"Хід неявкою": Росія вперше "уникне" продовження санкцій в ПАРЄ

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Неділя, 17 січня 2016, 14:50
Версія для друку Коментарі
Сергій Наришкін знайшов шлях відмовитися від санкцій Страсбурга // Фото Держдуми РФ

В Російській Федерації готуються святкувати "фіктивну перемогу" – вже ближчим часом, очевидно, з РФ будуть вперше формально зняті міжнародні санкції, накладені на неї через агресію проти України.

Йдеться про дипломатичні обмеження в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка в квітні 2014 року стала одним з перших міжнародних органів, що ввів обмеження щодо Росії.

Відтоді санкції проти РФ у ПАРЄ тричі продовжувалися і навіть дещо посилилися. Але в 2016 році, на сесії ПАРЄ в останній тиждень січня, асамблея не зможе продовжити їх.

І, таким, чином, стане першим міжнародним органом, який зменшить тиск на РФ.

Але "перемога РФ" не є справжньою, адже санкції не будуть збережені лише  через те, що Росія знайшла процедурну можливість для їх зупинки.

Для цього Державна дума та Рада Федерації РФ... відмовилися повідомляти Страсбург про своїх представників у складі асамблеї.

Це означає, що росіяни тепер не братимуть участь в роботі ПАРЄ. Тож обмеження будуть існувати й надалі. Але тепер в Москві мають право говорити, що це - не покарання Європи, а самостійне решення РФ.

Про що йдеться?

Санкції ПАРЄ проти Росії не стосуються економіки – просто з тієї причини, що асамблея не має жодних економічних важелів.

Це – так званий "перший рівень санкцій", виключно дипломатичний тиск. ПАРЄ позбавила росіян права голосу на засіданнях та права участі у керівних органах асамблеї.

Менше з тим, асамблея стала першим міжнародним органом, членом якого є Росія і який знайшов сили впровадити обмеження проти росіян. І тому позиція цього органу нині має особливу вагу.

В січні 2015 року Москва доклала чимало зусиль, щоби зняти санкції ПАРЄ. Спікер Держдуми Сергій Наришкін особисто приїхав до Страсбурга, та ще й у супроводі кількох десятків журналістів, щоби домовитися з іншими делегаціями і показати для російського глядача дипломатичну перемогу РФ.

Проте реальність виявилася іншою. Після тривалих дебатів (про них читайте в репортажі "Як гартувалися санкції") українська делегація отримала беззаперечну перемогу. Оновлені санкції були продовжені спершу до квітня, далі до червня, і зрештою – до кінця 2015 року.

Що придумали в РФ?

"Станом на суботу до нас у Страсбург ще не надійшов список російської делегації. А за регламентом його треба надіслати не пізніше ніж за тиждень до початку сесії, якщо це можливо, тобто до понеділка", – розповів "Європейській правді" співрозмовник у секретаріаті ПАРЄ. Всі без винятку делегації надіслали ці списки.

У Страсбурзі кажуть, що наразі не розуміють, про що це свідчить – відразу кілька співрозмовників ЄП зазначили, що розглядають кілька варіантів.

Але про це знають у Росії.

В Москві вирішили не брати участі в роботі ПАРЄ. Бо розуміють, що санкції проти них – неминучі.

"Це (ненадання списку депутатів) означає фактичну відмову від участі в січневій сесії асамблеї... Офіційне рішення має бути озвучене в понеділок, 18 січня, спікерами Держдуми та Ради Федерації", – цитує ТАСС співрозмовника, що повідомлений про ситуацію.

Зміст російської тактики роз’яснило джерело газети "Комерсант".

Річ у тім, що санкції ПАРЄ юридично накладаються як обмеження на роботу національної (в даному разі – російської) делегації.

А якщо делегації немає, то санкції накласти неможливо.

"Якщо російська сторона не буде запитувати про повноваження, то жодних обмежень, жодних санкцій щодо нас не може бути схвалено", – цитує видання Олексія Пушкова, голову комітету Держдуми у міжнародних справах.

В Києві знають про ситуацію, що склалася.

Голова української делегації, народний депутат  Володимир Ар'єв каже, що "ще півтора місяці тому ситуація була зовсім іншою" – росіяни планували приїхати до Страсбурга.

"Але після нашої роботи настрої в ПАРЄ змінилися, і росіяни не хочуть програти (в пленарному залі) втретє", – пояснив ЄП Ар'єв.

До чого це призведе?

Кожна сторона бачить свою перемогу.

"Нам вдалося вивести ситуацію з небезпечної зони", – стверджує Володимир Ар'єв,  пояснюючи, що тепер немає небезпеки, що РФ уникне санкцій. Навіть якщо росіяни переглянуть тактику та приїдуть до Страсбурга в останній момент, в асамблеї буде підтримка, щоби позбавити росіян права голосу.

Росіяни так само не вважають, що програли, і мають на це підстави.

Нестандартний крок Москви дав змогу уникнути принизливого для неї обговорення та ще одного міжнародного засудження російських злочинів в Україні.

По суті, на зимовій сесії, де російське питання мало бути основним, тепер дії РФ, імовірно, взагалі не розглядатимуться. Хіба що ПАРЄ відійде від правил та організує термінові дебати з приводу неявки Росії.

Та ключовим нині лишається наступне питання: як довго Росія буде відсутня в ПАРЄ?

Часткову відповідь на нього, можливо, вже в понеділок нададуть Наришкін і Матвієнко. Вони мають зазначити, чи розглядає РФ можливість повернутися до пленарного залу в Страсбурзі на квітневій чи червневій сесії.

Натомість юристи Ради Європи, а також дипломати, з якими спілкувалася "Європейська правда", вважають, що Росія – якщо вирішить не брати участі у січневій сесії – автоматично залишиться без повноважень до осені 2016 року. Лише в жовтні, після чергових виборів у Росії, Держдума зможе знову подати свій склад для участі в ПАРЄ. Та й то – якщо встигне завершити всі необхідні процедури.

Для України такий сценарій, мабуть, є позитивним.

Цього року в Страсбурзі заплановані дві доповіді по Україні. Перша – "щодо політичних наслідків кризи в Україні", найімовірніше, пройде без росіян.

У жовтні може бути ще одна, "велика" моніторингова доповідь з українського питання. А ось тут, з великою імовірністю, доведеться долати опір російської делегації, яка знову отримає доступ до трибуни Парламентської асамблеї.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

powered by lun.ua


Наталія Микольська, торговий представник України

Український експорт: перші показники росту. Що далі?

Вперше після 2014 року експорт товарів до країн ЄС продемонстрував позитивну динаміку. Наявність російських обмежень вимагало від вітчизняних виробників забезпечити свою постійну присутність на ринках ЄС.

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Гроші Брюсселя – мета чи інструмент: як Україні не втратити допомогу ЄС

Довелося пояснювати здивованому дипломату, що керівники держави з мільярдними прибутками від непрозорих тендерів просто не розуміють аргумент про "нещасні 100 млн у бюджет". Відтоді минув час, країна змінилася. Та Київ і досі часто не розуміє суть допомоги ЄС...


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter