Гендиректор ЄК з транспорту: Ми пропонуємо рішення, що розблокує "відкрите небо"

Юрій Панченко, Європейська правда _ Вівторок, 17 січня 2017, 09:32
Версія для друку Коментарі
Фото aripaev.ee

Більш ніж три роки Україна та ЄС не можуть вирішити проблему з набранням чинності угоди про "відрите небо". Цю угоду парафували ще за Віктора Януковича у жовтні 2013 року, але підписати не можуть і досі. На заваді стала суперечка Іспанії та Великої Британії щодо статусу аеропорту Гібралтар. 

Останніми тижнями з'явилися чутки, що ЄС знайшов шлях до вирішення цієї проблеми. Адже таке затягування стало справжньою ганьбою – і в Брюсселі це добре розуміють. 

Як саме можна вирішити цю проблему, ЄвроПравді розповів голова гендирекції Єврокомісії з мобільності та транспорту Генрик Гололей. 

Нові перспективи для авіапрому

– Перш за все, розкажіть про ваш візит в Україну.

– Це мій перший візит до вашої країни на нинішній посаді. До того я мав багато консультацій з українськими урядовцями під час їхніх візитів до Брюсселя, а також із послом України.

Тепер, коли я прибув до Києва, я хочу обговорити з урядовцями та українськими депутатами цілий спектр питань співпраці ЄС та України у транспортній галузі. Також я відвідаю флагман українського літакобудування – "Антонов".

– Що означатиме ваш візит на "Антонов"? Це крок до інтеграції української компанії в європейську систему авіабудування?

– Цілком вірно. Антонов – це дуже конкурентне виробництво, яке є важливим партнером для Європи.

Одним із результатів мого візиту має стати підписання домовленості між Україною та ЄС щодо конвергенції систем сертифікації в авіагалузі. В довгостроковій перспективі це відкриє Україні шлях до тіснішої кооперації з ЄС в сфері авіавиробництва.

Йдеться про можливість отримання "АНами" сертифікатів, що дозволяють працювати на ринку ЄС.

Це питання ми будемо обговорювати з українськими урядовцями.

– Як стверджують українські авіавиробники, ключова перепона для продажів до ЄС – відсутність визнаного в ЄС сертифікування такої продукції в Україні. Чи можливо вирішити цю проблему?

– Документ, що ми плануємо підписати, певною мірою також спрямований на вирішення цієї проблеми. Але це питання майбутнього.

– Про які терміни може йтися?

– Не хотів би давати прогнози, адже це залежить від рівня зацікавленості обох сторін. Але можу запевнити: ЄС дуже серйозно розглядає активізацію роботи за цим напрямком.

– Але на яку роль можуть розраховувати українські авіавиробники на ринку ЄС з його рівнем конкуренції?

– Дійсно, європейська авіагалузь є дуже конкурентною. Але Україна може зайняти ніші, які в ЄС не зайняті місцевими виробниками.

Наприклад, АН планує створення регіональних реактивних літаків для 70-100 пасажирів. А також ми знаємо надвеликі українські літаки та літаки, що здатні працювати в дуже складних умовах.

Цей ринок перебуває поза межами (виробників) ЄС, що створює можливості для України.

Крім того, наявність європейських сертифікатів спростить просування українських літаків у треті країни.

– Ми досі згадували лише одну українську компанію, а які перспективи в інших?

– Україна відома високою якістю продукції авіанавігаційної сфери. Тут є великий потенціал для субконтрактів із європейськими виробниками.

– Що для цього потрібно?

– Все як завжди: вийти на європейський ринок, побудувати стосунки з партнерами. Це точно такий бізнес, як інші. Ну і звичайно, для залучення таких інвестицій Україна має забезпечити відповідне бізнес-середовище. А для цього потрібно продовжувати реформи.

– Ви подаєте це як звичайні бізнес-процеси. Але часто кажуть, що літаки створюють професіонали, а продають президенти…

– Звичайно, але, на мою думку, це правило стосується військової авіації. Цивільна авіація живе в умовах вільного ринку, який, до того ж, швидко змінюється.

"Відкрите небо"

– Головною проблемою між Україною та ЄС у транспортній сфері є договір про "відкрите небо", який ніяк не підпишуть. Чи є надія на прогрес?

– Мені дуже шкода, що ця угода досі не підписана. Ще більш прикро, що ця угода ніяк не набере чинності, адже вона несе дуже великі переваги для обох сторін.

Нам всім добре відомо, внаслідок якої проблеми це підписання затягується вже на довгі чотири роки (суперечка між Великою Британією та Іспанією щодо статусу Гібралтару. – ЄвроПравда).

Це питання не стосується транспортної сфери. Це питання високого політичного рівня. Воно стосується відносин між двома членами ЄС, та Європейська комісія докладає всіх зусиль, щоб спростити процес його вирішення.

Але ми мусимо мислити позитивно! Ми несемо цей меседж у спілкуванні з українськими органами влади.

Як тимчасовий інструмент ми пропонуємо укладати домовленості про спрощення авіаперевезень на двосторонньому рівні.

Це може стати тимчасовим вирішенням цієї проблеми, доки угода про "відкрите небо" не набере чинності.

– Двосторонні угоди повністю дублюватимуть умови угоди про "відкрите небо" чи матимуть відмінності?

– Питання обсягу цих угод українські органи влади мають обговорювати на двосторонньому рівні з відповідними органами країн-членів ЄС.

Зазвичай такі питання мали вирішуватися з Брюсселем. Але, зважаючи на затяжну проблему, було зроблено виняток. Шість місяців тому Єврокомісія поінформувала країни-члени ЄС, що ми не бачимо в таких переговорах з Україною жодної проблеми. Хоча зазвичай ми так не робимо.

– Тобто, домовляючись із кожною країною ЄС окремо, Україна може мати різні умови тимчасової лібералізації?

– Відправною точкою для цих переговорів буде факт, що всі країни-члени ЄС погодилися відкрити свої ринки авіаперевезень для України.

Ще раз хочу підкреслити:

запропоноване рішення не є ідеальним, але воно дозволяє суттєво збільшити кількість рейсів між Україною та ЄС, а також лібералізувати ринки.

– Чи можлива ситуація, коли Україна лібералізує ринки лише з частиною країн ЄС?

– Так, оскільки не всі авіакомпанії ще прийняли для себе рішення про відкриття прямих рейсів в Україну.

– Як ви вважаєте, коли питання "відкритого неба" буде розблоковано? Адже одна зі сторін, що заблокували угоду, скоро перестане бути членом ЄС.

– Я не в змозі прогнозувати майбутнє. Тому я не став би давати прогнози.

– Трохи зміню своє питання. Чи залишиться ця проблема актуальною після завершення Brexit,чи питання Гібралтару буде здатне надалі блокувати угоду про "відкрите небо"?

– Я би не став спекулювати на цьому питанні. Давайте дочекаємося остаточного початку таких переговорів з боку Сполученого Королівства.

Але ви можете самі знайти цю відповідь, використовуючи здоровий глузд.

Сертифікація для моряків

– Якщо відійти від теми авіації, які ще проблеми у транспортній галузі вимагають обговорення?

– Угода про асоціацію вимагає імплементації та адаптації Україною 49 регуляторних актів ЄС у сфері транспорту.

Прогрес у цьому дуже важливий для нас. Це не лише законодавчі зміни. Це – широке коло реформ у найрізноманітніших транспортних сферах.

Ми уважно стежимо за прогресом в усіх цих напрямках і очікуємо на проведення ключових реформ у цій сфері саме у нинішньому році.

Ще один момент, який є надзвичайно важливим – сертифікація українських моряків. Чому це важливо?

Йдеться про 20 тисяч українців, які працюють на європейських рейсах.

Саме тому для нас дуже потрібно, щоб їхні сертифікати відповідали вимогам ЄС. Але для України це має бути ще важливішим – йдеться про добробут ваших громадян, які є висококваліфікованими, але через брак сертифікації не мають гідного рівня оплати праці.

– Повертаючись до реформ: що саме Україна має зробити цього року?

– Це дуже великий перелік. Я зверну увагу на одне дуже важливе завдання: створення нової транспортної стратегії.

Україна наразі потребує суттєвого оновлення діючої транспортної стратегії. Зі свого боку, Європейська комісія готова надавати Україні всю необхідну допомогу. Нова стратегія має стати основою нашої співпраці на найближчі роки.

І останнє: я б запропонував українській владі започаткувати регулярний діалог щодо транспортної сфери. Досі ці питання розглядалися в рамках інших діалогів, що не дозволяє комплексно розглянути існуючі проблеми.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
21:13
Порошенко закликає створити міжнародну групу з деокупації Криму
20:27
РФ використовує окупований Крим як форпост для своїх дій у Сирії - Порошенко
20:16
Порошенко: представники агресора не можуть входити у місію ООН на Донбасі
20:05
Мандат миротворців ООН на Донбасі повинен включати українсько-російський кордон - Порошенко
20:00
Гібридними "миротворчими пропозиціями" РФ хоче заморозити конфлікт - Порошенко
19:55
Росія, постійний член Радбезу ООН, найбільша загроза міжнародній безпеці - Порошенко
19:39
Віце-президент США озвучив небезпеки 21 століття: РФ, КНДР та ісламський тероризм
18:57
Порошенко закликав генсека ООН направити місію з технічної оцінки на Донбас
18:44
Порошенко закликав Радбез ООН розгорнути миротворчу місію на Донбасі якнайшвидше
18:32
Фото
Порошенко продемонстрував у Радбезі ООН російські військові квитки
ПУБЛІКАЦІЇ
Євген Приходько, для Європейської правди

Міграційна проблема на паузі: чи пройшов ЄС пік кризи біженців

За минулий місяць потік мігрантів із Лівії до Італії впав на 85%. Втім, дуже вірогідно, що досягнуто це було не зовсім законним шляхом. Рим звинувачують у виплаті коштів лівійським воєначальникам та бандитам заради призупинення міграції.

Сергій Сидоренко, Європейська правда

МЗС Британії: Діючий візовий режим для українців незадовільний, це чіткий сигнал

Британський міністр у справах Європи та Америки Алан Дункан: "Мій сигнал буде таким: йдіть далі, не зменшуйте швидкість!.. Британія не має права розпочинати торговельні переговори з Україною, доки є членом ЄС. Але нічого не заважає нам почати неформальний діалог..."



Тарас Качка, для Європейської правди

Зупинитися без членства: чим небезпечна для України ідея про митний союз з ЄС

Наразі ми далекі від вичерпання можливостей Угоди про асоціацію, особливо в нетарифних бар’єрах в торгівлі і в послугах... Митний союз просто не відповідає прагненням України. Зрештою, турецька модель митного союзу – дітище перших років існування ЄС...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Безроумінг до безвізу: міфи та правда про нову обіцянку Порошенка

За процедурами ЄС, Європарламент не може от так взяти й скасувати роумінг чи будь-що інше – це результат тривалої законодавчої роботи, здійсненої спільно з Радою ЄС та Єврокомісією. Історія, що не раз виставляла "обіцяльників" посміховиськом, нічому не навчила.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter