У Польщі немаленькі надії на нового президента України Володимира Зеленського швидко перетворилися на "спіраль розчарувань". 

Про те, чому в Польщі так часто з'являється розчарування у відносинах з Україною, читайте у колонці координатора програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин Даніеля Шеліговського Спіраль розчарувань: що заважає Україні та Польщі владнати свої суперечки.

Даніель Шеліговський пише, що дискусії про Україну та польсько-українські відносини в Польщі обтяжені величезним багажем емоцій, чи то з історичних причин, чи то через численні особисті контакти та симпатії (а також антипатії).

Автор вважає, що обидва ці чинники, хоча й не єдині, суттєво визначають у Варшаві сприйняття стосунків з Україною як особливих, у порівнянні з відносинами Польщі з іншими сусідами.

Наслідком аксіоми особливих відносин, вважає автор, є прихильність значної частини польської політичної еліти та експертних кіл до України, у тому числі у питанні захисту від російської агресії.

Українська сторона, на думку експерта, зазвичай недооцінює польську заангажованість на користь України та не відповідає взаємністю, гірше того – вона не змушена цього робити.

Шеліговський зазначає, що розчарування польських еліт підходом Києва до взаємної співпраці передусім є похідним від власних уявлень про особливі польсько-українські відносини, яких українські колеги звичайно не поділяють.

Тим часом і стратегія української національної безпеки, i стратегія зовнішньої політики відносять Польщу до стратегічних партнерів, але другого порядку.

І це недарма. Оскільки, Варшава не роздає карти на переговорах щодо врегулювання ситуації на Донбасі, а її внесок у розвиток українського оборонного потенціалу не дорівнює діям США чи Великої Британії.

Отже, пише експерт, Україна не має оманливих сподівань – Варшава сьогодні не є ключовим політичним партнером Києва і не буде ним завтра.

Водночас у польській публічній дискусії іноді також перебільшують саме значення України для зовнішньої політики Польщі.

Польсько-українське стратегічне партнерство зосереджується насамперед на питаннях безпеки, враховуючи те, що обидві країни та їхні експерти й політичні еліти мають спільне сприйняття загроз і займають однозначну позицію щодо російського реваншизму.

Більше про українсько-польські відносини та про те, як покращити довіру сторін - у колонці Даніеля Шеліговського Спіраль розчарувань: що заважає Україні та Польщі владнати свої суперечки.