Чи стане Болгарія "слабкою ланкою" ЄС? Погляд із Софії

Євген Магда, політолог _ Вівторок, 05 грудня 2017, 12:10
Версія для друку Коментарі

Російські ЗМІ часто подають Болгарію як приклад поступової зміни ставлення Заходу до Росії.

Дійсно, новини із Софії не додають оптимізму. Обраний рік тому президентом Румен Радєв відзначився кілька разів готовністю до скасування санкцій проти Росії. Так, Болгарія є парламентською республікою, де позиція глави держави не має абсолютної сили, а крім того, колишнього військового льотчика обирали за принципом меншого зла.

Але й прем’єр Бойко Борисов, який очолює уряд вже втретє, декілька разів висловився на користь шкідливості санкцій.

Дехто сприймає цю балканську країну як "слабку ланку" в європейській спільноті саме через корупційні скандали, сильні позиції РПЦ у Болгарській православній церкві та помітний вплив Росії.

А на додачу - зараз у Софії всерйоз обговорюють перспективи участі Володимира Путіна в урочистостях, присвячених 140-річчю звільнення від п’ятивікового турецького ярма (незалежність Болгарія проголосила, всупереч "великим силам", аж 22 вересня 1908 року, коли і стала повноправним суб’єктом міжнародного права).

А якщо додати, що з 1 січня 2018 року Болгарія переймає головування у ЄС, то ситуація дійсно виглядає досить тривожно.

Втім, сприймати ситуацію з Болгарією виключно в мінорних тонах немає підстав.

Болгарія повністю готова до головування у ЄС - заявила міністр уряду Ліляна Павлова. Для країни, що має лише 10-річний досвід перебування в ЄС (Болгарія та Румунія стали членами Європейського Союзу в ніч на 1 січня 2007 року, але досі не входять до Шенгенської зони), це головування виглядає серйозною перевіркою на відповідність європейським стандартам. 

Виглядає показовим, що Софія прагне не просто отримувати європейські субвенції, але й відігравати власну роль у євроатлантичній інтеграції сусідів.

Цьому питанню була присвячена організована Атлантичною радою Болгарії наукова конференція "Перспективи європейської та євроатлантичної інтеграції країн Західних Балкан та Чорноморського регіону (на прикладі Македонії та України)", яка пройшла наприкінці листопада у столиці Болгарії.

Я мав честь робити доповідь про українські перспективи євроатлантичної інтеграції в умовах гібридної агресії Росії, наголосивши не лише на зростанні симпатій українців до НАТО, але й на усвідомленні того, що референдум щодо вступу до Альянсу суттєво пожвавить російські зусилля, спрямовані на дестабілізацію в Україні.

Про ставлення болгарських колег до ситуації в Україні свідчить не лише тематика доповідей, що торкалися військових, політичних, релігійних аспектів проблеми, але й вшанування пам’яті загиблих українських воїнів на початку заходу на пропозицію екс-спікера Народних зборів Александра Йорданова, одного з керівників Атлантичної ради.

Принагідно зауважу, що ця організація об’єднує дипломатів, вчених, військових, громадських діячів, які не мають сумнівів у доцільності євроатлантичного вибору.  Багато з них у великій болгарській політиці з кінця 80-х років ХХ століття, коли болгари повалили владу багаторічного прорадянського лідера Тодора Живкова.

Атлантична рада Болгарії практичними заходами сприяла формуванню позиції болгарської влади напередодні спільного засідання урядів Болгарії та Македонії. Софія промовисто надає підтримку сусідам в умовах конфлікту Скоп’є з Афінами у питанні історичної назви Македонії.

Україні не варто ігнорувати можливості розвитку співпраці з Болгарією. Дійсно, російський вплив у цій країні помітний та потужний, має символи у вигляді кількох російських представництв та спроб окремих провокацій на кшталт появи прапорів так званої ДНР на Шипці під час урочистих заходів.

Проте у питанні російського впливу між нашими країнами є багато спільного, і український досвід протидії гібридній агресії може бути корисним Болгарії,

яка, безумовно, піддаватиметься гібридній агресії у питаннях історичної пам’яті та функціонування православної церкви.

До речі, зараз основні зусилля російських агентів впливу зосереджені не у столиці, а на периферії, хоча до парламентської групи дружби з Росією входить більше половини болгарських законодавців.

Нагадаю, що посол Болгарії в Україні Красімір Мінчев першим із закордонних дипломатів позитивно оцінив ухвалення закону "Про освіту", а наступного року Україна та Болгарія святкуватимуть 100 років встановлення дипломатичних відносин, і ця кругла дата може стати хорошим приводом для активізації діалогу на всіх рівнях.

І Чорноморський регіон, і слов’янська спільнота – важливі майданчики для порозуміння та підтримки одне одного.

 

Автор: Євген Магда,

політолог, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Юрій Панченко, Європейська правда

Уряд на свята: що стоїть за ротацією польської влади

Пауза у реконструкції уряду Польщі одночасно означає збереження нинішнього курсу щодо України. Головний дипломат поки зберігає свою посаду, а отже, найближчі півтора місяці МЗС Польщі продовжить старанно торпедувати відносини з Україною.

Сергій Сидоренко, Таллінн-Сауе-Київ

Інтернет-врядування та українські реалії: чи можливо повторити зразкову естонську реформу

Надто часто доводиться чути: "Естонія – не Україна". Мовляв, у нас сільське населення, низька комп'ютерна грамотність, відсутність комп’ютерів у людей... Лунають тисячі причин, через які нібито "ми так не зможемо". Але насправді цей стереотип легко зруйнувати...







Сергій Сидоренко, Європейська правда

Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті

Українське питання в Угорщині – яскрава ілюстрація терміну "пост-правда". Байдуже, якою є реальність; важливо, що про неї кажуть. Фраза про повну заборону навчання угорською, згадана в заяві МЗС, не обмежується лише урядовим сайтом...

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у сусідів спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що українці мали б і надалі залишатися комфортними для всіх.

Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

ЄС посилює торговельний захист: що треба врахувати Україні

ЄС пішов на масштабні зміни законодавства про боротьбу з демпінговим імпортом. При ухваленні рішення про запровадження захисних заходів буде враховуватися частка держави в економіці, незалежність фінсектора і навіть соціальні та екологічні стандарти.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter