Невичерпні–2015. Як українські експортери використовували європейські квоти

Юрій Панченко, Європейська правда _ П'ятниця, 15 січня 2016, 09:01
Версія для друку Коментарі

Хоча режим вільної торгівлі з ЄС діє лише другий тиждень, українські товари можуть експортуватися до ЄС за нульовими ставками вже третій рік поспіль.

У 2014-2015 роках це було можливо завдяки дії автономних преференцій ЄС, який тимчасово вводив для українських експортерів умови, аналогічні першому року дії режиму ЗВТ.

Лібералізація торгівлі з ЄС, серед іншого, включала в себе квоти на поставки товарів з нульовим митом. Відповідно, використання цих квот ілюструє, наскільки український бізнес готовий до торгівлі з Європою.

Рік тому "Європейська правда" вже аналізувала використання квот у 2014 році. Тоді результати були не надто оптимістичними – за більшістю позицій експорт навіть не розпочався.

Тоді низьку вибірку квот можна було пояснити неготовністю бізнесу до зміни ринків збуту, адже на пошук контрагентів у ЄС потрібен час, а отже – часто новими можливостями користалися лише ті компанії, які від початку планували експорт до ЄС.

Чи змінилася ситуація за 2015 рік?

ЄвроПравда має у своєму розпорядженні свіжішу статистику – використання квот 2015 року.

Одразу треба попередити, що дані 2014 і 2015 років варто порівнювати із застереженням – якщо режим преференцій діяв протягом усього минулого року, то в 2014-му він набрав чинності лише у квітні. Втім, за тими позиціями, де інтерес українських експортерів дійсно великий, річні квоти вичерпувалися за кілька днів.

Отже, і в 2014, і в 2015 роках Україна повністю вичерпала річні квоти на поставки до ЄС кукурудзи (400 тис. тонн), оброблених томатів (10 тис. тонн), виноградного та яблучного соків (10 тис. тонн), меду (5 тис. тонн). Також була вичерпана річна квота на експорт пшениці (950 тис. тонн). Втім, щодо останньої обсяг квоти не мав особливого значення – ЄС тимчасово обнулив діюче мито.

Це найпопулярніші статті нашого експорту до ЄС. Характерний епізод – річні квоти на експорт меду були вичерпані за день після прийому заявок.

Тому щодо цих товарних позицій українські чиновники неодноразово заявляли про необхідність збільшення квот. Старт режиму вільної торгівлі дає право розпочати такі консультації.

Проте в ЄС до перспективи збільшення квот ставляться дуже обережно. Причин цього як мінімум дві: потужне внутрішнє аграрне лобі, а також небажання створювати прецедент внесення поправок до Угоди про асоціацію.

На всі аргументи українських переговірників у європейців була одна відповідь – у 2014 році за більшістю позицій експорт навіть не розпочався.

"Як ви можете вимагати нових можливостей для експорту, коли ви навіть не хочете користуватися наявними?" – заявив кореспонденту ЄвроПравди високопоставлений чиновник з Брюсселя.

Чи змінилася ситуація в 2015 році?

Безумовно, успіх є. Наприклад, якщо рік тому експорт цукру трохи перевищив 20% від річної квоти (20,07 тис. тонн), то минулого року ця квота була майже повністю – на 98,9% – вичерпана.

Або ж овес (квота – 4 тис. тонн): у 2015 році квота на нього була вичерпана повністю, тоді як в 2014 році відсоток її використання становив лише 1,6%.

Трохи менший прогрес щодо курятини (26 тис. тонн): якщо в 2014 році відсоток вибірки становив 47,5%, то за рік – майже 70%. Аналогічним чином у 2014 році квота на солод (7 тис. тонн) була вичерпана на 28,5%, а рік потому – майже на 73%.

Однак за іншими позиціями рівень вибірки квот або залишається нульовим, або не перевищує 10%.

І якщо Україна в 2015 році так і не отримала сертифікатів на експорт м'яса (крім птиці), а експорт молочної продукції зможе почати лише в нинішньому році, то що заважало збільшити експорт крохмалю (вичерпано 9,6% квоти), грибів (0%), цукрової кукурудзи (0,4%), етанолу (4,5%) або часнику (8,8%)?

У Міністерстві аграрної політики і продовольства наголошують, що за багатьма позиціями невеликий обсяг квот просто не цікавив експортерів.

"Часто квоти були не затребувані у зв'язку з тим, що великих експортерів не цікавить їх отримання – маленький обсяг цих квот не вартий клопотів з їх отриманням. І це ще один пункт, яким ми будемо аргументувати в Брюсселі необхідність підвищення квот", – пояснює заступник голови Мінагро Владислава Рутицька.

Новою проблемою 2015 року стала дія експортного мита, що негативно впливає на собівартість продукції з високою часткою імпортної складової. З продуктів, що підпадають під дію квот, постраждав експорт сигарет і цигарок: заявки на експорт за цією квотою були нульовими. Це пов'язано з тим, що мультинаціональні тютюнові компанії перенесли з України виробництво сигарет, що поставляються до третіх країн.

У такій ситуації шанси на перегляд квот в України поки вкрай невеликі – принаймні, в найближчій перспективі.

Це розуміють і в уряді, а тому переговори з Єврокомісією щодо підтримки українського експорту в ЄС будуть присвячені насамперед технічній підтримці з боку ЄС.

Інше питання, чи з'являться в найближчій перспективі (наприклад, наступного року) підстави говорити про перегляд квот. Адже для цього в 2016 році необхідна значно більша вибірка наявних.

Поки що (судячи зі статистики на 12 січня 2016 року) Україна вже вичерпала 40,5% квоти на овес і 10,5% квоти на ячмінну крупу та борошно. За іншими позиціями заявок на квоти не надходило (у тому числі – і на мед, і на сік, квоти на які мали найбільший попит у 2015 році), або ж вичерпано близько 1-1,5% квот.

"Минулого року деякі квоти були вичерпані за кілька днів, оскільки експортери ще погано орієнтувалися в цьому механізмі. Зараз такого панічного попиту немає – квоти розбираються виходячи з реальних експортних планів бізнесу", – каже Владислава Рутицька.

Щодо м'яса ймовірність почати експорт в 2016 році близька до нуля – Україна досі не підтвердила сприятливу епідемічну ситуацію в країні.

Втім, цього року з'являється можливість почати експорт молочних продуктів до ЄС – відповідний сертифікат отримали десять українських компаній. Однак було б занадто оптимістично розраховувати на високу вибірку молочної квоти (2 тис. тонн) – більшість цих компаній насамперед розраховують отримати конкурентну перевагу на внутрішньому ринку.

Однак головне, що

можливості українського експорту до Євросоюзу не обмежуються обсягом квот на безмитне ввезення. За більшістю товарних груп чинні митні ставки ЄС не є серйозною перешкодою для експорту з України.

Саме тому Україні потрібні нові інструменти сприяння і захисту експортерів – вони повинні забезпечити більше зростання експорту, ніж перегляд квот. Поки що ці інструменти існують лише на папері, проте вже цього року вони мають працювати на практиці.

Від реалізації цих планів і залежить динаміка українського експорту, в тому числі й до ЄС.

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua


Павло Федикович, Коледж Європи (Бельгія)

Мистецтво планування дешевих подорожей країнами ЄС: 5 практичних порад

Подорожі Європою на перший погляд здаються дуже дорогими. Але якщо пам'ятати про численні можливості заощаджувати - економія стає вражаючою. Головне - планувати заздалегідь та детально вивчати всі акції та умови перевізників.

Жанна Безп’ятчук, журналіст, Степанакерт-Київ

Нагірний Карабах: чи можливе життя в напівоблозі?

Заборони на інвестиції від юридичних компаній навчилися обходити: в Нагірний Карабах інвестують фізособи. Вироблені в Карабасі вино, горілка, овочі, інші вироби маркуються як вірменські. Деякі з них потрапляють за кордон.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter