Бікіні, мігранти та надмандати: як агітують та голосують на виборах у Німеччині

Іванна Костіна, Європейська правда, Берлін _ П'ятниця, 22 вересня 2017, 16:11
Версія для друку Коментарі

Берлін готується до проведення 44-го щорічного марафону. Це – один з найвідоміших та наймасовіших забігів у світі, що відбудеться 24 вересня за участі десятків тисяч бігунів з різних держав.

І цього ж таки дня на фінішну пряму вийдуть учасники іншого марафону – передвиборчого. За місця у Бундестагу змагаються одразу 42 партії, хоча шанси на подолання 5-відсоткового бар’єра мають лише шість із них.

Ці дві теми – марафон і вибори – домінують в обговореннях берлінців. При чому політичний марафон практично втратив інтригу: всі сходяться на думці, що переможець виборів, чи то пак – переможниця (саме таке уточнення постійно доводилося чути) вже відома.

Відомо і те, хто візьме "срібло". Питання лише в тому, хто стане третім.

Та хоча на самих виборах гарантовано перемагає партія Меркель, а на другому місці напевне буде партія Шульца, всі чекають не так голосування, як наступних після нього днів, коли йтиметься про формування коаліції.

А поки найпотужніша держава Європи готується до процесу волевиявлення, ми зупинимося на особливостях німецької виборчої системи. Системи, зовсім відмінної від української; складної, але справедливої і такої, що дозволяє максимально точно відобразити волю виборця.

Надмандати

Як і в Україні, у Німеччині діє змішана система виборів. Частина депутатів обирається за партійними списками, які відрізняються залежно від федеральної землі, частина – у 299 одномандатних округах, за один тур.

Здавалося б, дуже схоже на українську систему. Але це – лише на перший погляд

Насправді навіть більшість німців не до кінця розуміють, як це працює.

"Мене часто просять не вдаватися в детальний опис виборчої системи, і я з радістю погоджуюся, бо я сам не зовсім впевнений, що повністю її зрозумів", – розповідає професор політології Вільного університету Берліна Оскар Нідермаєр.

Основна складність пов’язана з так званими надмандатами (Überhangmandate).

Кожен німецький виборець у неділю отримає бюлетень, з допомогою якого може віддати два голоси. Перший голос – за кандидата зі свого округу, другий – за партійний список.

Саме другий голос і визначає майбутнє співвідношення сил у парламенті.

Для прикладу уявімо ситуацію, що кандидати від правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" у федеральній землі Саксонія виграють у семи одномандатних округах, однак за пропорційною системою проводять у Бундестаг лише шість депутатів. В такому разі всі семеро "мажоритарників" потрапляють до парламенту, але один з мандатів вважається "зайвим" і носить назву "надмандат" (адже співвідношення сил у парламенті, як ми пам’ятаємо, визначається другим голосом у бюлетені).

Саме тому, коли у 2009 році Християнсько-демократичний союз отримав одразу 21 "надмандат", і це відчутно змінило баланс сил, Конституційний суд Німеччини заявив про неконституційність такої системи.

В результаті було знайдене рішення, за яким у разі отримання однією партією надмандатів інші партії також мають право на додаткові місця. Йдеться про складні математичні розрахунки, які, втім, дозволяють забезпечити пропорційне співвідношення сил у парламенті.

Нову "відредаговану" виборчу систему вперше було застосовано під час попередніх виборів до Бундестагу в 2013 році, і вона продемонструвала іншу проблему – збільшення кількості членів парламенту за рахунок надмандатів, яке важко спрогнозувати.

Так, якщо базовою кількістю депутатів у Бундестазі є 598 осіб, то у чинному складі парламенту їх 631.

На думку аналітиків, в результаті виборів 24 вересня число парламентарів може досягти або й перевищити 700. А це вже додаткові витрати з бюджету, та й Рейхстаг не гумовий.

Саме тому ведуться розмови про заміну виборчої системи на таку, яка б не порушувала принцип пропорційності і не призводила до збільшення кількості депутатів. Та поки це лише розмови, і недільні вибори вдруге пройдуть за системою компенсації надмандатів.

 

День виборів

Голосування на виборах до Бундестагу відбудеться з 8.00 до 18.00 24 вересня. У ньому можуть взяти участь 61,5 млн виборців.

Особливістю виборів у Німеччині, на відміну від України, є можливість поштового голосування. Так, за три тижні до виборів кожному виборцеві надходить повідомлення, в якому вказана його дільниця, а також порядок голосування поштою.

Такою можливістю останнім часом користується все більше людей.

"Станом на 20 вересня у Берліні було видано 660 тисяч дозволів на голосування поштою, тобто 26,4% від загальної кількості зареєстрованих виборців, яка становить 2,5 мільйона осіб", – розповіла голова виборчої комісії федеральної землі Берлін Петра Міхаеліс-Мерцбах.

За її словами, під час парламентських виборів 2013 року можливістю голосування поштою скористалися 21,6% виборців.

На думку чиновниці, нинішнє зростання обумовлене, зокрема, Берлінським марафоном і побоюваннями виборців з приводу можливих труднощів на шляху до дільниць. Проте, за її словами, тенденція до збільшення кількості тих, хто голосує поштою, спостерігається і в інших містах Німеччини.

У виборчій комісії наголошують, що попри таку значну кількість охочих голосувати поштою система є цілком захищеною від можливості подвійного голосування. Як тільки виборець повідомляє про намір голосувати поштою, його ім'я автоматично зникає зі списку на дільниці, виборцю ж видається відкріпний талон, який він разом із бюлетенем надсилає на обрану дільницю. Тут є інша проблема – теоретично бюлетень може бути втрачений.

Але скарги виборців на "загублені" конверти з бюлетенями і відкріпними талонами є поодинокими завдяки злагодженому механізму співпраці з німецькою поштою.

Тим не менше, принцип голосування поштою викликає і застереження.

"Так, це дозволяє забезпечити високу явку, але у нас немає повного контролю за тим, що голосування дійсно проходить таємно і вільно", – зазначає Петра Міхаеліс-Мерцбах.

Ще однією особливістю німецьких виборів є організація виборчих комісій.

Справа в тому, що незалежно від рівня комісії (дільнична чи федеральна), робота її членів не оплачується та здійснюється здебільшого на громадських засадах і добровільно. Так, на цьогорічних виборах у процесі видачі бюлетенів і підрахунку голосів по всій країні братимуть участь близько 650 тисяч волонтерів.

І хоча, за словами голови виборчої комісії федеральної землі Берлін, у місцевих органів влади є повноваження примусити будь-якого громадянина до роботи в комісії, цього ніхто не робить, оскільки достатньо і волонтерів. Призначаються на посади лише керівники комісій різних рівнів.

"Голова земельної виборчої комісії, зокрема тут, у Берліні, призначається урядом Берліна. Але я не підзвітна ані меру міста, ані сенатору з внутрішніх справ. Я відповідаю лише перед законом", – пояснює вона.

Битва за бікіні

Виборча кампанія у Німеччині триває до самого дня виборів – тут немає такого поняття, як "день тиші" (на відміну від багатьох інших країн, у тому числі України). Заборона на агітацію набуває чинності лише з півночі неділі.

 

Політична агітація у Німеччині заслуговує на окрему згадку – за строкатістю зовнішньої реклами і її кількістю передвиборний Берлін може конкурувати з українськими містами на пікових етапах виборчих кампаній.

При чому зовнішню рекламу активно використовують як великі парламентські партії (для яких мільйони євро, витрачені на кампанію, є виправданими), так і політсили, чиї шанси на місце у Бундестазі примарні.

Якщо великі партії спираються на традиційну стилістику, то

маргінали можуть просто-таки змагатися в креативі – настільки, що світлини передвиборних плакатів колекціонують у соцмережах.

Серед найвинахідливіших варто відзначити партію під назвою "Партія", і звісно ж, ультраправих з "Альтернативи для Німеччини" (АдН). При цьому для останніх немає заборонених тем – це і критика соціальної політики конкурентів, і відвертий чорний піар, і апеляція до страху маленької людини перед неконтрольованою міграційною кризою.

А у своїх плакатах АдН, серед іншого, обігрує страх перед ісламським тероризмом і начебто нездатність мусульман інтегруватися в німецьке суспільство. Приклад – світлина двох дівчат у купальниках із написом: "Бурка? Ні, ми за бікіні".

Чи допоможе їм така досить суперечлива креативність – покаже час. І чекати лишилось недовго.

Автор: Іванна Костіна,

"Європейська правда", з Берліна

powered by lun.ua




Іван Божко, "Ільяшев і Партнери"

Грантовий ревізор: що дасть Україні створення Європейської прокуратури

Європейська прокуратура, яка повинна запрацювати за 3 роки, серед іншого, повинна зайнятися розслідуванням злочинів, пов'язаних з шахрайськими схемами з розкрадання коштів, виділених ЄС на різні українські програми.

Євген Магда, політолог

Ані слова про Бандеру: польсько-український діалог додав реалізму

Стаття міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського може знаменувати собою серйозні зрушення у відносинах з Україною. Справа не лише у тому, що дипломат обійшовся цього разу без згадок про Степана Бандеру - в україно-польських відносинах стало більше реалізму.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter