Попри намагання стримати голосування громадян, що живуть за кордоном, вибори до Європарламенту в Румунії стали холодним душем для влади. А для лідера правлячої партії справа вже незабаром може завершитися в'язницею.

Вже незабаром на Румунію чекатимуть помітні зміни політичної конфігурації. Внутрішній конфлікт у країні проходить на тлі підготовки до президентських виборів, що мають відбутися наприкінці року.

Мало хто чекав, що "діаспорна" хвиля протестів може стати поворотним етапом румунської кризи. Це стало реальним після того, як проти мітингувальників вперше застосували сльозогінний газ та водомети.

Одразу після оголошення рішення про звільнення голови антикорупційного директорату в румунській коаліції заявили про плани вимагати й імпічменту президента. Скандальна відставка стане стрес-тестом для держави та суспільства.

Призначення нового уряду аж ніяк не послабило політичну кризу в Румунії. Швидше навпаки - масові антикорупційні протести, що тривають більше року, вже змусили реагувати Брюссель. Втім, правлячi соціал-демократи не планують згортати свій конфронтаційний курс.

Між Україною та Молдовою зберігається чимало невирішених проблем. Найчастіше в той час як український уряд відкритий до нових можливостей, політичні обставини у Молдові не сприяють бажанням Києва, і навпаки. Зараз – чи не оптимальний час вирішити хоча б частину цих питань.

63,8% опитаних румунів північної частини Буковини відзначили, що держава їхнього проживання – Україна – допомагає чи швидше допомагає їм у вивченні рідної мови. 77,2% вважають, що в Україні поважають усі мови. Не погоджуються чи швидше не погоджуються із цим 13,6%.

У ніч на 23 січня на вулиці Бухареста вийшло до 30 тисяч протестувальників. Численні маніфестації відбулися й в інших великих містах Румунії – Клужі та Яссах. До протестів долучився й президент Румунії Клаус Йоханніс. Причиною цього стали плани уряду амністувати корупціонерів.