П'ять шляхів ведуть до Рима. Яким має стати майбутнє ЄС?

Аксель Шефер, депутат Бундестагу _ Середа, 15 березня 2017, 09:10
Версія для друку Коментарі
Фото EurActiv.com

1 березня Європейська комісія презентувала Білу книгу, присвячену майбутньому Європи. У ній наведено п'ять різних сценаріїв розвитку ЄС до 2025 року. Тепер главам урядів країн-членів ЄС треба почати дискусію з цього питання.

 

Біла книга підготовлена до ювілейного саміту ЄС, який відбудеться 25 березня в Римі, покликаного нагадати про підписання Римського договору 60 років тому.

Вперше з часу свого заснування європейське співтовариство стикається з такими складними викликами. Небезпека насувається як ззовні, так і зсередини. Подальше існування ЄС під загрозою.

Виникає питання: чи є ще тверда воля до створення основи для більшої згуртованості в Європі?

Потоки мігрантів та біженців, а також високий рівень безробіття вимагають рішучих дій. Такий розвиток подій вселяє в людей дедалі більшу невпевненість. Вони побоюються втратити те, чого вдалося досягти, і губляться в простих популістських відповідях. У Великій Британії це призвело, наприклад, до голосування за Brexit.

Єврокомісія представила свою Білу книгу в досить загальному викладі. В ній описується не тільки шлях, але й одразу п'ять сценаріїв майбутнього Європи.

Після цього Комісії подекуди навіть закидали легкодухість і нерішучість. Втім, ця критика є надто поверхневою. Інституції Брюсселя перебувають у ситуації обмеженої свободи дій. Якби вони запропонували одну-єдину модель майбутнього Європи, це навряд чи можна було б назвати реалістичним підходом.

Водночас наполегливий заклик з боку Комісії до дискусії про ЄС був необхідний. Тому висунення різних альтернатив – важливий і правильний крок.

Звісно, Євросоюз, що складається з 27 держав, потребує перезапуску. Глави цих держав повинні нарешті дійти єдиної думки щодо того, в якому напрямку рухатися далі.

П'ять сценаріїв Комісії є відправною точкою за часів найгострішої кризи в історії європейського єднання.

Чого нам в ЄС в жодному разі не слід прагнути, то це повернення до внутрішнього ринку, як це описано у другому сценарії Комісії. Наслідком цього стала б втрата можливості європейського співробітництва з питань ухвалення різних правових норм і замість цього – повернення до ідей національної держави.

Нам слід було б уникнути і четвертого сценарію з Білої книги, суть якого полягає в тому, що ЄС опікуватиметься тільки обраними сферами політики, а в інших не виявлятиме активності. Таке уявлення проблематично хоча б тому, що в цьому випадку країни-члени лише з великими зусиллями могли б домовитися про спільні пріоритети. До того ж існує небезпека винесення за рамки обговорення на європейському рівні важливих політичних питань.

То який із представлених сценаріїв слід було б розглянути серйозно?

Звісно, спокусливо виглядає п'ятий під назвою "Набагато більше спільних дій". У цьому варіанті співробітництво на європейському рівні за всіма напрямами і надалі залишалося б ще тіснішим, ніж раніше.

Тоді ЄС на міжнародному рівні міг би послідовно говорити в один голос. Це надзвичайно спростило би боротьбу проти змін клімату і подолання викликів, пов'язаних з міграцією.

Крім того, в ЄС з'явилася б тісніша координація в питаннях податків і зайнятості, що дало б можливість спільними зусиллями досягти економічного успіху і створити основу для добробуту в усій Європі.

На жаль, ця модель наразі майже нереалістична через брак політичного консенсусу в європейських столицях.

Адже європейське співтовариство в своїй нинішній формі є набагато кращим, ніж його репутація. Про це свідчать кілька незаперечних фактів: за останні 65 років Європа пережила єдиний у своєму роді мирний період.

Сьогодні ЄС являє собою найбільший економічний простір у світі. День у день на європейському рівні здійснюється конструктивне співробітництво, засноване на вирівнювання інтересів, націлене на досягнення консенсусу та подолання конфліктів.

За рахунок порівняно невеликого обсягу фінансових ресурсів – лише 0,3% всіх бюджетних коштів – ЄС досягає максимально можливого ефекту синергії.

До того ж європейський бюджет абсолютно вільний від боргів.

Зрештою, сьогодні багато говорять про "Європу різних швидкостей", що робить і Біла книга в своєму сценарії №3.

Такий варіант має право на існування, однак не повинен стати правилом: завжди має бути можливість ухвалення державами-членами пізніших рішень про приєднання до ініційованих політичних ініціатив на рівні ЄС. Певні ідеї, які вже сьогодні стали предметом дискусії стосовно Європи різних швидкостей, потребують критичного висвітлення, наприклад, створення парламенту для єврозони.

Це зробило би політичну систему ЄС недієздатною: представницький орган, склад якого щоквартально змінювався б у зв'язку з національними виборами, ніколи не зміг би нормально працювати. Також це відчутно послабило б Європейський парламент.

Поширенню манії агресивного націоналізму ми повинні протиставити реальність солідарної Європи. Для цього нам потрібні нові позитивні ідеї. Комісія зробила свій перший внесок у цю справу.

А зараз країни-члени ЄС повинні визначитися. І за 60 років після підписання Римського договору ми зобов'язані боротися за кращу Європу.

 

Автор: Аксель Шефер,

депутат Бундестагу, заступник голови фракції Соціал-демократичної партії,
з 1994 по 1999 рік – депутат Європейського парламенту

Стаття вперше оприлюднена на сайті IPG і публікується з дозволу правовласника

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ПУБЛІКАЦІЇ
Дмитро Шемелін, "Астерс"

Перемога Сергія Клюєва в Суді ЄС: чому санкції скасовані та що це змінить для інших екс-посадовців

Суд детально розглянув усі аргументи Клюєва щодо принципової незаконності санкцій – і відхилив їх один за одним... Це рішення навряд чи підриває європейський санкційний режим як такий або створює якісь потужні підстави для масового скасування санкцій...

Юрій Панченко, Європейська правда

Асоціація наполовину: звіт про відставання та успіхи євроінтеграції України

Рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС залишається вкрай низьким. Зокрема, за даними уряду, минулого року вдалося виконати лише 41% запланованої роботи. Такі низькі результати дають скептикам чудовий аргумент, що євроінтеграція насправді не потрібна Україні...







Ілія Куса, Український інститут майбутнього

Російський зять для Трампа: новий підозрюваний у справі про вплив РФ на американські вибори

Непримітна справа проти одного з лондонських юристів може серйозно вдарити по РФ. Алекс ван дер Зваан – зять одного з найбагатших російських бізнесменів. І його справа – удар по двох колишніх помічниках Трампа, які "вели" його передвиборчу кампанію.

Наталія Слободян, Експертний центр з питань безпеки

Науковий прорив на тлі війни: декілька ізраїльських рецептів

Один із секретів успіху Ізраїлю – "коротка дистанція влади". Надмірний контроль за науковцями з боку влади або контролюючих інститутів демотивує, руйнує ініціативність, пригнічує, а в результаті – брак креативності та нових ідей.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter