Друзів України лякають дрони: як удари по балтійських портах РФ створюють проблеми для Києва
3 травня в Єревані зустрілися президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.
"Фінляндія підтримує Україну і розуміє її необхідність захищатися. Проте неприпустимо, щоб фінський повітряний простір порушувався і щоб туди залітали дрони", – заявив під час зустрічі очільник фінського уряду.
Бо того ж дня вранці у Фінляндії впали два українські дрони. І це трапилося вже не вперше.
У Росії поряд з фінським кордоном розташована важлива нафтова інфраструктура, по якій Україна завдає регулярних ударів. Особливо з березня 2026 року.
Кадри палаючих портів російського Приморська (до радянської окупації – фінське містечко Койвісто) та Усть-Луги викликали неабиякий шок у росіян та зрозуміле емоційне піднесення в українців, та й у всіх небайдужих до того, що Росія користується спричиненим війною на Близькому Сході зростанням цін на нафту.
Проте ці успішні далекобійні удари мають й інший бік медалі: часом українські ударні дрони залітають до країн Балтії та у Фінляндію.
На щастя, поки що значного лиха вони не накоїли. Однак такі інциденти стаються регулярно і є неминучими.
Але тепер сталася подія, що була здатна змінити усе.
Уранці 7 травня у Латвії неопізнаний дрон влучив у резервуар нафтобази. Ця ємність, на щастя, виявилася порожньою, тож пожежу вдалося швидко загасити. Але розуміння того, наскільки серйозними можуть бути наслідки навіть випадкових влучань, стало різкішим.
Хоча – і на цьому треба наголосити – досі не встановлено, хто запустив конкретно цей дрон та чи не було це "операцією під чужим прапором". Тобто – свідомою атакою росіян, проведеною так, щоби звинуватити Україну.
Хай там як, це ставить відносини України з дружніми нам країнами перед непростим викликом. Адже безпека власних громадян – беззаперечний пріоритет для будь-якого уряду демократичної країни.
Найбільше інцидентів сталося в березні
Попри те, що неспрямовані дронові "атаки" на країни Балтії та Фінляндію стали топтемою за останні дні, насправді найбільша концентрація цих інцидентів мала місце понад місяць тому.
Тоді вперше зафіксували масові випадки перетину українськими дронами кордонів Фінляндії та балтійських країн. Ось деякі приклади.
Вночі 23 березня український БпЛА впав на скуте кригою озеро у Варенському районі Литви біля кордону з Білоруссю.
Приблизно в ті ж години дрон врізався у димову трубу електростанції в естонському Аувере, не завдавши суттєвої шкоди. А вранці ще один залетів з повітряного простору РФ у Латвію та вибухнув у Краславському районі.
28–29 березня перші українські безпілотники знайшли на території Фінляндії – поблизу міста Коувола за десятки кілометрів від кордону з Росією. Слідом за ними ще два – на кризі озера у муніципалітеті Паріккала біля кордону з РФ та в Ітті поблизу Коуволи.
А вночі 31 березня до десятка безпілотників залетіли у повітряний простір Естонії.
Загалом саме в останні дні березня таких інцидентів було найбільше, адже тоді українські Сили оборони завдавали інтенсивних ударів по Усть-Лузі та Приморську.
Але вони не припинилися і потім.
Під час нової української атаки на Приморськ у перші травневі вихідні на територію Фінляндії залетіли два згадані на початку БпЛА.
Хоч як би дивно це не звучало, але такі інциденти не є несподіваними.
Найкоротший маршрут від території України до ключових портів РФ біля Петербурга пролягає повз східні кордони Латвії та Естонії, а самі цілі атак розташовані зовсім поруч з кордонами Естонії та Фінляндії.
Настільки близько, що часом з цих країн було видно дим від пожеж на російських об’єктах.
А одним з інструментів боротьби з безпілотниками, які запустив військовий противник, є методи радіоелектронної боротьби (РЕБ), яка викривлює або глушить позиціонування GPS та інші канали зв’язку БпЛА.
Під впливом російської РЕБ дезорієнтовані українські дрони перестають "розуміти", де вони перебувають, і далі летять помилковим курсом та через це можуть перетнути кордони держав-союзниць України. Хоча не мали б цього робити.
Саме такі пояснення надає Київ для дружніх держав.
Але є також небезпека, що зараз, коли кількість таких перетинів зросла, ворог може маскуватися під українські дрони, свідомо атакуючи проукраїнські держави-члени ЄС та НАТО.
Удар по Латвії. Та по Україні?
Ранок 7 травня почався у Латвії з повітряної тривоги у кількох районах через невідомі безпілотники у небі. Один з них спричинив вибух.
Згодом оголосили, що сталося безпрецедентне: апарат вибухнув на території нафтосховища й пошкодив чотири резервуари – на щастя, порожні. На одному з резервуарів горіло облицювання, пожежу досить швидко загасили. Місце падіння другого дрона ще шукають.
"На жаль, це прямі наслідки агресії Росії проти України", – прокоментував президент країни Едгарс Рінкевичс.
А до МЗС знову викликали тимчасового повіреного у справах Росії для вручення ноти протесту, аби підкреслити, кого вважають реальним винуватцем проблеми.
Військові пояснили, що дрони вирішили не збивати – зокрема, ситуація не дозволяла гарантувати, що при цьому не постраждають люди чи інфраструктура. А от частина опозиційних політсил вирішили, що реакція сил оборони неправильна та недостатня, і вже закликають до відставки міністра оборони.
Хай там як, ситуація була дійсно кризова.
Уряд зібрався на термінове засідання.
Треба зауважити: публічних зауважень на адресу України від урядовців не звучить. Йдеться скоріше про питання щодо готовності країни до таких атак.
Адже влучання у нафтобазу нагадало, що наслідки – у разі, якби вибух пошкодив заповнений резервуар, – могли бути значно серйознішими. А до військового відомства має претензії також прем'єрка Евіка Сіліня. Вона зауважила, що мешканцям міста, де влучив дрон, розіслали оповіщення про загрозу вже після того, як інцидент стався, і припустила, що затримка була з боку латвійських військових.
При цьому усі латвійські урядовці окремо підкреслювали, що йдеться про "дрони невідомого походження".
Дійсно, наразі не підтверджено, чи були це саме українські апарати – хоча на тлі попередніх інцидентів це дуже ймовірно. До того ж є відео одного з цих дронів, відзняте над Латвією. Воно свідчить, що це безпілотник літакового типу, зовнішній вигляд якого характерний для українських далекобійних дронів, а не апаратів типу "Шахед", які ЗС РФ використовують у масових далекобійних атаках по Україні.
Хоча так само не можна виключати, що Росія рано чи пізно використає їх для своєї гібридної операції – виготовити візуально схожі копії або навіть використати перехоплені українські дрони та цілеспрямовано запускати їх у балтійські держави не так і складно.
Втім, поки ці версії ніхто офіційно не озвучував.
Але загострення реально існуючої проблеми, безперечно, було б дуже вигідним Росії – для внутрішньої дестабілізації у сусідів, і звісно ж, для псування відносин з Україною.
Як змінюється позиція друзів України
Уряди країн Балтії та Фінляндії опинилися перед непростою дилемою.
З одного боку, ці країни найгостріше відчувають російську загрозу. Відповідно, надзвичайно зацікавлені в успіху України та максимальному послабленні російської воєнної машини.
З боку іншого, заблукалі українські дрони можуть однаково вибухати що у ворожій Росії, що у дружніх Литві чи Латвії.
На щастя, досі минало без постраждалих. Але кожен приліт дронів створює ризики для життя людей та їхнього майна союзних нам країнах.
У перших офіційних заявах у березні союзники підкреслювали, що не звинувачують Україну і розуміють: повністю уникнути таких ризиків неможливо.
Наприклад, після порушення кількома дронами кордону Фінляндії в кінці березня позиція Гельсінкі була набагато стриманішою, ніж у травні.
Президенти Александр Стубб і Володимир Зеленський мали тоді телефонну розмову. Очільник України після неї зазначив, що вони "однаково бачать ситуацію".
Стубб тоді утримався від різких заяв, а міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен запевнила, що у Гельсінкі не вимагали від Києва призупинити або зменшити атаки на російські цілі неподалік фінських кордонів.
"Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії", – заявила вона тоді.
Подібним чином реагували й інші лідери країн регіону.
"Потрібно визнати, що і українські, і російські дрони можуть відхилятися з курсу на основну ціль та створювати загрози для сусідніх країн… Ніхто не може гарантувати, що такого не повториться у майбутньому – ні ми, ні Польща, ні інші держави", – заявляв литовський президент Гітанас Науседа 24 березня. "На жаль, ми не можемо виключити повторення таких інцидентів і в майбутньому", – зазначив 25 березня президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
Але Росія одразу спробувала використати ситуацію, запустивши кампанію з дезінформації.
Найгучніше росіяни просували твердження, що балтійці й фіни нібито дозволили Україні використовувати для ударів по РФ свою територію.
Йдеться не лише про анонімні акаунти у соцмережах – звинувачення пролунали на рівні секретаря Радбезу Сергєя Шойгу, речниці МЗС та міністра закордонних справ РФ Сергєя Лаврова.
В усіх чотирьох столицях категорично заперечили російські звинувачення, а Латвія викликала тимчасового повіреного у справах посольства РФ для висловлення протесту.
Це різко контрастує з тими заявами, які лунають від столиць тепер, у травні.
Ми вже цитували фінського прем’єра, який заявив, що вважає "неприпустимим, щоб фінський повітряний простір порушували (українські дрони)".
"Використання нашого повітряного простору для таких операцій категорично заборонено... Ми дуже чітко дали зрозуміти українській державі, що навіть ці дрони, які заблукали через недбалість, є неприпустимим явищем. Вони повинні планувати свої операції так, щоб мінімізувати ризик відхилень через російське втручання, щоб подібне не могло статися", – доповнив його позицію міністр оборони Антті Хяккянен.
Так, право України захищатися ніхто не заперечує.
Але суспільство навіть у сусідніх з Росією державах хоче збереження "відчуття миру" і тисне на своїх політиків, коригуючи їхню риторику щодо "заблукалих дронів"
Що може зробити Україна
Партнери дають зрозуміти, що від України очікують тісної співпраці для принаймні зменшення загрози від ненавмисних візитів українських дронів.
"Ми говорили про те, як нам слід співпрацювати, щоб такі інциденти, спричинені Росією, не траплялися або були зведені до мінімуму. Ми всі чудово розуміємо, що Україна захищає себе, що зазнає нападу з боку Росії і що таких інцидентів не відбувалося б, якби Путін припинив війну сьогодні", – підкреслював глава Міноборони Литви Робертас Каунас ще 26 березня після зустрічі зі своїм українським візаві Михайлом Федоровим.
За кілька днів по тому про потребу отримувати від України належну інформацію про "загублені" чи збиті безпілотники заявив його заступник Томас Годляускас.
В Естонії заявляли, що рекомендували Україні змінити "коридори" для атак по Росії – щоб БпЛА з меншою ймовірністю могли потрапити в естонський повітряний простір.
Поза сумнівом, основна комунікація України з партнерами щодо небезпечних для них візитів українських дронів триває неофіційно.
Публічно ж Київ вибачається та підкреслює ненавмисний характер інцидентів.
"Україна не спрямовувала і не могла би спрямувати дрони в бік країн Балтії… Ми щиро перепрошуємо наших друзів за ці події", – коментував окремі березневі випадки речник МЗС Георгій Тихий. Він згадав також тоді про вибачення і перед Фінляндією та що Київ "перебуває у комунікації" з Гельсінкі.
Також український уряд звинувачує Росію у свідомому відхиленні курсу українських безпілотників у бік сусідніх країн. Про це, зокрема, заявляв ще у березні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з посиланням на інформацію від розвідки. "Я вдячний усім нашим партнерам, балтійцям, а також фінам, які разом із нами чітко заявляють: "Причина цих інцидентів – у Росії". Саме російська війна створила всі ці загрози і саме Росію потрібно примусити до миру", – підкреслив тоді міністр.
Наразі важко сказати, наскільки достатньою та переконливою є для партнерів комунікація та співпраця з боку України.
Згадана різка реакція Фінляндії на недавній випадок може свідчити про те, що справи далеко не ідеальні.
Але доки для України лишається потреба продовжувати "кінетичні санкції", ризик нових інцидентів зберігається. А відповідно, й необхідність шукати рішення спільно із союзниками.
І надзвичайно важливо відстежити, чи Росія не почне (або чи не почала вже) проводити "операції під чужим прапором", завдавати навмисних ударів по державах НАТО, маскуючи їх під нібито запущені Україною "заблукалі дрони".
Авторка: Марія Ємець,
журналістка "Європейської правди"