Рік транзитної війни. Що зробила та що мусить зробити Україна

Віктор Довгань, заступник глави Мінінфраструктури _ Середа, 11 січня 2017, 09:16
Версія для друку Коментарі

Вже рік український експорт відчуває обмеження транзиту, запроваджені Росією. Метою Москви є блокування нашого експорту до країн Середньої Азії.

Варто нагадати, що РФ поступово посилює ці обмеження - зокрема, з липня 2016 року заборона була розширена й на транзит до Киргизької Республіки. Також було запроваджено заборону транзиту товарів, які потрапили під дію ембарго.

Обмеження українського транзиту запроваджені Росією до кінця 2017 року, однак цілком ймовірно, що вони можуть бути пролонговані.

Дані дії РФ оскаржені Урядом України в Світовій організації торгівлі, проведені консультації в рамках процедури розв’язання суперечок. Надалі буде створена панель експертів СОТ, яка має прийняти остаточне рішення в транзитній справі.

Втім, експортер потребує більш термінової реакції, ніж звернення до СОТ. Такою відповіддю може бути лише налагодження альтернативного транспортного коридору "Шовковий шлях".

Його ключові складники:

- поромна переправа Чорноморськ – Поті та Батумі (Чорне море);

- залізниця територію Грузії та Азербайджану;

- поромна переправа Алят – Актау (Каспійське море);

- залізниця територію Казахстану.

Втім, цей проект має й суттєві ризики.

Основними недоліками даного транспортного коридору є вдвічі вищий строк та вартість перевезення порівняно з транспортуванням залізницею через територію РФ.

Це суттєво підвищує вартість української продукції. І якщо для ринків Південного Кавказу збільшення собівартості експорту ще дозволяє конкурувати, то на ринках Середньої Азії ситуації значно гірша.

Вирішити цю проблему непросто, однак певні кроки в цьому напрямку вже зроблені. В 2016 році Міністерство інфраструктури підготувало міжнародно-правову базу вирішення цієї проблеми:

- Одеська декларацію держав-членів ГУАМ про заходи збільшення вантажоперевезень по транспортному коридору країн – членів України, Молдови, Грузії та Азербайджану.

- Приєднання ПАТ "Укрзалізниця" до складу Координаційного комітету з розвитку Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ). За участю залізниць України, Азербайджану, Грузії, Казахстану, Туреччини та морських операторів створено Міжнародний транскаспійський транспортний консорціум (МТТК).

- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грузії про організацію прямого міжнародного залізнично-поромного сполучення між портами України і Грузії.

- Угода про комбіновані перевезення між Україною та Туреччиною для виконання мультимодальних перевезень.

- Закон України "Про ратифікацію Протоколу про внесення доповнень до Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа-Кавказ-Азія".

Ці кроки створили законодавчу базу для розвитку коридору Європа – Кавказ – Азія. Тепер ми мусимо наповнити ці угоди конкретним змістом.

Що заплановано на 2017 рік?

Узгодження єдиної конкурентної тарифної політики в межах ТМТМ. Це означає пропорційне суттєве зменшення тарифів всіма учасниками Транскаспійського маршруту, зокрема морськими поромними перевізниками в Чорному та Каспійському морях.

Для цього необхідне істотне зниження портових зборів в українських та грузинських портах та запуск після ремонту поромів, що передані на баланс ПАТ "Укрзалізниця".

Залучення вантажопотоку за допомогою китайських компаній. Першим кроком є інвестиції світового оператора Hatchison Ports в контейнерний термінал міжнародного торгового порту Чорноморськ.

Необхідно швидко реалізувати пілотний проект концесії залізнично-поромного комплексу в порту Чорноморськ, залучивши приватні інвестиції. Перехід суднохідної компанії "Укрферрі" в приватний Чорноморський рибний порт показує, що бізнес ефективніше узгоджує графік відправлень та усуває черги на поромній переправі.

Розширення географії маршруту через поєднання з контейнерними поїздами "Вікінг" та "Зубр" (порти Балтійського моря), польським оператором широкої колії PKP LHS та використання поромної переправи Туркменбаші (Туркменістан).

Конкурентні переваги маршруту - можливість безперешкодного виходу українських та європейських товарів в країни Середньої Азії, північну та центральну частини Китаю за наявності санкційних обмежень РФ на транзит українських товарів та товарів ЄС, а також у зворотному напрямку.

Спрощення часу та процедур митного оформлення. Реалізувати це завдання допомагає внесення змін до Митного кодексу щодо приведення транзитних процедур у відповідність до європейських стандартів, а саме до Конвенції про єдиний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

Зокрема, планується використання в Україні окремих типів митних декларацій, аналогічних тим, що використовуються в ЄС для процедури спільного транзиту при торгівлі між договірними сторонами конвенцій. Також передбачається здійснення в Україні митних формальностей з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, які засновані на європейських технологіях і функціонують на міжнародному рівні.

2016 рік був часом пошуку альтернатив російському транзиту.

Від спільних дій держави та бізнесу у 2017 році залежить, чи зможемо ми зробити "Шовковий шлях" конкурентним маршрутом, чи знову будемо залежати від непередбачуваної політики країни-агресора.

 

Автор: Віктор Довгань,

заступник міністра інфраструктури
з питань європейської інтеграції

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...

Венеціанська комісія

Висновок Венеціанської комісії щодо освітнього закону. Текст документа

Сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість є законною і навіть похвальною метою держави. Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами... Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати можливості закону...







Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.

Юрій Панченко, Європейська правда

"Добра зміна" з людським обличчям: що відомо про майбутнього прем'єра Польщі

Робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування засвідчили, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків. З іншого боку, Моравецький явно виглядає чужим у керівній партії, а головне – є новачком у політиці.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter