Вибори у Франції стали найбільшою подією ЄС з часів прогнозованого Brexit. Результатів цих виборів очікували з високою зацікавленістю як у Москві, так і у Вашингтоні та Брюсселі.

Певні дивіденди від дуже ймовірної перемоги Еммануеля Макрона отримаємо і ми в Україні. Але, звісно, головним переможцем тут залишається ЄС, економічна та політична конструкція якого пройшла випробування черговими політичними ризиками.

Торгівля проти популізму

Варто нагадати, що Франція, разом із Німеччиною, є ключовою економікою ЄС.

У 2016 році ВВП Франції склав за купівельною спроможністю $2,737 трлн, номінальний ВВП – $2,488 трлн. За підсумками 2016 року економіка Франції була 11-ю економікою світу за розміром.

Останні два роки ВВП Франції зростав на 1,3% щорічно і складав приблизно 15% ВВП ЄС. Цікаво, що цей показник у Франції такий самий, як і у Великої Британії, яка вже майже рік як збирається вийти з ЄС. Із країн єврозони у 2016 році тільки у Німеччини ВВП був більшим за Францію.

Досить войовнича економічна риторика Марін Ле Пен, схоже, викликала стурбованість не тільки в нас, але й у Брюсселі.

Її перемога у Франції фактично в рази збільшила б ризики розпаду єврозони та призвела б до корінних змін в економічному, а можливо, і у фінансовому устрої ЄС.

Україну, звісно, турбували її висловлювання про необхідність зняття санкцій з РФ. Не берусь прогнозувати, чи стався би Frexit у разі її перемоги, але певні потрясіння для ЄС були б точно.

Втім, саме войовнича риторика Марін Ле Пен щодо Брюсселя відвернула від неї частину виборців, яким перебування Франції разом з Німеччиною у спільній торговельній, економічній та фінансовій зоні є вигідним.

Це пояснюється тим, що приблизно 16% експорту Франції йде до Німеччини і приблизно 20% імпорту йде з Німеччини до Франції.

Дані за останні кілька років показують, що спільна валюта прискорила економічну інтеграцію країн-сусідів у ЄС, тому економіки Франції та Німеччини стали взаємно потрібні одна одній.

Зараз більше половини французького експорту йде до країн ЄС, і просто так розірвати відповідні зв'язки, обмінявши їх на протекцію знаних фермерів та класних виноробів, неможливо.

Ле Пен не вистачає економічного прагматизму, а прихильників її "національних економічних ініціатив" у рази менше, ніж тих, кого вони дратують або в кого викликають страх за власне економічне майбутнє.

Втрачені шанси Лондона та Москви

Макрон виграв перший тур виборів і, швидше за все, виграє другий, звісно, якщо нічого не станеться. Французька політика завжди була багата на скандали та сюрпризи. Втім, вже зараз геополітичні прогнози почали діяти.

Сильний ЄС означатиме досить кволий та складний вихід Великої Британії з ЄС. Її острівна економіка, хоч і отримає поштовхи до зростання, але частина британців, прив'язаних до експорту в ЄС, почуватимуться гірше, оскільки роздратовані Брюссель, Берлін та Париж не подарують Лондону "митні пільги" або банківські канікули.

Натомість, у випадку перемоги Ле Пен, у Брюсселя не буде "часу та натхнення" для тривалих торгів з Лондоном.

Інше питання – вплив на санкції проти РФ. Кремль покладав дуже серйозні надії на те, що єдиний фронт ЄС з перемогою Ле Пен буде зламано, але оскільки цього не станеться, то риторика Кремля майже миттєво змінилась.

Хвилювання російських лідерів стало помітним навіть пересічним глядачам. Так, Сергій Лавров, доволі досвідчений дипломат, вже вдруге назвав ЛНР Лаоською Народною Республікою. А президент Путін несподівано заговорив про можливе поновлення військово-технічної кооперації з Україною. І це ще не скінчились вибори у Франції.

У Москві добре знають, що за умови ціни на нафту до $60 та продовження санкцій стан їхньої економіки буде погіршуватись. Для пожвавлення їм потрібні інвестицій, а для цього треба зняти санкції.

Зараз 60-70% зусиль російських "дипломатів" спрямовані саме на те, щоб зняти санкції з РФ. Дуже скромні успіхи в Угорщині й Чехії та спроби прийти до успіху в Болгарії не вирішують основного питання – впливу на колегіальні органи у Брюсселі.

Риторика президента Угорщини Віктора Орбана та окремих депутатів Європарламенту тільки показує Брюсселю і США наявні проблемні точки, але на загальну ситуацію в ЄС Росія не впливає.

Схоже, що французькі вибори ставлять крапку в надіях Москви у найближчі роки збільшити свій вплив на ЄС.

Тому цілком вірогідно, що з наближенням перемоги Макрона риторика Москви щодо західного світу ставатиме більш м'якою, а позиція в україно-російських відносинах – менш схильною до агресії.

Чекати на дуже ймовірну перемогу пана Макрона залишилось недовго – другий тур у Франції відбудеться вже 7 травня. Так сталося, що під різними кутами перемога пана Макрона вигідна Україні і може принести мир цілому регіону.

Тому будемо сподіватися, що 7 травня у Франції пройде без сюрпризів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора