Те, як Угорщина відмовляється надати Україні навіть списки звільнених полонених, дозволяє звинувачувати її якщо не у захопленні заручників, то принаймні у торгівлі людьми...

Україна більше не може підтримувати дипломатичні відносини з режимом Лукашенка. Проте виникає інша проблема: з ким із білоруської опозиції можна вести діалог?

Події, які відбуваються в Криму, стають також частиною нашого переговірного процесу з Туреччиною та РФ ще до того, як він формально розпочався.

Реалізація будь-якої мирної угоди з РФ перетвориться на підготовку до наступного вирішального протистояння.

Першим символічним кроком української дипломатії має стати перезріле рішення про розрив дипломатичних відносин з Росією.

Лукашенко знає: зраджувати його особисто у разі, якщо він виконає не все обіцяне, Путін не буде. Зрештою, місця в Росії багато, і не лише в Ростові.

Те, що створила на кордоні з ЄС Білорусь (чи, ймовірно, Росія білоруськими руками) – це не про біженців.