Що не так із правосуддям в Україні і оцінками його Єврокомісією

У звіті ЄС про розширення Брюссель діагностував низку проблем української судової системи.

Зокрема, потребу збереження участі міжнародних експертів у відборах членів низки судових органів. Також є зауваження щодо реформування системи правничої освіти.

Водночас щодо деяких питань Єврокомісія могла би бути більше вимогливою – це стосується Конституційного та Верховного судів, адвокатури, декларацій доброчесності суддів. Адже у будь-якому разі згодом недостатній прогрес у цьому стане перешкодою у подальшому русі України до ЄС.

Про темпи судової реформи, де і чому Євросоюз має бути більш вимогливим до України, читайте в статті Михайла Жернакова та Анастасії Кокалко з Фундації DEJURE Краще, ніж заслуговуємо: як ЄС оцінив правосуддя в Україні та чому його обережність небезпечна. Далі – стислий її виклад. 

Порівняно з минулорічним звітом, оцінку темпів судової реформи знизили з "певного прогресу" до "обмеженого прогресу". 

Європейська комісія наголошує, що десять пріоритетних реформ із "плану Качки–Кос" "залишаються здебільшого невиконаними", а уповільнення процесу ухвалення законодавчих рішень викликає занепокоєння. Там, де вдалося досягти прогресу, як-от у боротьбі з корупцією, це сталося в першу чергу завдяки тому, що антикорупційні інституції продовжували працювати, спираючись на підтримку "надзвичайно активного громадянського суспільства".  

Ці оцінки є визнанням того, як багато інституції та суспільство зробили за час повномасштабного вторгнення, але як мало досягли цього року українські політики.

Порядок денний – простий і зрозумілий. До кінця 2026 року Верховна Рада має повернути міжнародних експертів із правом вирішального голосу до комісій з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, розширити міжнародний мандат Етичної ради та призначити суддів Конституційного суду зі списку кандидатів, які вже пройшли перевірку. У першій половині 2027 року має відбутися реформа конкурсу на посади у Верховному суді, також потрібно позбутися лазівки з достроковим виходом на пенсію, що дозволяє уникнути дисциплінарної відповідальності. 

Брюссель поставив точний діагноз, а лікування є завданням Києва.

Позитивна новина у тому, що Брюссель дійсно зацікавлений у швидкому русі України. 

Але вікно можливостей не буде відкритим вічно. До того ж нереформованість вже грає на руку недоброзичливцям України.

Наприклад, наступної весни у Франції відбудуться президентські вибори, і в опитуваннях лідирує кандидатка від "Національного обʼєднання". Марін Ле Пен виступає проти членства України в ЄС, а депутати Європарламенту від її партії наводять аргументи про корупцію для гальмування процесу. У Німеччині партія "Альтернатива для Німеччини" у вересні набрала 43,8% голосів на земельних виборах у Саксонії-Ангальт і наразі лідирує в загальнонаціональних опитуваннях та однозначно претендуватиме на отримання ширшої влади в майбутньому. Німецькі ультраправі також широко використовують нереформованість України для заперечення її європейського шляху.

Тож противникам євроінтеграції України навіть не потрібно вигадувати аргументи. Їх надає кожна провалена реформа чи корупційний скандал – а російська пропаганда обов’язково їх підсилить.

Більше – в матеріалі Михайла Жернакова та Анастасії Кокалко з Фундації DEJURE Краще, ніж заслуговуємо: як ЄС оцінив правосуддя в Україні та чому його обережність небезпечна.