Чим пояснити те, що незважаючи на повне розуміння того, як буде поводитися РФ у "торговому протистоянні" з Україною, наша держава лише зараз усвідомила це і в авральному режимі вдається до так званих "зустрічних заходів"?

Протягом останнього півріччя РФ досить послідовно демонструвала, що вона застосовувала і має намір продовжувати використовувати торговельні обмеження проти України. Росія демонструвала, що готова діяти безвідносно до законності та обґрунтованості своїх кроків. Це стало ще одним фронтом в агресивній політиці РФ.

Логіка поведінки вимагала від України розробки такої ж послідовної політики і стратегії захисту національної економіки.

Кожна дія РФ – це частина її торговельної політики щодо України (свідчень цьому безліч – одних лише публікацій та інтерв'ю набереться достатньо) – політики, яка є агресивною і змушує до протистояння.

Тому ще позавчора треба було максимально аналізувати результати такої політики для українського бізнесу з метою мінімізації негативних наслідків і формування експортної стратегії, а також заради формування доказової бази для системної активної протидії РФ у межах доступних Україні в системі СОТ механізмів торговельних суперечок і обмежень.

А для використання цих заходів дії України мають бути послідовними, логічними й обґрунтованими. Необхідно вдатися до певного алгоритму дій: визначити коло істотних інтересів (товари або послуги, галузі промисловості тощо), які  потребують захисту, заходи, впровадження яких необхідно в короткостроковій перспективі, і навести чітку аргументацію та обґрунтування.

У тому числі донести цю позицію до СОТ, що дозволило б зробити всі подальші дії України оперативними, логічними і – що головне – дієвими.

Наступний крок – кожна незаконна та необґрунтована дія РФ має бути оскаржена в СОТ.

І український виробник повинен розуміти, чому це важливо. У тому числі – розуміти, чому юридичний захист важливіший, ніж будівництво різних схем в обхід російських заборон і спроб "забезпечити" українському товару інше "громадянство".

Адже вдаються до цього українські виробники не від хорошого життя, а тому що не розуміють, як вони виживуть, куди вони поставлятимуть продукцію і як держава підтримає їх у цьому. Якою є стратегія держави у зв'язку із закриттям російського ринку?

Як відреагувати на ембарго? Політично та юридично обґрунтовано.

І якщо перше пов'язано з оцінкою дій РФ шляхом прийняття закону, то друге – зі зверненням до Органу з розгляду спорів СОТ.

Причому ці дві дії мають бути взаємозалежні, оскільки Україна не повинна сама ставати на шлях правового свавілля.

Річ не в тім, що заходи України мають характер відповіді, а в тому, що заходи РФ є незаконними і загрожують національній безпеці України. Це дає нашій державі право захищати своїх виробників і свій ринок в адекватний спосіб.

І саме цей принцип має бути головним.

Автор: Тетяна Сліпачук,

голова правління

ГО "Український центр сприяння інвестиціям і торгівлі" (ITFC)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора