Експорт для захисту. Українські прилади для потреб НАТО

Юрій Панченко, Європейська правда, Львів _ Субота, 28 березня 2015, 09:30
Версія для друку Коментарі

Українські приладобудівники, які робили досить якісну продукцію за СРСР, зараз переживають не найкращі часи.

І вже точно мало хто замислюється, що ми можемо виробляти продукцію на експорт.

Втім, це так.

Вже в найближчий рік армії країн НАТО, насамперед європейські, можуть взяти на озброєння прилад радіаційної розвідки, розроблений і вироблений в Україні.

"Європейська правда" продовжує цикл матеріалів про історію українських компаній, які досягли успіху на ринках країн ЄС. Кожна з цих історій – доказ того, що експортувати до ЄС абсолютно під силу українському бізнесу.

Наукова школа радіаційного захисту в Україні стала відома у світі після аварії на Чорнобильській АЕС. А потреба країни в надійних приладах для вимірювання радіації призвела до створення низки НДІ та підприємств.

На жаль, до цього часу більшість з них не дожила – навіть незважаючи на те, що потреба в таких дослідженнях і такій апаратурі досі висока.

Однією з небагатьох компаній, що не лише вижили, а й досягли успіху, став львівський "Екотест"- насамперед, завдяки бажанню та вмінню працювати на зовнішніх ринках. Зараз близько 90% продукції йде на експорт, при цьому близько третини експорту відправляється до Євросоюзу.

У складні роки на внутрішньому ринку виробник не лише зберіг штат – близько 150 людей, але і створив собі ім'я на світових ринках.

 

"Вперше ми вийшли на міжнародні ринки на початку 2000-х", – згадує гендиректор компанії Ростислав Смук.

Масовий сплеск попиту на побутові радіаційні прилади спричинила катастрофа на японській АЕС Фукусіма.

"Тоді у світі виник дефіцит професійних приладів, що вимірюють радіацію. Наша продукція виявилася дуже затребуваною – як ми потім дізналися, доходячи через мережу посередників до японських покупців, наші прилади дорожчали вдесятеро – і все одно попит на них був у кілька разів вищий, ніж ми могли виробляти", – говорить Смук.

Цей момент став переломним для компанії. Збільшивши штат до 250 осіб, "Екотест" досяг максимально можливого обсягу виробництва. При цьому, як запевняють у компанії, вони не допустили падіння якості.

"Після Фукусіми нашу продукцію запам'ятали, і тепер у нас є стабільні замовлення як з Японії, так і з Південної Кореї", – зазначає бізнесмен.

Поява іноземних замовників дозволила пережити практично повне падіння на внутрішньому ринку – в Україні. "У нас є невеликі замовлення практично з усіх країн. Однак цього виявилося досить, щоб зберегти виробництво", – пояснює головний конструктор Юрій Сторонський.

Втім, за його словами, якби держава замовляла на рік хоча б по 5% від своїх потреб, компанія могла б відмовитися від зовнішніх ринків. Але поки це лише мрія.

"Спочатку було дуже важко навчитися працювати з іноземними партнерами. Були і випадки неплатежів за поставлену нами продукцію.

У підсумку ми вивели для себе просте правило – працюючи з новим партнером, потрібно не обмежуватися спілкуванням на виставках. Треба приїхати до нього на виробництво, подивитися на нього, подивитися, в яких умовах працюють його працівники – це дає ясну картину, наскільки надійним є твій потенційний партнер", – розповідає Смук.

У 2014 році компанія втратила російських замовників. До речі, основними замовниками з РФ були банки – від них вимагається в кожному філіалі мати дозиметри для перевірки радіаційної чистоти банкнот. Міра, яка була б абсолютно не зайвою і в Україні.

Проте минулого року львівська компанія впритул наблизилася до контракту, який на роки може стати визначальним у її роботі.

До партнерства з німецькою компанією Bruker львів'яни придивлялися вже давно. Ця фірма вважається одним з лідерів з виробництва обладнання для визначення хімічних, біологічних і радіоактивних речовин.

Доказом цього лідерства є те, що на озброєння армій країн НАТО взято прилад SVG-2.

Такий прилад стоїть на озброєнні країн НАТО 

"У нас довго не виходило домогтися співпраці з Bruker – аж доти, коли на одній з виставок вони зацікавилися нашими розробками. Вони саме замислювалися над модернізацією свого армійського приладу радіаційної розвідки і бачили, що наші розробки істотно випереджають їхні", – згадує Юрій Сторонський.

Зрештою, "Екотест" отримав замовлення від Bruker на розробку нового приладу SVG-3. Ця робота забрала два роки і завершилася лише нещодавно.

Німецький виробник взявся за просування продукції під власним брендом, але із зазначенням того, що прилад розроблений і виготовлений у Львові.

На нових приладах разом з логотипом німецької компанії буде вказуватися український розробник та виробник.

"Дозиметр вже пройшов всі випробування і вже найближчим часом Bruker почне його презентації у військових міністерствах різних країн", – каже Ростислав Смук. Вже найближчими тижнями перші презентації пройдуть в міністерстві оборони однієї з країн ЄС. При цьому інтерес до приладу вже виказує і Китай.

"Таке стратегічне співробітництво може дати нам дуже багато.

Зараз на озброєнні країн НАТО – десятки тисяч приладів радіаційного захисту Bruker. Згодом всі вони будуть замінені на більш сучасні, а отже, у нас є надія на довгострокові і дуже великі замовлення. Не кажучи вже про те, що завдяки німецькому партнеру ми вийшли на ринок, куди компанії не з країн-членів НАТО не пускають", – упевнений Смук.

А цей – буде постачатися НАТО незабаром 

При цьому співпраця також відкриває львів'янам доступ до технологій Bruker. "Вони поділилися з нами своїми розробками у сфері хімічного контролю. Це та сфера, де ми явно відставали, а тому такий обмін досвідом дуже важливий", – уточнює Юрій Сторонський.

Цей досвід, уточнюють в "Екотест", буде використано в нових розробках компанії. Разом з тим, визнаючи важливість зовнішніх ринків, у львівській компанії не приховують розчарування – їхній досвід поки що так і не затребуваний в Україні.

Навіть незважаючи на те, що потреба в таких приладах як ніколи є високою – і в армії, і в тилу.

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Хюг Мінгареллі, посол Євросоюзу

Хюг Мінгареллі: Євросоюзу – 60 років. Яке майбутнє чекає на об'єднану Європу?

Я твердо вірю, що ЄС і Україна зустрінуть чинні та майбутні проблеми, стоячи пліч-о-пліч. Угода про асоціацію є найбільш всеосяжним документом, який Євросоюз пропонував країні з-поза його меж. Наша спільна мета – демократична, об’єднана, заможна Україна, яка реалізує амбіції свого народу...

Карл Більдт, екс-прем'єр, екс-глава МЗС Швеції

Чи має Європа шанс втримати Балкани від війни: стаття Карла Більдта

Нам слід продублювати Східне партнерство ЄС, створивши Балканське партнерство, але зберігаючи при цьому на столі варіант повноцінного вступу до Євросоюзу... Єдиний шлях вперед для Європи – застосувати свої сили стримування, одночасно прискоривши європейську інтеграцію.



Олександр Вальчишен, ICU

Економічний фронт проти окупанта: уроки повоєнної Німеччини для України

Німці всіляко підтримували людей на окупованих територіях, що вдалися до пасивного спротиву. Відмова від спротиву була здійснена лише після остаточної економічної руйнації. В українському суспільстві ж превалює думка про відмову від економічних зв'язків з окупованими територіями...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Від імітації до спротиву: нові загрози українській євроінтеграції

Ми підійшли впритул до дуже недоброго процесу: відкритого спротиву європейській інтеграції. Якщо ЄС відбуватиметься "стурбованостями" та "занепокоєнням", тоді сам стане співучасником саботажу євроінтеграційних перетворень в Україні.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter