Не только о Закарпатье. Детали "соглашения" с Венгрией, которое открывает путь Украины в ЕС
4 червня – особливий день для Угорщини. Цю дату знає кожен угорець, і вона не викликає добрі почуття. Цього дня понад 100 років тому Угорщина підписала Тріанонський договір, за яким погодилася із втратою двох третин своєї території. Але 4 червня 2026 року нова влада Угорщини спробувала додати цій даті позитиву.
Прем’єр Петер Мадяр оголосив про надзвичайно важливий день для угорців України – його уряд "досяг повної домовленості" з українською владою щодо їхніх прав. А напередодні Угорщина зняла вето з просування України до вступу в ЄС. В Брюсселі негайно запустили підготовку до відкриття першого кластера переговорів з Україною, які Будапешт блокував протягом останніх 17 місяців.
Київ теж не стримував позитивних емоцій.
"Тепер ми відкриваємо нову сторінку у відносинах – таку, що ґрунтується на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому", – заявив 4 червня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Чи є підстави для настільки оптимістичної оцінки?
Чи дійсно угорське вето зняте остаточно? Чи не з’явиться воно знову за деякий час?
На які поступки довелося піти Україні, щоби могли пролунати заяви про "нову сторінку"? Чи не перетнули ми власні червоні лінії? І що отримали натомість?
Про деталі домовленостей та про наступні кроки у відносинах з ЄС читайте у цьому матеріалі. А для тих, хто віддає перевагу візуальному контенту, ми записали також відеодискусію з того самого питання
Остання умова для переговорів з ЄС
Вже у понеділок 15 червня у Люксембурзі відбудеться історична подія: представники України та усіх 27 держав-членів ЄС проведуть так звану міжурядову конференцію, щоб відкрити перший кластер у переговорах про вступ України до ЄС.
Ця подія мала відбутися ще понад рік тому, навесні 2025-го.
Тоді цього не сталося через вето Орбана, який зробив конфлікт з Україною одним зі своїх передвиборчих козирі, та публічно зобов'язався будь-що блокувати рух Києва до членства в Євросоюзі. Весь минулий рік Україна та її друзі у ЄС шукали шляхи в обхід Орбана і навіть мали у цьому певний успіх, тож євроінтеграція не була заморожена.
Але без офіційного відкриття кластера всі ці дії були лише підготовкою до вступних переговорів.
Тепер все змінилося, і за 10 днів переговори розпочнуться офіційно. Міністри у справах ЄС усіх 27 європейських держав та український профільний віце-прем'єр Тарас Качка зберуться у Люксембурзі напередодні засідання Ради ЄС у загальних справах, щоби урочисто оголосити про відкриття першого кластеру.
Зрушити цей потяг, як відомо, вдалося лише після зміни прем'єра Угорщини. Але і зараз рішення Угорщини не є фінальним. Уряд Мадяра погодився на підготовку до відкриття першого кластера з Україною, але лишив за собою право відкликати "зелене світло".
Бо умова Угорщини для розблокування України залишається невиконаною.
ЇЇ Петер Мадяр оголосив у виступі, де повідомив про досягнуту з Києвом домовленість:
"Україна має привести свій план дій у відповідність до результатів угорсько-українських переговорів… Якщо це відбудеться, угорський уряд погодиться на те, щоб ЄС відкрив перший кластер переговорів про вступ України до ЄС".
До 12 червня уряд України має внести зміни у згаданий план дій, а Угорщина – прочитати його і підтвердити, що це – саме ті корективи, яких вона вимагала.
Київ запевнив, що виконає це зобов’язання вчасно.
Хоча й це – попри бравурні заяви з обох боків – буде лише початком шляху до врегулювання з Угорщиною.
Адже зміна плану дій є, звісно ж, не ціллю, а інструментом. А ціль – це виконання того, що зафіксують у цьому документі.
Вже є домовленість із між Києвом, Будапештом і Брюсселем про те, що посилання на цей план дій додадуть у список так званих "проміжних бенчмарків". Тобто критеріїв, за виконанням яких ЄС оцінюватиме, чи відповідає Україна вимогам членства за першим кластером.
"Європейська правда" у лютому публікувала проєкт цього списку, складений 26 державами ЄС – усіма, крім Угорщини. Тепер до нього внесуть "угорську" правку, після чого бенчмарки стануть офіційними і не підлягатимуть зміні. Тож рух України до членства залежатиме від їх виконання.
Що це за план і хто його придумав
"План дій", про який згадав Мадяр – це урядовий документ, схвалений ще у травні 2025 року (його офіційна назва – "План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України").
Тоді, у 2025-му, Україна пропонувала його як інструмент владнання суперечки з Угорщиною. Уряд Орбана, що обрав шлях політичного блокування України, не погодився вести переговори що плану. Але Київ – знаючи, що питання меншин все одно постане на шляху до вступу, у тому числі у діалозі з іншими сусідами – вирішив все одно схвалити цей документ, підготувавши його за консультаціями з нацменшинами.
Важлива деталь: Україна від початку позиціонувала цей план як такий, що стосується вступу до ЄС. Про нього є згадка у документах ЄС щодо розширення, і саме за його допомогою логічно узгоджувати дії України на шляху до вступу.
Новий уряд Угорщини із цим підходом погодився.
Кілька джерел "Європейської правди" підтвердили, що нинішній план (який є публічним документом) зазнає деяких змін, але не радикальних. Зокрема у ньому змінюються строки, адже чинний документ був ухвалений понад рік тому і передбачав купу змін до кінця 2025. Але без згоди Угорщини руху по цих пунктах не було – тож ці дати втратили актуальність. Будуть також точкові корективи за деякими пунктами (про них йдеться нижче), але загалом документ має лишитися приблизно таким, яким є зараз.
Щодо нових термінів, то Київ зобов'язується провести всі передбачені зміни у сфері освіти до кінця 2026 року. Для решти дедлайн – кінець 2027-го.
І найголовніше. Більшість цих пунктів вимагають зміни законів.
Отже, будуть необхідні рішення Верховної Ради з питань, які є достатньо чутливими.
Зокрема, потрібні зміни до законів про освіту, про функціонування української мови як державної, про нацменшини тощо. Посадовці, що вели переговори із угорцями, наполягають: будь-яке розширення прав меншин не буде стосуватися російської мови, тобто мови держави-агресора. Це мають прямо прописати в усіх законопроектах і що більше разів – то краще.
А от згадок про угорську мову або угорську меншину у жодному з цих проектів не має бути. Головна ідея – щоби формально йшлося не про "виконання умов Угорщини", а про захист прав національних меншин. Тобто, такі ж права отримає румунська, польська, болгарська тощо нацменшини в Україні.
Хоча треба визнати, що головним рушієм стала саме Угорщина. Та й реальність у переговорах з ЄС вимагає від України відповідати європейським вимогам у політиці щодо національних меншин..
Що саме записали у плані
Усі питання, які лунали від представників нацменшин, Київ і Будапешт домовилися поділити на три блоки. Перший – освітні питання; другий – визначення територій проживання меншин та мовні права; третій блок – суспільно-політичні права.
Ця класифікація походить із так званих "11 пунктів Сійярто", тобто переліку угорських вимог, які свого часу передав Україні міністр закордонних справ уряду Орбана. "Європейська правда" раніше публікувала повний список цих 11 пунктів. Їхній перелік залишився незмінним, а от щодо шляхів їхнього вирішення зараз в Угорщині з’явилася гнучкість та готовність чути українську сторону – що, власне, і дозволило вийти на компроміс.
Поки уряд не ухвалив оновлений план заходів, головним офіційним джерелом інформації про домовленості є заява Петра Мадяра. Також "Європейська правда" отримала додаткові деталі про цю домовленість від своїх джерел.
Щодо освітніх прав Україна пообіцяла таке.
– Запровадження статусу "школи національної меншини"
По суті, йдеться про "зміну вивіски" на приблизно 100 існуючих школах Закарпаття, де зараз відбувається навчання угорською мовою. І не йдеться про відкриття нових угорських шкіл, наголошують джерела ЄП. Така вимога з угорського боку навіть не лунала.
Утім, для угорців дійсно є дуже важливим зафіксувати статус "школи нацменшини", тобто для них ця зміна вивіски має принциповий характер. Так склалося історично, що саме школи є осередком угорської культури у регіонах поза межами Угорщини, де сконцентровано значну угорську меншину.
– Особливі правила щодо угорської символіки у школах угорської меншини
Це – похідна з попереднього пункту. Петер Мадяр описав це так: "Учні національних шкіл зможуть вільно використовувати угорські символи. На своїх урочистостях вони зможуть співати угорський гімн, вивішувати національний прапор та розміщувати написи угорською мовою у школах".
З того, що відомо ЄП, тут викликає різночитання лише один пункт – щодо гімну. До цього ми ще повернемось.
– Особливі права мови меншини у навчанні у таких школах
Для угорців дуже важливо зафіксувати законодавчо, що діти можуть говорити угорською мовою "не лише в навчальному процесі, а й у всіх сферах шкільного спілкування" (цитата за Мадяром).
Це – вимога не Будапешта, а закарпатців угорського походження, серед яких поширений страх, що за розмову угорською дітей почнуть штрафувати. Щоб зняти ці страхи, право спілкуватися угорською на перервах мають зафіксувати у законі.
Також має бути передбачена низка норм, що стосується освітнього процесу. "Шкільна адміністрація зможе вести роботу також угорською мовою (якщо школа буде змішаною, з українськими класами – то має бути й українська – ЄП). Атестати можна буде видавати також угорською мовою. Угорська молодь зможе складати випускні (ЗНО) та вступні іспити (під час вступу до угорських навчальних закладів – ЄП) угорською мовою. Також можна буде складати випускний іспит з угорської мови та літератури. Перелік обов’язкових предметів, що викладають українською мовою, можна буде розширяти лише за згоди батьків", – перелічив Мадяр ці пункти.
Останній пункт варто пояснити окремо.
Зараз у законі передбачено перелік предметів, які мають викладати саме українською мовою – аби забезпечити дітям можливість інтегруватися в українське суспільство. Також закон зараз передбачає, що адміністрація школи може самостійно збільшувати кількість україномовних предметів. Це викликало страхи, що директори шкіл директивно переведуть навчання на українську. Тому домовилися, що такі зміни можна вносити виключно за заявою 2/3 батьків учнів класу.
– Гарантія збереження угорських шкіл
Окремо Україна взяла на себе зобов’язання фінансово підтримувати національні школи навіть у разі зменшення кількості учнів.
Важлива деталь: після аргументів угорців Закарпаття Будапешт погодився із тим, що зміни мають зачіпати лише шкільну освіту. Закони, які регулюють дошкільну, професійно-технічну та вищу освіту, змінювати не потрібно.
На яких територіях діятимуть спецправила для меншин
Якщо освіта – це річ екстериторіальна (скажімо, у Києві раптом може з'явитися велика група угорців, які потребуватимуть класу з угорською мовою навчання), то багато інших прав будуть доступні лише на територіях, де угорці, румуни, словаки, болгари тощо проживають історично.
У чинному законі вже передбачено період, що визначає "традиційність" проживання – 100 років.
Але щодо інших деталей досі Київ та Будапешт розходилися у трактуванні. Зараз вдалося вийти на компроміс, причому поступилися обидві сторони.
Ще два роки тому ЄвроПравда розповідала, що Будапешт вимагав, щоби статус "традиційно угорської території" не залежав від того, як багато угорців там залишилося зараз. Київ був категорично проти. Зараз українську позицію нарешті почули. За домовленістю, спеціальний статус буде діяти лише для адмінодиниць, де частка меншини перевищує 10%. Там де показник сягає 15%, територія отримує статус "значної частки меншини", і кількість прав додатково зростає.
Водночас і Україні довелося поступитися та погодитися, що цей статус діятиме не лише для міст і сіл, але також на рівні району та області.
Це означає, що все Закарпаття також отримує статус області із компактним проживанням угорської меншини, адже за переписом 2001 року тут було 12% угорців. Так, зараз їх залишилося дай боже щоб 5%. Але за відсутність після 2001 року всеукраїнського перепису Україна може докоряти хіба що сама собі.
Що саме дає цей статус?
Більшість з цих прав вже є у законі і не потребують змін. Утім, Петер Мадяр перелічив такі найважливіші для нього пункти:
"Угорською мовою можна буде вільно користуватися під час надання медичної допомоги, на спортивних заходах та наукових конференціях… Особи, що належать до угорської меншини, матимуть право вільно дотримуватися своїх національних традицій та звичаїв (прим ЄП: вони і так мають це право, але ми цитуємо саме виклад Мадяра, який працює на власного виборця). Вони матимуть право на свої національні свята. На відзначення подій, пов’язаних з історією, національною культурою та релігією, угорською мовою".
Українські співрозмовники звертають увагу на інші моменти.
Зокрема, нагадують про право на дублювання вивісок, дорожніх покажчиків тощо угорською поруч з українською. Втім, на практиці це буде можливо лише за рішенням місцевої ради або іншого органа влади (бо хтось же має заплатити за виготовлення вивісок!).
Тут українська делегація відстояла принциповий момент: хоча статус території проживання угорської меншини закріплений за всією Закарпатською областю, вимога щодо вивісок на обласному рівні не діятиме. Бо це вимагало би заміни покажчиків, вказівників тощо навіть у тих районах чи селах, де не проживає жодного угорця. Єдиний виняток – Україна погодилася продублювати угорською мовою вивіску на облраді. Також буде дозволено, щоби місцеві ради навіть у тих селах, де угорців, румунів тощо менше 10%, за власним бажанням та власним коштом могли розмістити позначки мовами меншин.
Натомість для закарпатської влади (облради, обладміністрації тощо) діятиме вимога про переклад мовами меншин власних нормативних актів, і це для обласного рівня – дійсно новація. Що саме зараховувати під визначення нормативних актів – питання наразі відкрите.
А ще Україна пом'якшить мовні вимоги щодо проведення концертів, спортивних подій тощо. Зараз законодавство зобов'язує проводити їх або українською, або із дублюванням. Тепер наприклад спортивні змагання між угорськими класами можна буде проводити лише угорською мовою. "Я не уявляю собі забіг на 100 м із оголошенням двома мовами. Коли можна буде бігти – після слова старт українською чи угорською?", – пожартував один із співрозмовників ЄП, пояснюючи цю зміну.
Нагадаємо, що російської мови це не буде стосуватися.
Політичні права угорців: найскладніше питання
У переліку з одинадцяти пунктів Сійярто найбільш проблемним був 11-й пункт. Є думка, що у Орбана його додали до списку суто для того, щоб Україна гарантовано не могла виконати вимоги Будапешта.
Зараз тут нібито знайшли компроміс, але ще належить подивитися, як він працюватиме.
Цей пункт початково звучав так:
"Просимо забезпечити вільне використання мов під час парламентських та місцевих виборів і референдумів, скасування умовностей щодо використання мови національної меншини в суспільному житті та забезпечити права на представництво в парламенті."
Частину цієї угорської вимоги Київ погодився виконати. (Звісно ж йдеться лише про села та містечка, де компактно проживають угорці).
"Мовою політичної діяльності в цих населених пунктах також може бути угорська. Можна буде проводити політичну кампанію угорською мовою. Бюлетені для голосування будуть доступні угорською мовою, а оголошення та інформаційні матеріали також можна буде публікувати угорською мовою", – перерахував ці домовленості Петер Мадяр. Українські джерела ЄП підтверджують ці пункти.
А от щодо гарантії представництва угорської меншини у Верховній раді компроміс не знайшли. Та це й неможливо.
Україна вже вирішила перейти до пропорційної системи виборів, тому зробити у Берегові окремий виборчий округ не вийде. Інші ідеї, які лунали від Будапешта, також не мали шансу політично "злетіти" в ’Україні
У підсумку цю вимогу "заморозили", лишивши без рішення. Київ зобов'язався консультуватися з Радою Європи та ОБСЄ і шукати рішення під час організації наступних виборів.
Чи не поставить Будапешт це питання згодом руба? Гарантії немає. Але тішить те, що Мадяр у своїй довгенький промові взагалі його оминув.
Ще один момент, щодо якого кінцевої згоди сторін немає – це використання угорського гімну.
Україна виступила проти того, щоби давати особливі права для символіки інших держав. Натомість у законах буде прописана згода на демонстрацію "символів нацменшини". Угорці у відповідь наполягають, що гімн Угорщини – це, мовляв, не державний символ, а їхня національна молитва. А прапор Угорщини – це не лише державний прапор, а символ угорської нації.
І якщо з кольорами прапора, найімовірніше, Києву доведеться поступитися, то і з гімном – суперечки напевно ще попереду.
А от щодо запровадження "культурної автономії", на якому тривалий час наполягали і Будапешт, і угорська меншина – Україні вдалося переконати партнерів. Ті відмовилися від цієї вимоги та погодилися, що після російського вторгнення про будь-яку "автономію" говорити аж надто токсично. Натомість Україна погоджується оберігати культуру, мову, етнічну самобутність нацменшин тощо – і саме на це націлені всі ті зміни, про які йшлося вище.
А що Україна отримає натомість?
На останньому етапі переговори дійшли результату, який цілком можна назвати успіхом і для нас. Це підтверджує також зміна угорської риторики.
Кілька тижнів тому вимоги, що лунали від угорського лідера, були значно радикальнішими. Петер Мадяр заявляв, що чекає на внесення Україною змін до законів щодо меншин як передумови подальшого руху України до ЄС, включаючи відкриття першого кластеру. Тепер ця вимога зникла, і виявилося, що для початку переговорів достатньо лише обіцянки Києва (бо план заходів від уряду – це не більше, ніж обіцянка).
І це стосується не лише першого кластера. Кілька джерел, а також документи які бачила ЄП, підтверджують:
Угорщина зобов'язалася зняти вето з усіх шести кластерів.
Схвалення урядового плану для цього тепер достатньо.
Утім буде великою помилкою вважати, що Україні вже нема куди поспішати. Рівно навпаки.
Попри те, що в урядовому плані кінцевими датами для внесення змін до законів будуть зазначені кінець 2026 року (щодо освіти) та 2027 року (щодо інших питань), нам самим вигідно виконати це та отримати формальне схвалення від Угорщини вже цього літа.
Причина – суто політична.
Напевно, вже немає потреби доводити, що Петер Мадяр не є "проукраїнським" лідером. Він "проугорський" і має свої інтереси, які з нашими не обов’язково збігаються.
Крім того, вже зараз новий угорський уряд входить у протистояння щодо прав меншин із кількома своїми сусідами – перш за все зі Словаччиною та Сербією. І лише з Україною відбувається зворотнє.
Річ у тім, що саме зараз уряд Мадяра політично зацікавлений у примиренні з Україною.
Для Будапешта ціль номер один – отримати європейське фінансування, яке Угорщина ледь не втратила за часи Орбана. Мільярди євро з фондів ЄС згорять, якщо їх не розблокувати до кінця року. Про умови цього розблокування триває активний діалог між Будапештом і Брюсселем.
Формально серед них немає "українських". Але численні джерела свідчать, що реальність інша. Що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн чекає від угорського уряду також повернення до загальноєвропейської політики щодо України.
І якщо Київ виконає вимоги щодо нацменшин вже зараз і ми зможемо зафіксувати це на рівні Ради ЄС – то полегшимо собі життя у майбутньому та гарантуємо, що наступного року ці вимоги не розростуться.
Чи стане у Верховної Ради мудрості, щоб вчасно ухвалити необхідні закони, нехай навіть на чутливі теми? Чи буде Кабінет міністрів достатньо швидким, щоб подати усі необхідні проєкти вже зараз, не чекаючи наближення дедлайну? Побачимо найближчим часом.
Але історичний момент, коли ми дійсно можемо відкрити нову сторінку у відносинах з Угорщиною – варто використати на повну.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"