У Словаччині слабка боротьба з корупцією спричинила конфлікт між генпрокурором і прем’єром
Недостатня боротьба Словаччини з корупцією спричинила відкритий конфлікт між прем'єр-міністром Робертом Фіцо та генеральним прокурором Марошем Жилінкою, якого колись вважали надійним союзником керівної коаліції.
[SOURCE]Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Euractiv.
В останньому витку конфлікту Жилінка в понеділок звернувся до Конституційного суду Словаччини з проханням скасувати урядовий закон про розпуск бюро захисту інформаторів, аргументуючи це тим, що він порушує конституцію – крок, який вже спричинив запуск Європейською комісією процедури щодо порушення.
Зміна позиції Жилінки щодо Фіцо почалася в 2025 році, хоча причини цього залишаються спірними.
Словацький журналіст-розслідувач Марек Вагович у нещодавно опублікованій книзі написав, що це може бути спробою "врятувати свою репутацію" наприкінці терміну повноважень або розчаруванням після того, як пропозиція про довічну пенсію для генерального прокурора була відхилена через політичний спротив.
Жилінка був обраний генеральним прокурором у 2020 році. Тоді його кандидатуру підтримали як чинний на той час антикорупційний уряд, так і опозиція на чолі з Фіцо. Проте згодом Жилінка неодноразово ставав об’єктом критики. Причиною стало часте використання ним положення Кримінально-процесуального кодексу, яке дозволяє генпрокурору скасовувати розслідування через нібито юридичні помилки. Зокрема, він застосовував це право у політично чутливих справах проти високопосадовців, включно із самим Фіцо.
Суперечка спалахнула минулої середи після неоголошеної зустрічі між Фіцо і Жилінкою, який заявив, що прем'єр-міністр закликав його переглянути свою оцінку для звіту Європейської комісії про верховенство права – прохання, яке він відхилив.
Кілька годин по тому Жилінка провів пресконференцію, на якій назвав боротьбу Словаччини з корупцією "катастрофічною", звинувативши в цьому поправки до Кримінального кодексу та рішення уряду, прийняті за останні два з половиною роки.
Він заявив, що у 2025 році кількість судових переслідувань знизилася на 70% порівняно з попереднім роком, а кількість обвинувальних висновків – на 67%. Порівняно з 2023 роком, кількість судових переслідувань знизилася на 56%, а кількість обвинувальних висновків – на 40%. Жилінка додав, що у 2025 році не було виявлено жодного випадку корупції на високому рівні, відкинувши твердження про те, що корупція просто зменшилася.
Коаліція відреагувала на це, піддавши сумніву авторитет Жилінки, а високопосадовці висміяли його покладання на статистику та поставили під сумнів результати його роботи. У коаліції висунули ідею призначити нового генпрокурора достроково. Такий крок є нетиповим, адже за графіком це повноваження наступного скликання парламенту, який сформується за результатами виборів восени 2027 року
Пізніше Фіцо виключив можливість дострокової заміни, але заявив, що Жилінка "абсолютно втратив" його довіру.
З моменту повернення до влади в 2023 році на четвертий термін партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний поліцейський підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.
У листопаді Європейська комісія вирішила розпочати процедуру порушення щодо Словаччини у зв'язку з затвердженням нею неоднозначних поправок до Конституції.
Свої застереження щодо таких змін раніше висловила Венеційська комісія Ради Європи.