Президент Латвії: ЄС має підтримати країни, які постраждали від вторгнень дронів

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс вважає, що ЄС слід розглянути можливість надання додаткової фінансової підтримки прикордонним регіонам, які постраждали від вторгнень дронів у зв’язку з війною Росії в Україні.

Як повідомляє "Європейська правда", про це латвійський президент заявив в інтерв’ю Euractiv.

Рінкевичс зазначив, що повітряні тривоги у східній Латвії протягом останніх тижнів, включаючи переривання шкільних іспитів та скасування заходів у готельно-ресторанному секторі, продемонстрували, як оборонна та цивільна стійкість стають взаємопов’язаними.

"Це впливає на місцеву економіку, це впливає на місцеве населення. Люди насправді налякані, і на те є дуже вагомі причини", – сказав він.

Рінкевичс розповів, що він разом з лідерами інших країн Балтії порушили це питання перед головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн під час зустрічі у Вільнюсі у вівторок і зараз очікують на "конкретні пропозиції".

"Це стосується не лише оборони. Це також стосується дещо ширших питань, які взаємопов’язані, і де ми також обговорювали можливу участь ЄС та фінансування", – вказав президент Латвії.

Рінкевичс зазначив, що геополітичні реалії, з якими стикаються східні держави, означають, що оборона та безпека повинні відігравати значно більшу роль у наступному бюджеті ЄС, ніж під час попередніх переговорів у 2013 та 2020 роках.

"Ми всі визнали, що до оборони та безпеки, а також до східних регіонів, потрібно ставитися набагато серйозніше", – сказав він.

Він також додав, що Східній Європі слід надати пріоритет у зусиллях щодо покращення систем спостереження, радіолокаційного покриття та протидії дронам, з огляду на те, що цей регіон наражається на інциденти, пов’язані з війною в Україні.

За словами латвійського президента, Латвія, Литва та Естонія поділяють занепокоєння щодо прогалин у можливостях спостереження та протидії дронам, незважаючи на чинну місію НАТО з патрулювання повітряного простору в регіоні. Він додав, що швидкість технологічних змін змушує як НАТО, так і національні уряди постійно адаптуватися.

"Те, що рік тому було ефективним способом боротьби з дронами, сьогодні вже не є таким", – сказав він, стверджуючи, що цілі щодо потенціалу, оперативне планування та системи закупівель мають стати "більш гнучкими".

Як повідомлялось, на тлі інцидентів з потраплянням дронів у повітряний простір ЄС країни Балтії звернулися до України за досвідом у сфері будівництва бомбосховищ.

На тлі інцидентів з дронами президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс у вівторок прибули до Литви на зустріч із прем'єр-міністеркою Інгою Ругінене та іншими лідерами країн Балтії.

Читайте також: Друзів України лякають дрони: як удари по балтійських портах РФ створюють проблеми для Києва.