Невичерпні. Як українські експортери використовували європейські квоти

Юрій Панченко, Європейська правда _ Четвер, 29 січня 2015, 16:54
Версія для друку Коментарі

2014 рік став першим роком вільного експорту українських товарів на європейський ринок.

Це стало можливим завдяки дії автономних преференцій ЄС. Нагадаємо, ці преференції набрали чинності з 23 квітня 2014 року, після чого митні ставки ЄС стали відповідати умовам першого року дії економічної частини Угоди про асоціацію.

Чи зуміли українські компанії скористатися новими можливостями? Значною мірою – так, зуміли.

Хоча Держстат ще не підрахував статистику минулого року, за підсумками десяти місяців український експорт до ЄС зріс в середньому на 10–12%. В основному таке зростання було забезпечено аграрною продукцією, відзначають в Мінекономрозвитку.

Втім, вірно й інше.

Спочатку очікування зростання поставок українських товарів до ЄС все ж були набагато вищі за підсумковий результат.

Позитивна динаміка торгівлі з ЄС значною мірою компенсувала загальне падіння експорту – на 11,3%, викликане фактичним закриттям російського ринку. За підсумками 11 місяців минулого року український експорт до РФ впав майже на третину – на 31,2%.

Вочевидь, подібні тенденції збережуться і в 2015 році. Так, в уряді і НБУ раніше зазначали, що темпи падіння українського експорту до РФ будуть подібні до торішніх – близько 40%.

Набагато гірше інше – темпи зростання українського експорту до ЄС вже з кінця минулого року почали демонструвати поступове гальмування.

Це гальмування, впевнені в МЕРТ, викликано закінченням ефекту обнулення мит. Відповідно, для подальшого зростання поставок до ЄС необхідно прискорити роботу з адаптації українських технічних регламентів до європейських, а також з отримання необхідних дозволів на експорт української продукції до ЄС.

Нереалізований потенціал збільшення українського експорту до Євросоюзу демонструє використання українськими компаніями квот на постачання в ЄС продукції за нульовою митною ставкою.

За підсумками року з’ясувалося, що більшість квот виявилася не вичерпаною. Більш того, за більшістю товарних позицій поставки до ЄС так і не розпочалися.

І це при тому, що в процесі підготовки Угоди про асоціацію обсяг пропонованих квот був найбільш частою причиною критики з боку бізнесу! За результатами переговорів отриманий обсяг квот не влаштував український бізнес, представники якого від початку заявляли про необхідність збільшення більшості з них.

Тепер же з’ясувалося, що навіть такі "незначні" квоти виявилися непосильними для українських аграріїв.

В уряді обіцяють розібратися з причинами такого недостатнього використання квот.

"Ми повинні визначити причини цього. Це може означати таке: або відсутні сертифіковані виробництва, або ми продаємо продукцію на інших ринках за більшу ціну, або логістичні шляхи занадто складні. Інші можливі причини: ми не виробляємо такого обсягу продукції, щоб імпортувати, або національний виробник просто не знає про існуючі можливості",- розповіла в інтерв'ю ЄвроПравді заступник міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

Втім, деякі висновки можна зробити вже зараз.

Статистика використання квот показує: повною мірою ними скористалися експортери меду, виноградного і яблучного соку, а також консервованих томатів.

"Повною мірою свої квоти вичерпали ті експортери, чиї товари і раніше експортувалися до ЄС. У них вже були напрацьовані торговельні зв'язки, а в такій ситуації поява квот лише посилює їхні конкурентні переваги", – пояснює в. о. президента Американської торгової палати Тарас Качка.

Варто відзначити, що запропоновані обсяги квот за цими позиціями дійсно невеликі. Наприклад, загальний обсяг квот на яблучний і виноградний сік – 10 тис. тонн, на мед – 5 тис. тонн. Квота на експорт консервованих томатів також становить 10 тис. тонн.

Для прикладу, раніше кореспонденту ЄвроПравди доводилося обговорювати квоти ЄС з керівником компанії, що випускає яблучний сік. За його словами, запропонована ЄС квота не вирішує проблеми навіть його компанії, не кажучи вже про галузі в цілому. Саме тому йому вигідніше займатися експортом соку до інших країн, маючи можливість поставляти туди набагато більший обсяг своєї продукції.

Проте стовідсоткова вибірка дає можливість почати переговори про збільшення квот. Принаймні, в Мінагрополітики вже обіцяють швидкий початок таких консультацій з ЄС.

Ще одна досить успішна позиція – зернові. Тут була вичерпана квота практично повністю – з її обсягу в 6,3 тис. тонн не використані лише 0,5 тонни (менше однієї сотої відсотка).

Також майже повністю були вичерпані квоти на експорт часнику і вівса.

Проте формально ці квоти не вибрані повністю – що істотно ускладнює переговори про їхнє збільшення.

Частково використана була квота на експорт солоду – експорт залишив майже 2 тис. з річного обсягу в 7 тис. тонн.

За іншими позиціями обсяг вибірки квот був у межах від нуля до 10–15%.

При цьому за деякими видами продукції, зокрема молочної, нульова вибірка квот зрозуміла. Україна ще не отримала дозволу на експорт такої продукції до ЄС.

В кращому разі такі дозволи будуть отримані наприкінці нинішнього року, а отже – використання квот почнеться лише з 2016 року. Втім, у відношенні і молочної, і особливо – м'ясної продукції, такий прогноз виглядає оптимістично.

Ще одна проблема – конкуренція з європейськими виробниками. Далеко не завжди українські виробники її виграють.

Прикладом цього є вибірка квоти на ячмінь – менше 10%. Хоча ця стаття експорту традиційно вважалася однією з найперспективніших.

Причиною цього стало підвищення пропозиції на ринку ЄС.

"Дуже хороший урожай ячменю у Франції змінив плани українських експортерів, оскільки місцева продукція виявилася дешевшою за українську. Як наслідок – український ячмінь минулого року успішно експортувався на ринки третіх країн, але поставки до ЄС виявилися невеликими", – пояснив гендиректор аналітичного центру "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов.

Втім, вже за підсумками 2015 року ситуація з квотами може суттєво покращитися. Насамперед це пов'язано з девальвацією гривні – вплив цього фактора зараз набагато сильніший, ніж рік тому.

Проте активність українських компаній з пошуку європейських контрагентів також поступово дає результати. Налагодження нових торговельних зв'язків вимагає часу, проте багато з компаній, які ще торік почали роботу над забезпеченням експорту до ЄС, цього року мають всі шанси почати поставки.

 натисніть на картинку для перегляду інфографіки

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Ірина Тишко, НаУКМА

"Обирай: ти посол чи жінка?" МЗС України розпочинає боротьбу з гендерними стереотипами

Нині посади послів обіймають лише чотири жінки, а це менше 4%... Одного разу знайома дипломатка на питання, чи є дискримінація в дипломатичній сфері, відповіла, що її немає, треба просто вибрати: або ти жінка, або посол...

Віталій Мартинюк, для Європейської правди

Свято для сербських сепаратистів. Боснійський урок для України

Єдиною країною, яка офіційно підтримала проведення референдуму в Республіці Сербській, стала Російська Федерація. Референдум, підтриманий особисто Путіним, заклав міну уповільненої дії, яка може вибухнути на Балканах у будь-який час.



Любов Акуленко, Український центр європейської політики

Незалежний енергорегулятор: велика перемога та дрібні зради

Сам факт ухвалення закону можна розглядати як "перемогу", а деякі важливі моменти, прописані у ньому – як "зраду". Головне, що вдалося завершити багаторічну історію, а енергетичний регулятор отримав шанс стати незалежним.

Антон Марчук, Реанімаційний пакет реформ

Ілюзія суспільного нагляду: що відбувається з громадською радою при НАЗК

Вже зараз відбуваються спроби формування "ручної" громадської ради при Нацагентстві з питань запобігання корупції. Дуже вірогідно, що вже незабаром за чинними правилами до громадської ради потраплять "невипадкові" кандидати.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter