ЗМІ: країни Балтії звернулись до України за досвідом щодо будівництва бомбосховищ

На тлі інцидентів з потраплянням дронів у повітряний простір ЄС країни Балтії звернулися до України за досвідом у сфері будівництва бомбосховищ.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться у матеріалі Politico.

За словами Ігоря Федірка, керівника однієї з провідних груп оборонної промисловості України, протягом останніх тижнів балтійські компанії зверталися до українських виробників оборонної продукції та експертів з цивільного захисту, щоб обговорити будівництво бомбосховищ.

"Так, це правда", – сказав Федірко, генеральний директор та виконавчий директор Української ради оборонної промисловості, в інтерв’ю виданню на полях форуму GLOBSEC, що відбувся 21–23 травня в Празі.

"Це не великі країни. Вони намагаються знайти найкращі рішення проти російської агресії, якщо вона відбудеться. Щоб зберегти своїх людей живими та неушкодженими", – зазначив він.

Розмови про бомбосховища свідчать про зростаючу тривогу на східному фланзі НАТО щодо масштабів та інтенсивності російської кампанії з використанням дронів проти України – а також про побоювання, що навіть обмежене вторгнення або атака з перекиданням сил може перевантажити оборонні сили на початкових етапах конфлікту.

На тлі підвищеної бойової готовності президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс у вівторок прибули до Литви на зустріч із прем'єр-міністеркою Інгою Ругінене та іншими лідерами країн Балтії.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що його країна вже давно готова до російських атак і має достатній досвід для захисту свого населення.

Речник МЗС Литви заявив, що у них немає інформації про обговорення бомбосховищ, але "досвід, набутий в Україні, є надзвичайно цінним для посилення готовності Литви" і допоміг передати "практичні знання та покращити наші компетенції для зміцнення систем цивільного захисту та стійкості".

Речник додав, що Литва допомагає будувати бомбосховища в Україні в рамках програми ЄС.

"Ми знаємо, що вони (країни Балтії – ред.) мають механізми евакуації, тож вони добре підготовлені. Але вони також знають, що ці перші години агресії будуть справді небезпечними", – сказав Федірко.

Юрій Риженков, генеральний директор великого українського виробника сталі "Метінвест", сказав, що його компанія провела попередні переговори з урядами країн Балтії щодо будівництва укриттів для захисту від потенційних атак дронів.

Нещодавнє збільшення кількості вторгнень дронів у країни Балтії – включаючи українські дрони, відхилені від курсу, як вважається, внаслідок російського втручання – посилило інтерес до українського досвіду.

"Будівництво бомбосховища під силу кожному, але цінність полягає у тактичних знаннях", – зазначив Риженков.

Балтійські посадовці побоюються, що невеликі території їхніх країн та сконцентроване міське населення не залишать майже жодного запасу міцності у разі масштабного нападу.

Зростаюча тривога навіть вплинула на ринки нерухомості в країнах Балтії. У Вільнюсі після російського вторгнення в Україну у 2022 році в списках нерухомості з’явилися підвальні приміщення та укріплені підземні простори, які рекламуються як потенційні укриття на випадок обстрілу або атак дронів.

Нагадаємо, вранці 20 травня у кількох східних районах Литви та Вільнюсі оголосили повітряну тривогу через ймовірне потрапляння безпілотника у литовське небо, що серйозно порушило звичний ритм життя багатьох тисяч людей. В укриття спустили у тому числі найвище керівництво країни. 

Безпілотник, який фіксувався на радарах і потім зник, поки не знайшли. Припускають, що він міг як впасти непоміченим десь на території Литви, так і вилетіти з повітряного простору країни. 

Пізніше міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Росія навмисно направляє українські безпілотники у повітряний простір країн НАТО, намагаючись послабити підтримку України.

Читайте також: Друзів України лякають дрони: як удари по балтійських портах РФ створюють проблеми для Києва.