Трамп выводит войска из Европы? Как и почему США сокращают присутствие у границ Украины
Минулого тижня сталося те, чого від самого початку другого терміну Дональда Трампа багато хто з острахом чекав – США перейшли від слів до дій і оголосили про виведення частини військових зі Східної Європи. А саме – з Румунії.
Більш того, наразі незрозуміло, чи не стане це рішення лише першим серед низки подібних. Адже в ЗМІ вже з'явилася інформація про плани Пентагону скоротити свій контингент і в інших країнах регіону: у Болгарії, Словаччині та Угорщині. Проте офіційне підтвердження отримала лише інформація про вивід з Румунії.
І хоча в Сполучених Штатах і Румунії поспішили запевнити, що йдеться не про виведення, а про призупинення ротації бригади, переважна більшість по обидва боки Атлантики сприйняла це як фактичний старт обіцяного "відходу з Європи".
Рішення не стало несподіванкою, але все ж підняло хвилю занепокоєння.
"Можна з упевненістю сказати, що більшість американців не помітять, якщо США виведуть армійську бригаду з Румунії, але готові побитися об заклад – це помітить Владімір Путін", – стверджується у редакційній статті The Wall Street Journal.
І ця думка добре відображає характер стурбованості.
Американська присутність на мінімумі
Глава Пентагону Піт Гегсет ще у лютому заявив європейським колегам, що США хочуть зосередити більше уваги на протидії Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. А тому не треба вважати, що американська військова присутність в Європі триватиме вічно.
Та все ж присутність військ США у Європі вже давно стала самоочевидною річчю, доречність якої не ставили під сумнів. Навпаки – для країн НАТО вона несла лише переваги у вигляді оперативної сумісності, орієнтації на місцях, зручнішої логістики, ефективності навчань тощо.
Тому ініціатива Гегсета зустріла несприйняття – в тому числі серед самих військових.
Генерал Крістофер Каволі, який на той час очолював Європейське командування Збройних сил США, 8 квітня виступив у комітеті з питань збройних сил Палати представників Конгресу, заявивши, що країна повинна зберегти свою нинішню присутність в Європі.
У зв'язку з цим Каволі сказав, що американські військові наразі мають близько 80 тисяч військовослужбовців в Європі, в порівнянні з трохи більше ніж 100 тисячами після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, і що він рекомендує не скорочувати чисельність військ.
Він підкреслював, що наявна в Європі кількість американських військ і так є історичним мінімумом.
І справді, в 1950-х, 60-х і 70-х роках, тобто у розпал холодної війни, середня кількість американських військ, розгорнутих в Європі, коливалася від 290 тисяч до трохи менше за 350 тисяч – згідно з даними, зібраними Інститутом Гувера, консервативним аналітичним центром.
При цьому США нерішуче розширювали свою присутність в країнах, які вступили до НАТО після 1999 року (рік розширення, коли до Альянсу приєдналися Чехія, Угорщина і Польща). Вони не мали там постійних баз, доки не розмістили передовий командний пункт V корпусу в польській Познані в 2023 році.
Румунський прецедент
Для підтримки своєї ротаційної присутності з 1999 року Сполучені Штати почали інвестувати в ключові центри, в тому числі в авіабазу "Михаїл Когелнічану" в Румунії.
Цінність цієї важливої чорноморської бази важко перебільшити. Та все ж минулого тижня армія США підтвердила, що солдати одного з елітних з'єднань, бригадної бойової групи 101-ї повітряно-десантної дивізії, розгорнутої буквально за кілька кілометрів від кордону з Україною в 2022 році, повернуться в Кентуккі "без заміни".
Міністерство оборони Румунії назвало це рішення "наслідком нових пріоритетів президентської адміністрації". У країні залишиться близько 1000 військовослужбовців США. До цього оголошення кількість американських військових в Румунії оцінювалася приблизно в 1 700 осіб.
Міністр оборони Йонуц Моштяну заявив на поспішно організованій пресконференції, що Румунія і її союзники були "поінформовані" про коригування американських військ, розгорнутих на східному фланзі. Він також зазначив, що йдеться не про виведення, а про призупинення ротації бригади, яка має підрозділи в кількох країнах НАТО, в тому числі в Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині.
Втім, що буде з американськими військовослужбовцями в перерахованих країнах – наразі невідомо.
У заяві командування Сухопутних військ США в Європі та Африці сказано, що це частина "цілеспрямованого процесу міністра оборони Піта Гегсета, спрямованого на забезпечення збалансованості збройних сил США" і "не є виведенням американських військ з Європи або сигналом про зменшення прихильності до НАТО і статті 5; це радше позитивна ознака посилення європейських можливостей і відповідальності".
Посол США в НАТО Метью Вітакер у своєму пості в соціальній мережі заявив, що партнерство Америки з Румунією "залишається сильнішим, ніж будь-коли", і повторив повідомлення Пентагону про те, що це було зроблено у відповідь на збільшення потенціалу європейських сил.
В НАТО також намагалися зменшити занепокоєння: високопосадовець Альянсу у коментарях різним ЗМІ заявив, що "навіть з цим коригуванням сили США в Європі залишаються більшими, ніж вони були протягом багатьох років".
Заспокійливі заяви пролунали і в інших країнах НАТО на східному фланзі, де є ротація американських військ – зокрема, в Польщі та Естонії... А у Франції навіть заявили про готовність збільшити власну присутність у Румунії, щоб згладити ефект відходу американців.
Втім, попри всі спроби, заглушити стурбовані голоси все одно не вийшло.
"План США вивести частину військ зі східного флангу НАТО, в тому числі з Румунії, не є ані несподіванкою, ані катастрофою. І хоча цей план, можливо, і не змінить суттєво безпеку в Європі, він надсилає неправильний сигнал в неправильний час в неправильному місці", – можна прочитати у статті Оани Лунгеску, колишньої багаторічної речниці НАТО і представниці Румунії.
На її думку, рішення США виявилося невчасним, оскільки збіглося в часі зі спробами адміністрації Трампа натиснути на Путіна, щоб той припинив війну проти України. Крім того, наголошує Лунгеску, не з Румунії, яка має найдовший серед країн НАТО кордон з Україною, слід виводити війська...
Оголошення про скорочення військ викликало критику керівництва румунського уряду як з боку ультранаціоналістичної опозиції, так і з боку соціал-демократів, які входять до коаліції.
Румунській владі навіть пригадали торішній скасований перший тур президентських виборів, у якому переміг одіозний антизахідний кандидат – через це в адміністрації Трампа Бухарест критикували.
"Неправильний сигнал Путіну"
Але, здається, ще більше занепокоєння це рішення адміністрації Трампа викликало у самому Вашингтоні, причому як серед демократів, так і серед республіканців.
Тим паче, особливої гостроти моменту додав той факт, що члени Конгресу дізналися про все не від американської адміністрації.
Сенаторка Джин Шахін, демократка від штату Нью-Гемпшир, розповіла, що члени Конгресу вперше почули про це рішення від Румунії, а не від Пентагону.
Сенатор Тім Кейн, демократ від штату Вірджинія, сказав, що дізнався про цю зміну з преси і хоче отримати ясність щодо того, чи вписується вона в ширшу стратегію.
Інші представники Конгресу відзначили, що вони взагалі не були поінформовані – хіба що "чули чутки".
Але якщо лишити осторонь факт відсутності консультацій з Конгресом, рішення щодо виведення частини військ з Румунії зустріли критикою.
Примітно, що воно не знайшло розуміння навіть серед впливових республіканців. У спільній заяві, оприлюдненій комітетом з питань збройних сил Палати представників Конгресу США, голови цього комітету і відповідного органу Сенату – обидва республіканці – заявили, що вони рішуче виступають проти змін у розгортанні американського контингенту в Румунії, які, за їхніми словами, "виглядають нескоординованими і прямо суперечать стратегії президента".
Сенатор Роджер Вікер і конгресмен Майк Роджерс у своїй заяві також зазначили, що, на їхню думку, Пентагон може піти на подальші скорочення американського контингенту в Європі.
"Ми рішуче виступаємо проти рішення не зберігати ротаційну американську бригаду в Румунії і проти процесу перегляду Пентагоном своєї структури, який може призвести до подальшого скорочення американських військ у Східній Європі", – заявили законодавці, і ЗМІ назвали це рідкісним проявом незгоди з адміністрацією в лавах Республіканської партії.
"19 березня ми заявили, що не погодимося на значні зміни в нашій структурі ведення бойових дій, які будуть зроблені без ретельного міжвідомчого процесу, координації з командувачами бойових дій і Об'єднаним штабом, а також співпраці з Конгресом", – заявили Вікер і Роджерс.
Конгресмен Майк Тернер, також республіканець і голова делегації США в Парламентській асамблеї НАТО, заявив, що він "стурбований повідомленнями про скорочення американських сил в Румунії".
"Конгрес чітко дав зрозуміти, що американські сили в Європі повинні залишатися сильними і рішучими. Агресивні дії Росії проти країн східного флангу через навмисні вторгнення в повітряний простір підкреслюють амбіції Росії, які не обмежуються Україною", – сказав Тернер.
"В інтересах нашої національної безпеки – підтримувати наших союзників по НАТО, які справедливо нарощують інвестиції в свою обороноздатність", – додав він.
Вже згадана Джин Шахін, провідна членкиня Сенатського комітету з міжнародних відносин, у своїй заяві, опублікованій у четвер, назвала рішення про скорочення присутності США в регіоні "глибоко помилковим".
"Це рішення надсилає абсолютно неправильний сигнал Владіміру Путіну, який продовжує свою криваву кампанію в Україні і випробовує рішучість НАТО провокаціями проти інших прифронтових держав", – переконана вона.
Нові кандидати на скорочення
Після минулотижневого рішення обидва комітети Конгресу з питань збройних сил запросили у Пентагону брифінги про те, як було прийнято рішення, чи були проведені консультації з союзниками по НАТО і які подальші зміни розглядаються.
Проте наразі неясно, чи зможе Конгрес скасувати це рішення.
Так само незрозуміло, чи це єдина зміна у військовій присутності США в Європі, чи лише перший залп подальших виведень військ, які будуть передбачені в Глобальному огляді військової присутності.
Є ознаки того, що скорочення в Румунії може бути лише першим етапом, а подальші скорочення в Болгарії, Угорщині і Словаччині очікуються вже в середині грудня.
Але зрозуміло, що у Конгресі принаймні спробують заблокувати наступні скорочення.
Зокрема, румунські ЗМІ з посиланням на джерела повідомили про підготовку відповідного двопартійного законопроєкту, який фактично запобігатиме виведенню американських військ з Європи.
Водночас цей крок здатний створити потенційну конфронтацію між лідерами Конгресу та Білим домом щодо ключового питання зовнішньої політики.
Хай там як, від суперечностей між гілками влади у США і "відходу Америки з Європи" виграють лише супротивники західного світу.
Лишається сподіватися, що несприйняття виведення американських військ передусім у Вашингтоні зупинить Пентагон від подібних кроків у майбутньому, і ротація за деякий час відновиться.
Авторка: Іванна Костіна,
журналістка "Європейської правди"