – саме "ПП-ДБ" звинувачують у створенні в країні хаосу та політичної нестабільності.
Втім, найбільші ризики загрожують не самій партії "ГЕРБ", а її молодшим коаліційним партнерам.
В першу чергу – "Є такий народ" співака, шоумена та популіста Славі Трифонова. Партія, яка створювалась як альтернатива "ГЕРБ", не лише доєдналась до коаліції з ними, а й відмовлялась покидати уряд навіть під час бюджетних протестів. Як наслідок, за останніми соціологічними опитуваннями агенцій "Алфа Рисърч" та "Маркет Линкс" "ІТН" залишається в зоні ризику і може не потрапити до парламенту наступного скликання.
На додачу про свій вихід зі складу політичної сили заявили представники партії в містах Асеновград та Свищов, а трохи згодом – і депутат та голова комітету з питань освіти та науки Андрей Чорбанов.
Якщо позиція "ІТН" не зміниться, то можна очікувати ще більшу втрату нею електоральної підтримки та продовження виходу політиків з її складу.
Не краща ситуація і в Болгарській соціалістичній партії (БСП), яка теж свого часу вважалася альтернативою "ГЕРБ", але за сприяння поміркованого очільника Атанаса Зафірова увійшла з ними до урядової коаліції.
Зараз соціалісти переживають внутрішній розкол. З одного боку, є фракція Зафірова, яка намагається продемонструвати, як багато всього хорошого було досягнуто урядовими міністрами БСП.
З іншого боку – партійці, які хочуть відставки Зафірова та нових виборів у партії. Серед них є депутати парламенту та члени молодіжного об’єднання БСП, які свого часу скинули очільницю Корнелію Нінову після провалу партії на літніх виборах 2024 року.
Офіційно розгляд цього питання відтермінували до 10 січня, а сам Зафіров заявляє, що добровільно йти у відставку не планує.
Зміна керівництва БСП, дуже ймовірно, означатиме повернення до влади відверто проросійських політиків.
В тому числі тих, хто активно виступатиме проти інтересів України.
Натомість "ГЕРБ" та ДПС, на відміну від молодших партнерів по коаліції, мають менше проблем – вони мають стабільний електорат та здатні без проблем зберегти свою присутність у парламенті, а можливо, навіть і без зменшення кількості мандатів.
Серед найбільших ризиків для них залишаються збільшення електоральної явки та популярності "ПП-ДБ", в разі перемоги якої можна очікувати глибинного антикорупційного розслідування.
Гіпотетичне формування та перемога партії Радева також означатиме конкуренцію з недружньо налаштованою популярною в народі консервативною політичною силою, яка може забрати в них частку виборців, хоча й менше, ніж у "Відродження".
* * * * *
У 2026 році на Болгарію чекають вже восьмі з 2021 року позачергові парламентські вибори.
Ці вибори можуть дати новий подих болгарській політичній арені, позбавивши її відверто популістичних політичних сил без реальної програми управління. Зменшення парламентської фрагментації створює шанс для проукраїнських євроатлантистів "ПП-ДБ", які можуть здобути більшість чи просто покращити власні позиції в парламенті.
Водночас успіх "ПП-ДБ" не є гарантованим.
Ймовірніший сценарій виборів передбачає формування у новому парламенті трьох ворогуючих блоків.
А саме: "ПП-ДБ", коаліції "ГЕРБ" та ДПС, а також проросійського "Відродження" (та/або партії Радева).
Це створюватиме умови для непримиримого розділення парламенту, коли жодна з політичних сил не буде здатна сформувати стабільну коаліцію, внаслідок чого країна буде приречена знову йти на дострокові вибори.
Автор: Володимир-Назарій Гавріш,
експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"