Цього тижня у Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили три резолюції зі згадкою про потребу створити "трибунал проти Путіна": спеціальний кримінальний суд, завданням якого є покарання найвищих посадовців, що поділяють відповідальність за російську агресію проти України.

А головне – у нових рішеннях ПАРЄ уперше з’явилися деталі та обриси спецсуду. Цей орган, що доволі символічно, пропонують створити у Гаазі. А на лаві підсудних хочуть бачити не лише російське керівництво.

Докладніше – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка (зі Страсбурга) На крок ближче до Гааги: як Рада Європи готує трибунал для Путіна та Лукашенка.

Рада Європи – це пан’європейська організація, створена далекого 1949 року для захисту демократії та прав людини. Тоді, у повоєнні часи, засновники РЄ вважали її ключовим завданням збереження миру на континенті, але згодом це забулося, і організація довго наполягала, що взагалі не повинна мати справу з питаннями воєнних конфліктів.

Після нападу Росії на Україну у 2014 році РЄ пережила кілька трансформацій, шукаючи себе у новій реальності: спершу наклала санкції на Росію; у 2019-му під тиском Москви зняла їх, щоби "повернутися до діалогу". Лише після повномасштабного вторгнення 2022 року члени РЄ визнали, що діалог "не склався", а спроба умиротворення агресора була їхньої ганебною помилкою.

У березні Росію виключили зі складу Ради Європи, а Україна і допомога їй перетворилися на ключовий пріоритет навіть для тих політиків РЄ, що до того мали імідж проросійських.

Але РЄ не має танків чи винищувачів, не може надавати військову допомогу, тож обрала інший шлях.

В організації вирішили взяти на себе лідерську роль у майбутньому повоєнному правосудді над агресором. Причому публічним драйвером цієї ідеї стала саме Парламентська асамблея, немов згладжуючи свою політичну провину за те, що 3,5 роки тому саме вона так само була головним публічним лобістом "прощення" Росії.

Загалом ПАРЄ цього тижня у трьох своїх резолюціях щоразу згадувала про потребу створити спецтрибунал. Це перетворилося на таку собі обов’язкову фразу, яка необхідна для того, щоби потреба спецтрибуналу укорінилася у думках європейських політиків.

Адже – це треба визнавати – не всім столицям ця ініціатива відразу була до вподоби. У тому числі через те, що ідея створення спецсуду, який опікувався би виключно злочином агресії, багатьом видавалася не надто зрозумілою і небезпечною.

Окрема резолюція, яку ПАРЄ ухвалила цього тижня, майже повністю присвячена потребі забезпечити правосуддя, у тому числі міжнародне.

Це – перший публічний документ, ухвалений на рівні міжнародної організації, в якому окреслені параметри майбутнього трибуналу. Отже, ПАРЄ підтримує створення спеціального трибуналу з такими обрисами: по-перше, це буде "суд одного злочину" – злочину агресії, вчиненого проти України; по-друге, серед підсудних спецтрибуналу мають бути топ-політики, й не лише російські; по-третє, ПАРЄ уперше наголосила, де має відбуватися трибунал – у місті Гаага.

Наразі пропозиції ПАРЄ не є офіційною затвердженою позицією світової спільноти, але високим є шанс, що спецтрибунал буде створений у повній відповідності до цього опису.

Створення такого органу, яке ще дев'ять місяців тому видавалося не надто реальним – тепер є дедалі більш імовірним. Спецтрибунал отримує підтримку ключових світових гравців. Цього тижня Україна нарешті отримала публічну підтримку цієї ідеї від Франції, що стало справжнім проривом.

І тепер дедалі реальнішим стає ідея про те, що Рада Європи стане основним "просувачем" створення цього органу.

Ключовою подією на цьому шляху має стати саміт Ради Європи (надзвичайний, відбувається лише учетверте за 73 роки існування організації!), який запланований на 16-17 травня у Рейк'явіку.

Цього тижня ПАРЄ затвердила також "дороговказ" для підготовки до саміту – письмові рекомендації для комітету міністрів РЄ, про виконання яких цей орган має звітувати перед парламентарями. Асамблея наполягає, що робота над створенням трибуналу має стати основною задачею цього саміту.

А у поясненні до цього рішення депутати уточнюють: по суті, гаазький трибунал для Путіна та Лукашенка має стати "рімейком" Нюрнберзького трибуналу для верхівки нацистської Німеччини.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка (зі Страсбурга) На крок ближче до Гааги: як Рада Європи готує трибунал для Путіна та Лукашенка.