Експорт для захисту. Українські прилади для потреб НАТО

Юрій Панченко, Європейська правда, Львів _ Субота, 28 березня 2015, 09:30
Версія для друку Коментарі

Українські приладобудівники, які робили досить якісну продукцію за СРСР, зараз переживають не найкращі часи.

І вже точно мало хто замислюється, що ми можемо виробляти продукцію на експорт.

Втім, це так.

Вже в найближчий рік армії країн НАТО, насамперед європейські, можуть взяти на озброєння прилад радіаційної розвідки, розроблений і вироблений в Україні.

"Європейська правда" продовжує цикл матеріалів про історію українських компаній, які досягли успіху на ринках країн ЄС. Кожна з цих історій – доказ того, що експортувати до ЄС абсолютно під силу українському бізнесу.

Наукова школа радіаційного захисту в Україні стала відома у світі після аварії на Чорнобильській АЕС. А потреба країни в надійних приладах для вимірювання радіації призвела до створення низки НДІ та підприємств.

На жаль, до цього часу більшість з них не дожила – навіть незважаючи на те, що потреба в таких дослідженнях і такій апаратурі досі висока.

Однією з небагатьох компаній, що не лише вижили, а й досягли успіху, став львівський "Екотест"- насамперед, завдяки бажанню та вмінню працювати на зовнішніх ринках. Зараз близько 90% продукції йде на експорт, при цьому близько третини експорту відправляється до Євросоюзу.

У складні роки на внутрішньому ринку виробник не лише зберіг штат – близько 150 людей, але і створив собі ім'я на світових ринках.

 

"Вперше ми вийшли на міжнародні ринки на початку 2000-х", – згадує гендиректор компанії Ростислав Смук.

Масовий сплеск попиту на побутові радіаційні прилади спричинила катастрофа на японській АЕС Фукусіма.

"Тоді у світі виник дефіцит професійних приладів, що вимірюють радіацію. Наша продукція виявилася дуже затребуваною – як ми потім дізналися, доходячи через мережу посередників до японських покупців, наші прилади дорожчали вдесятеро – і все одно попит на них був у кілька разів вищий, ніж ми могли виробляти", – говорить Смук.

Цей момент став переломним для компанії. Збільшивши штат до 250 осіб, "Екотест" досяг максимально можливого обсягу виробництва. При цьому, як запевняють у компанії, вони не допустили падіння якості.

"Після Фукусіми нашу продукцію запам'ятали, і тепер у нас є стабільні замовлення як з Японії, так і з Південної Кореї", – зазначає бізнесмен.

Поява іноземних замовників дозволила пережити практично повне падіння на внутрішньому ринку – в Україні. "У нас є невеликі замовлення практично з усіх країн. Однак цього виявилося досить, щоб зберегти виробництво", – пояснює головний конструктор Юрій Сторонський.

Втім, за його словами, якби держава замовляла на рік хоча б по 5% від своїх потреб, компанія могла б відмовитися від зовнішніх ринків. Але поки це лише мрія.

"Спочатку було дуже важко навчитися працювати з іноземними партнерами. Були і випадки неплатежів за поставлену нами продукцію.

У підсумку ми вивели для себе просте правило – працюючи з новим партнером, потрібно не обмежуватися спілкуванням на виставках. Треба приїхати до нього на виробництво, подивитися на нього, подивитися, в яких умовах працюють його працівники – це дає ясну картину, наскільки надійним є твій потенційний партнер", – розповідає Смук.

У 2014 році компанія втратила російських замовників. До речі, основними замовниками з РФ були банки – від них вимагається в кожному філіалі мати дозиметри для перевірки радіаційної чистоти банкнот. Міра, яка була б абсолютно не зайвою і в Україні.

Проте минулого року львівська компанія впритул наблизилася до контракту, який на роки може стати визначальним у її роботі.

До партнерства з німецькою компанією Bruker львів'яни придивлялися вже давно. Ця фірма вважається одним з лідерів з виробництва обладнання для визначення хімічних, біологічних і радіоактивних речовин.

Доказом цього лідерства є те, що на озброєння армій країн НАТО взято прилад SVG-2.

Такий прилад стоїть на озброєнні країн НАТО 

"У нас довго не виходило домогтися співпраці з Bruker – аж доти, коли на одній з виставок вони зацікавилися нашими розробками. Вони саме замислювалися над модернізацією свого армійського приладу радіаційної розвідки і бачили, що наші розробки істотно випереджають їхні", – згадує Юрій Сторонський.

Зрештою, "Екотест" отримав замовлення від Bruker на розробку нового приладу SVG-3. Ця робота забрала два роки і завершилася лише нещодавно.

Німецький виробник взявся за просування продукції під власним брендом, але із зазначенням того, що прилад розроблений і виготовлений у Львові.

На нових приладах разом з логотипом німецької компанії буде вказуватися український розробник та виробник.

"Дозиметр вже пройшов всі випробування і вже найближчим часом Bruker почне його презентації у військових міністерствах різних країн", – каже Ростислав Смук. Вже найближчими тижнями перші презентації пройдуть в міністерстві оборони однієї з країн ЄС. При цьому інтерес до приладу вже виказує і Китай.

"Таке стратегічне співробітництво може дати нам дуже багато.

Зараз на озброєнні країн НАТО – десятки тисяч приладів радіаційного захисту Bruker. Згодом всі вони будуть замінені на більш сучасні, а отже, у нас є надія на довгострокові і дуже великі замовлення. Не кажучи вже про те, що завдяки німецькому партнеру ми вийшли на ринок, куди компанії не з країн-членів НАТО не пускають", – упевнений Смук.

А цей – буде постачатися НАТО незабаром 

При цьому співпраця також відкриває львів'янам доступ до технологій Bruker. "Вони поділилися з нами своїми розробками у сфері хімічного контролю. Це та сфера, де ми явно відставали, а тому такий обмін досвідом дуже важливий", – уточнює Юрій Сторонський.

Цей досвід, уточнюють в "Екотест", буде використано в нових розробках компанії. Разом з тим, визнаючи важливість зовнішніх ринків, у львівській компанії не приховують розчарування – їхній досвід поки що так і не затребуваний в Україні.

Навіть незважаючи на те, що потреба в таких приладах як ніколи є високою – і в армії, і в тилу.

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Анатолій Марциновський, "Європейська правда"

Митниця проти "євроблях": чи допоможе Вільнюс вирішити проблему литовських авто

Податкова має інформацію про 239 литовських компаній, які видають доручення на право користування своїми автівками громадянам України, причому деякі компанії видали понад 200 таких доручень. У більшості випадків керівниками цих литовських компаній також є громадяни України.

Євген Приходько, для Європейської правди

Санкції ЄС проти Польщі: до чого призведе жорстке рішення Європарламенту

Голосування в Європарламенті акурат випало на день відзначання другої річниці правління партії "Право та справедливість". Варшаві загрожує позбавлення права голоса у ЄС. Анонсувавши введення санкцій, Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років "добрих змін" від польської правлячої партії.







Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter