Питання долі заморожених російських активів за кордоном та активів іноземних компаній в РФ найближчим часом може загостритися.

На початку серпня Путін підписав Закон про блокування коштів та майна іноземних юридичних осіб, проти яких Росія ввела санкції. Фактично ним впроваджено більш агресивний механізм блокування активів міжнародного бізнесу в РФ та подальшого їхнього вилучення.

Про те, як РФ готується запропонувати західним країнам угоду з "обміну активами" читайте у статті Івана Городиського та Софії Косаревич з Центру Дністрянського Компроміс від Путіна: чим небезпечна ініціатива РФ щодо обміну із Заходом замороженими активами.

В перші місяці повномасштабної агресії російська влада, з одного боку, публічно протиставляла себе Заходу з його політикою чимраз повнішого замороження активів. "На відміну від західних країн, ми поважатимемо право власності", – заявляв Путін 18 березня 2022 року.

Проте на тлі санкційного тиску в Москві почали робити і кроки у відповідь щодо власності "недружніх країн". Зокрема, було введено заборону на виплату дивідендів за кордон, чим фактично заблоковано кошти зовнішніх інвесторів в РФ.

А 25 квітня цього року Путін підписав указ, який дозволив ввести зовнішнє управління російськими активами (майновими і корпоративними правами, рухомим та нерухомим майном), які належать власникам з "недружніх країн". Одночасно була введена заборона іноземним інвесторам продавати російські активи без спеціального дозволу.

Але за батогом не забарився і пряник. 23 серпня Financial Times із посиланням на джерела в Москві та західних урядах повідомили про ініціативу уряду РФ, яку назвали "обмін активами". Видання зазначає, що подробиць поки немає, але сама ініціатива досить характерна.

Вона передбачає, що західні компанії можуть вивести свої інвестиції та оборотні кошти з РФ шляхом викупу російських активів за кордоном.

При цьому під активами маються на увазі не стільки промислові підприємства чи нерухомість, а цінні папери, які належать РФ і російським компаніям і заморожені за кордоном.

Для багатьох компаній ЄС і США можливість повернути свої активи з Росії в умовах економічної рецесії може звучати привабливо.

А в світлі майбутніх виборчих кампаній в ЄС, США і Британії у 2024 році та Канаді і Німеччині у 2025 році бізнес може чинити певний тиск на політиків, щоб домогтися таких компромісів принаймні в частині приватних російських активів.

Щоб запобігти цьому, українському уряду варто вжити кількох політичних і дипломатичних кроків.

У першу чергу, необхідно провести аудит заморожених російських активів та створення їхнього реєстру. Це могла б бути перша задача для Компенсаційного фонду, який має стати одним з елементів майбутнього міжнародного компенсаційного механізму. Цей крок дасть змогу отримати реальні оцінки заморожених активів РФ, а також запобігатиме "втраті" окремих активів через ці та інші схеми.

По-друге, необхідно включити питання компенсації збитків міжнародного бізнесу, який постраждав від дій РФ, до порядку денного роботи з відшкодування збитків від агресії.

Очевидно, їхні збитки не можуть бути у першій черзі на компенсацію – Україна та українці мають безумовне право на пріоритетність. Проте це запропонує більш-менш зрозумілу, хай і далеку перспективу для міжнародного бізнесу і забезпечить певний рівень його підтримки на шляху до відшкодування збитків та конфіскації активів РФ.

І третє: через півтора року після початку російської агресії процес розробки політики щодо відшкодування Україні залишається максимально закритим – навіть коло його публічних коментаторів з боку України є мінімальним і про більшість рішень і кроків ми дізнаємося постфактум.

Зараз така закритість може загрожувати втратою ініціативи з боку України.

Докладніше – у матеріалі Івана Городиського та Софії Косаревич Компроміс від Путіна: чим небезпечна ініціатива РФ щодо обміну із Заходом замороженими активами.