Фон дер Ляєн повідомила, що багато держав ЄС вагаються щодо "репараційної позики" Україні

Надання "репараційної позики" Україні на базі заморожених активів Росії є чутливим питанням, яке викликає вагання в багатьох країн-членів ЄС.

Про це, як передає "Європейська правда", заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн перед початком неформального саміту Європейської ради 1 жовтня у Копенгагені.

Деякі держави-члени ЄС невпевнені щодо доцільності наданні Україні "репараційної позики", кажуть у Єврокомісії.

"Маємо посилити тиск на Росію. Саме тому я запропонувала "репараційні позики" для України на основі заморожених російських активів", – повідомила фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що "це – дуже чутливе питання". 

"Багато країн, м’яко кажучи, дуже вагаються, чи це справді хороша ідея", – розповіла президентка Єврокомісії.

"Ми не конфіскуємо активи, але використовуємо грошові залишки для кредиту Україні. Україна має повернути цей кредит, якщо Росія виплатить репарації, адже винуватець має бути притягнутий до відповідальності", – пояснила Урсула фон дер Ляєн. 

Як повідомляла "Європейська правда", головуюча у ЄС Данія підтримує ідею Європейської комісії щодо надання Україні "репараційної позики", використовуючи для цього заморожені у Євросоюзі активи Росії.

Також Швеція й Фінляндія у спільній заяві 1 жовтня закликали використати заморожені активи РФ для допомоги Україні у 2026-2027 роках.

Раніше стало відомо, що Європейська комісія запропонувала державам-членам ЄС використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту для України обсягом 140 млрд євро.

Своєю чергою, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні 140 млрд євро з заморожених активів, які зберігаються в депозитарії Euroclear, що базується в Бельгії – щоб Україна використовувала ці гроші для покриття своїх військових потреб протягом наступних 2-3 років.