Невичерпні. Як українські експортери використовували європейські квоти

Юрій Панченко, Європейська правда _ Четвер, 29 січня 2015, 16:54
Версія для друку Коментарі

2014 рік став першим роком вільного експорту українських товарів на європейський ринок.

Це стало можливим завдяки дії автономних преференцій ЄС. Нагадаємо, ці преференції набрали чинності з 23 квітня 2014 року, після чого митні ставки ЄС стали відповідати умовам першого року дії економічної частини Угоди про асоціацію.

Чи зуміли українські компанії скористатися новими можливостями? Значною мірою – так, зуміли.

Хоча Держстат ще не підрахував статистику минулого року, за підсумками десяти місяців український експорт до ЄС зріс в середньому на 10–12%. В основному таке зростання було забезпечено аграрною продукцією, відзначають в Мінекономрозвитку.

Втім, вірно й інше.

Спочатку очікування зростання поставок українських товарів до ЄС все ж були набагато вищі за підсумковий результат.

Позитивна динаміка торгівлі з ЄС значною мірою компенсувала загальне падіння експорту – на 11,3%, викликане фактичним закриттям російського ринку. За підсумками 11 місяців минулого року український експорт до РФ впав майже на третину – на 31,2%.

Вочевидь, подібні тенденції збережуться і в 2015 році. Так, в уряді і НБУ раніше зазначали, що темпи падіння українського експорту до РФ будуть подібні до торішніх – близько 40%.

Набагато гірше інше – темпи зростання українського експорту до ЄС вже з кінця минулого року почали демонструвати поступове гальмування.

Це гальмування, впевнені в МЕРТ, викликано закінченням ефекту обнулення мит. Відповідно, для подальшого зростання поставок до ЄС необхідно прискорити роботу з адаптації українських технічних регламентів до європейських, а також з отримання необхідних дозволів на експорт української продукції до ЄС.

Нереалізований потенціал збільшення українського експорту до Євросоюзу демонструє використання українськими компаніями квот на постачання в ЄС продукції за нульовою митною ставкою.

За підсумками року з’ясувалося, що більшість квот виявилася не вичерпаною. Більш того, за більшістю товарних позицій поставки до ЄС так і не розпочалися.

І це при тому, що в процесі підготовки Угоди про асоціацію обсяг пропонованих квот був найбільш частою причиною критики з боку бізнесу! За результатами переговорів отриманий обсяг квот не влаштував український бізнес, представники якого від початку заявляли про необхідність збільшення більшості з них.

Тепер же з’ясувалося, що навіть такі "незначні" квоти виявилися непосильними для українських аграріїв.

В уряді обіцяють розібратися з причинами такого недостатнього використання квот.

"Ми повинні визначити причини цього. Це може означати таке: або відсутні сертифіковані виробництва, або ми продаємо продукцію на інших ринках за більшу ціну, або логістичні шляхи занадто складні. Інші можливі причини: ми не виробляємо такого обсягу продукції, щоб імпортувати, або національний виробник просто не знає про існуючі можливості",- розповіла в інтерв'ю ЄвроПравді заступник міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

Втім, деякі висновки можна зробити вже зараз.

Статистика використання квот показує: повною мірою ними скористалися експортери меду, виноградного і яблучного соку, а також консервованих томатів.

"Повною мірою свої квоти вичерпали ті експортери, чиї товари і раніше експортувалися до ЄС. У них вже були напрацьовані торговельні зв'язки, а в такій ситуації поява квот лише посилює їхні конкурентні переваги", – пояснює в. о. президента Американської торгової палати Тарас Качка.

Варто відзначити, що запропоновані обсяги квот за цими позиціями дійсно невеликі. Наприклад, загальний обсяг квот на яблучний і виноградний сік – 10 тис. тонн, на мед – 5 тис. тонн. Квота на експорт консервованих томатів також становить 10 тис. тонн.

Для прикладу, раніше кореспонденту ЄвроПравди доводилося обговорювати квоти ЄС з керівником компанії, що випускає яблучний сік. За його словами, запропонована ЄС квота не вирішує проблеми навіть його компанії, не кажучи вже про галузі в цілому. Саме тому йому вигідніше займатися експортом соку до інших країн, маючи можливість поставляти туди набагато більший обсяг своєї продукції.

Проте стовідсоткова вибірка дає можливість почати переговори про збільшення квот. Принаймні, в Мінагрополітики вже обіцяють швидкий початок таких консультацій з ЄС.

Ще одна досить успішна позиція – зернові. Тут була вичерпана квота практично повністю – з її обсягу в 6,3 тис. тонн не використані лише 0,5 тонни (менше однієї сотої відсотка).

Також майже повністю були вичерпані квоти на експорт часнику і вівса.

Проте формально ці квоти не вибрані повністю – що істотно ускладнює переговори про їхнє збільшення.

Частково використана була квота на експорт солоду – експорт залишив майже 2 тис. з річного обсягу в 7 тис. тонн.

За іншими позиціями обсяг вибірки квот був у межах від нуля до 10–15%.

При цьому за деякими видами продукції, зокрема молочної, нульова вибірка квот зрозуміла. Україна ще не отримала дозволу на експорт такої продукції до ЄС.

В кращому разі такі дозволи будуть отримані наприкінці нинішнього року, а отже – використання квот почнеться лише з 2016 року. Втім, у відношенні і молочної, і особливо – м'ясної продукції, такий прогноз виглядає оптимістично.

Ще одна проблема – конкуренція з європейськими виробниками. Далеко не завжди українські виробники її виграють.

Прикладом цього є вибірка квоти на ячмінь – менше 10%. Хоча ця стаття експорту традиційно вважалася однією з найперспективніших.

Причиною цього стало підвищення пропозиції на ринку ЄС.

"Дуже хороший урожай ячменю у Франції змінив плани українських експортерів, оскільки місцева продукція виявилася дешевшою за українську. Як наслідок – український ячмінь минулого року успішно експортувався на ринки третіх країн, але поставки до ЄС виявилися невеликими", – пояснив гендиректор аналітичного центру "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов.

Втім, вже за підсумками 2015 року ситуація з квотами може суттєво покращитися. Насамперед це пов'язано з девальвацією гривні – вплив цього фактора зараз набагато сильніший, ніж рік тому.

Проте активність українських компаній з пошуку європейських контрагентів також поступово дає результати. Налагодження нових торговельних зв'язків вимагає часу, проте багато з компаній, які ще торік почали роботу над забезпеченням експорту до ЄС, цього року мають всі шанси почати поставки.

 натисніть на картинку для перегляду інфографіки

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Ростислав Аверчук, для Європейської правди

Як Brexit замість тріумфу демократії став тріумфом безвідповідальності

На перший погляд, референдум щодо виходу Сполученого Королівства з ЄС може викликати захоплення британською демократією. Але насправді ці події можуть свідчити про вразливість демократії та її залежність від правильних рішень лідерів.

В'ячеслав Голуб, для "Європейської правди"

"Молода кров" в штаті МЗС: реальність, що суперечить логіці

В МЗС поширена практика найму "позаштатних дипломатів". В решті міністерств усі співробітники є штатними... Востаннє конкурс на заміщення вакансій у центральному апараті МЗС оголошувався аж у січні 2014 року! На конкурсах в МЗС не діє жодна прогресивна ідея нового законодавства...



Сергій Сидоренко, Європейська правда

Гроші Брюсселя – мета чи інструмент: як Україні не втратити допомогу ЄС

Довелося пояснювати здивованому дипломату, що керівники держави з мільярдними прибутками від непрозорих тендерів просто не розуміють аргумент про "нещасні 100 млн у бюджет". Відтоді минув час, країна змінилася. Та Київ і досі часто не розуміє суть допомоги ЄС...

Олексій Рябчин, народний депутат, для Європейської правди

Brexit без емоцій – урок та висновки для української влади

Результати британського референдуму мають стати тривожним прикладом і для українського уряду. Настрої британців є схожими до тих, які зараз посилюються серед українців... Наслідки Brexit для нас будуть швидше негативними, аніж позитивними, та можливо знайти і сильні сторони...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter