Чи запланував уряд Гройсмана виконувати Угоду про асоціацію

Середа, 15 червня 2016, 09:20 — Любов Акуленко, Олена Степаненко, Український центр європейської політики

Чи налаштований новий український уряд виконувати Угоду про асоціацію?

Зовсім не марне питання, адже після нещодавньої публікації Плану дій уряду на 2016 рік з’явилось вже чимало коментарів з цього приводу.

Для того щоб скласти свою думку, ми вирішили "просканувати" план і перевірити, чи є в ньому завдання, які стосуються адаптації європейського законодавства, передбачені Угодою про асоціацію.

В результаті нашого аналізу ми дійшли таких висновків:

Позитивні тенденції:

1. Урядовий план враховує майже всі зобов’язання в частині адаптації українського законодавства до законодавства ЄС, які Україна має виконати в 2016 році.

На даному етапі ми маємо зобов’язання в 10 сферах. Три сфери стосуються 4-го розділу Угоди про асоціацію "Торгівля і питання, пов’язані із торгівлею" і сім сфер - 5-го розділу угоди "Економічне та галузеве співробітництво".

В рамках 4-го розділу в Урядовому плані передбачена адаптація законодавства у сфері державних закупівель, інтелектуальної власності та санітарних та фітосанітарних заходів.

В рамках 5-го розділу передбачена адаптація законодавства у секторах природного середовища, транспорту, соціальної політики, енергетики, діяльності компаній та оподаткування.

2. Ще у двох сферах передбачена адаптація не всіх директив, а саме у сфері "Діяльність компаній" Україна зобов’язана адаптувати Регламент ЄС 1606/2002 Європейського парламенту "Про застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку", проте він не врахований в урядовому плані.

Так само в урядовому звіті у сфері "Оподаткування" не передбачено адаптацію Директиви №2008/118/ЄС "Стосовно загальних умов акцизного збору (спирт та алкогольні напої, тютюнові вироби та енергоносії)".

На що варто звернути увагу:

1. Незважаючи на те, що Урядовий план передбачає адаптацію майже всіх директив, які ми зобов’язані прийняти в 2016 році, цього неможливо побачити у самому документі неозброєним оком.

В ньому немає окремого пункту, який фіксує зобов’язання України в частині адаптації законодавства до вимог ЄС.

Щоб зрозуміти, чи самі зобов’язання зафіксовані в Урядовому плані, нам довелося проаналізувати всі зобов’язання в частині змін до законодавства на 2016 рік в Угоді про асоціацію і порівняти їх із тими зобов’язаннями в Урядовому плані, де є посилання на європейське законодавство.

Це виключно проблема не до кінця проробленої методології Урядового плану, адже якщо завдання в рамках Угоди про асоціацію фактично "вмонтовані" в Урядовий план, це має бути видно всім, а не лише вузькому колу спеціалістів, які цікавляться Угодою про асоціацію.

2. Для ефективного виконання Угоди про асоціацію Україні необхідно встановити єдиний дієвий центр у системі органів державної влади, який здійснюватиме оцінку відповідності українського законодавства вимогам європейського.

Наразі таку оцінку здійснюють усі міністерства, Урядовий офіс з європейської інтеграції в секретаріаті Кабінету міністрів України та комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції.

Це створює незручності в роботі, адже

внаслідок таких погоджень з’являється багато зауважень, які часто суперечать один одному і вимогам ЄС.

Такі неузгодженості виникають тому, що дуже багато структур долучені до погодження, а також тому, що у нас дуже мало спеціалістів в Україні, які знають право ЄС і можуть дати фахову оцінку. Наразі для нас важливо мати один центр, який проводитиме аналіз законодавства на відповідність вимогам ЄС.

В ситуації, коли ми зараз маємо профільного віце-прем’єра, який відповідає за європейську інтеграцію та координує роботу Урядового офісу європейської інтеграції в секретаріаті Кабміну, таким центром має стати офіс, тим більше, що за останній рік там почало працювати багато фахівців із права ЄС.

3. Одними із найскладніших антикорупційних зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію є зобов’язання в частині "Конкуренція".

Україна вже почала виконувати свої зобов’язання в цій частині. А саме: ухвалено закон, який зобов’язує Антимонопольний комітет України публікувати свої рішення, а також закон щодо концентрацій.

Проте, окрім цих зобов’язань, ми повинні адаптувати Регламент (ЄС) № 1/2003 від 16 грудня 2002 р. щодо імплементації правил конкуренції, який передбачає можливість перегляду в судах рішень Антимонопольного комітету в частині накладання штрафів на компанії за порушення конкуренції.

Це важлива антикорупційна директива, адже дуже багато років АМКУ зловживав тим, що нинішнє законодавство не дає можливості бізнесу піти в суд і добитися перегляду рішення АМКУ в частині накладання штрафу на бізнес (по суті, і в частині розміру штрафу).

Конкуренція – це важливий розділ, який стосується роботи Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і впливає не лише на роботу українського бізнесу, а й на діяльність інвесторів та міжнародних компаній, які хочуть бути захищеними від зловживань з боку АМКУ.

Автори:

 

Любов Акуленко,

координатор ГО "Український центр європейської політики"

 

Олена Степаненко,

експерт ГО "Український центр європейської політики"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: