16 січня у серці Лондона, в Ланкастер-Хаусі, міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс виголосив без перебільшення історичну промову. 

Скорочена версія його виступу – у статті "Ера миру закінчилася. Ми перейшли до передвоєнного світу". Історична промова міністра оборони Британії. А тепер головне, про що він говорив. 

Фактично (у період розслабленості Європи) наші противники мобілізувалися. Войовнича автократична держава – Росія – знову увійшла в гру. І за вісім років по тому, як Путіну зійшла з рук незаконна анексія Криму у 2014 році, він розпочав своє жорстоке вторгнення в Україну. 

А зараз, коли Росія продовжує свою незаконну кампанію в Україні, Китай оцінює, чи не втрачає Захід терпіння. 

До того ж до Росії та Китаю приєдналися нові держави – ядерні та ті, що скоро стануть ядерними. 

Північна Корея має намір збільшити свій ядерний арсенал. А ще є Іран, який вже досяг збагачення урану до 83,7% – тобто до рівня, якому немає цивільного застосування. 

Те, що відбувається зараз, має важливу відмінність від часів холодної війни. 

Тоді було відчуття, що, попри все, ми маємо справу з раціональними гравцями світової арени. А ці нові ядерні сили набагато нестабільніші та більш ірраціональні. 

Чи можемо ми покладатися на те, що стратегія "впевненості у взаємознищенні", яка зупиняла війни в минулому, зможе у майбутньому зупинити удар армії Північної Кореї чи Корпусу вартових ісламської революції? 

Боюся, що не можемо.

(Прим. ЄП: йдеться про підхід взаємного стримування СРСР та США: кожна з цих ядерних держав знала, що у разі ядерного удару по її противнику той автоматично завдасть нищівного удару у відповідь).

Ще одна нова тривожна обставина: наші противники тепер більше пов'язані між собою. Ми бачили, як іранські проксі створюють хаос від Ізраїлю до Червоного моря. Росія та Китай оголосили "партнерство без обмежень" і регулярно проводять спільні навчання. А Путін у бомбардуванні України покладається на іранські дрони та північнокорейські балістичні ракети. 

Їхня дружба зробила світ небезпечнішим. І це – ті зміни, що сталися за останні роки.

Дехто каже, що ці загрози не є екзистенційними для Великої Британії.

Але у наші часи все, що відбувається деінде, швидко переноситься й сюди.

Протягом останнього десятиліття уряд зробив великі кроки, щоб розвернути оборонну машину (яка працювала за правилами, встановленими після завершення холодної війни). 

І тепер, коли світ потребує нашої відповіді, ми вже готові до цього.

Ми надаємо Україні нашу непохитну підтримку та мобілізуємо інші країни до цієї допомоги. Це включає також найбільший пакет допомоги ЗСУ, про який Британія оголосила минулого тижня.

Зараз настав час також для всіх союзних та демократичних країн світу зробити те саме: забезпечити зростання своїх витрат на оборону.

Адже ера "дивідендів від миру" закінчилася.

За п'ять років ми можемо стати свідками численних війн за участю Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї.

Спитайте себе, коли дивитеся на конфлікти по всьому світу: чи схоже, що їхня кількість зменшиться? Боюся, ми всі знаємо відповідь: ні, вона напевно зростатиме.

Отже, 2024 рік повинен стати для нас переламною точкою. 

Для України це буде рік, коли може вирішитися доля її нації.

Почалася нова ера, і ми повинні бути готові стримувати наших ворогів, бути на чолі наших альянсів та захищати нашу націю.

Але стримувати – недостатньо. Ми повинні перехопити ініціативу, стаючи на захист наших цінностей по всьому світу.

І Україна – це тест нашої спроможності зробити це.

Та радимо прочитати майже повну версію промови – у матеріалі "Ера миру закінчилася. Ми перейшли до передвоєнного світу". Історична промова міністра оборони Британії.